ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09                                                                                        Справа №  3/104/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 “Комунсантрансекологія”, м. Запоріжжя

до відповідача: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 2”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 164 459, 31 грн.

                                                                                        Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Козак А.А., довіреність № 679 від 15.06.2009р.;

Циплухін Р.М., довіреність № 46/КАТП від 19.02.2009р.

від відповідача: Яковенко В.І., юрисконсульт, довіреність № 446-05/39 від 11.03.2009р.

Запорізьке КАТП 082801 “Комунсантрансекологія” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до КП “ВРЕЖО № 2” про стягнення суми                 164 459, 31 грн. за договором № 2 від 30.12.2005р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1, 2, 12, 54-57, 66-67 ГПК України, умовами договору № 2 від 30.12.2005р.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/104/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.06.2009р. о 14 годині 20 хвилин.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2009р. в задоволенні клопотання Запорізького КАТП 082801 “Комунсантрансекологія” про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

У судовому засіданні 02.06.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.06.2009р. о 16 годині 00 хвилин.

У судовому засіданні 16.06.2009р. представник відповідача надав витяги                    № 21374991 від 21.10.2008р. та № 20149262 від 08.08.2008р. про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Запорізької філії Державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, згідно яких активи платника податків знаходяться в податковій заставі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя до 21.10.2013р. та 08.08.2013р. відповідно.

За згодою сторін в судовому засіданні 16.06.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях 02.06.2009р. та 16.06.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2 від 30.12.2005р. в сумі 164 459, 31 грн. та судові витрати.

Відповідач суму боргу в розмірі 164 459, 31 грн. визнав, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 13.05.2009р., підписаний та скріплений печатками обох підприємств та відзивом № 1026-05/39 від 02.06.2009р. Проте, просить розстрочити суму заборгованості на 12 місяців починаючи з червня 2009р. –по травень 2010р.

Позивач проти розстрочення суму заборгованості на 12 місяців заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Запорізьким КАТП 082801 “Комунсантрансекологія” (виконавець) та КП “ВРЕЖО № 2” (замовник) було укладено договір № 2 від 30.12.2005р. з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей, за яким замовник поручає, а виконавець надає йому послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у замовника, на умовах договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення побутових відходів вноситься частинами: 1 частина (50 % плати за послуги із збирання та вивезення побутових відходів) сплачується не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця, 2 частина –сплачується не пізніше 30 числа наступного за розрахунковим місяця, на підставі “акту виконаних робіт-рахунку”. За погодженням з виконавцем сума вказаних платежів розраховується із розрахунку середньомісячної плати за виконані виконавцем послуги, згідно дислокації замовника.

Згідно з п. 4.2. Договору замовник зобов’язується: своєчасно, у встановлений договором термін (п. 3.1), сплачувати надані послуги (п. 4.2.1 Договору).

В період з січня 2006р. по серпень 2008р. виконавець надав послуги замовнику на загальну суму 2 242 824, 18 грн., що підтверджується актами виконаних послуг-рахунків від 31.01.2006р., від 28.02.2006р., від 31.03.2006р., від 30.04.2006р., від 31.05.2006р., від 30.06.2006р., від 31.07.2006р., від 31.08.2006р., від 30.09.2006р., від 31.10.2006р., від 30.11.2006р., від 31.12.2006р., від 31.01.2007р., від 28.02.2007р., від 31.03.2007р., від 30.04.2007р., від 31.05.2007р., від 30.06.2007р., від 31.07.2007р., від 31.08.2007р., від 30.09.2007р., від 31.10.2007р., від 30.11.2007р., від 31.12.2007р., від 31.01.2008р., від 29.02.2008р., від 31.03.2008., від 30.04.2008р., від 30.06.2008р., а також актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № УДО –004028 за травень від 31.05.2008р., № УДО –008430 за липень від 31.07.2008р.

Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги у сумі 2 078 364, 87 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 164 459, 31 грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у зв’язку з наступним.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 2 від 30.12.2005р.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку відповідач зобов’язався своєчасно, у встановлений договором термін (п. 3.1), сплачувати надані послуги (п. 4.2.1 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором № 2 від 30.12.2005р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт невиконання КП “ВРЕЖО № 2” грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по договору № 2 від 31.12.2005р. у розмірі 164 459, 31 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.

Як встановлено судом, активи КП ВРЕЖО № 2” знаходяться в податковій заставі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідач на 100% фінансується за рахунок оплати населення за послуги по утриманню житла.

Відповідно до Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає за можливе клопотання задовольнити частково та розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу строком на 6 місяців, починаючи з 01 липня 2009 року та стягуючи: 01 липня 2009р. –27 409, 88 грн., 01 серпня 2009р. –27 409, 88 грн., 01 вересня 2009р. –27 409, 88 грн., 01 жовтня 2009р. –27 409, 88 грн., 01 листопада 2009р. –27 409, 88 грн., 01 грудня 2009р. –27 409, 91 грн.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність відповідача.

В іншій частині клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 2” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а, р/р 26005037520001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 05448685) на користь Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 “Комунсантрансекологія” (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 99, р/р 26002037040001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03345685) 164 459 (сто шістдесят чотири тисячі чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 31 коп. основного боргу, 1 644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 59 коп. витрат на державне мито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання судового рішення –рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2009р. у справі № 3/104/09 строком на 6 місяців, починаючи з 01 липня 2009 року та стягуючи: 01 липня 2009р. –27 409, 88 грн., 01 серпня 2009р. – 27 409, 88 грн., 01 вересня 2009р. –27 409, 88 грн., 01 жовтня 2009р. –27 409, 88 грн., 01 листопада 2009р. –27 409, 88 грн., 01 грудня 2009р. –27 409, 91 грн.

Суддя:                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –22.06.2009р.