Справа № 10-663/10 Головуючий: Хобор Р.Б.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Валько Н.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року грудня 30 дня Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого: Валько Н.М.

Суддів: Танечника І.І., Перетятька В.О.

З участю прокурора: Мелька В.В.

Адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію прокурора на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Даною постановою 10 грудня 2010 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області відмовлено у зміні запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту обвинуваченому ОСОБА_2.

Приймаючи дане рішення, суд виходив із того, що у матеріалах справи відсутні дані про виклик ОСОБА_2 у Стрийський МВ ГУМВСУ у Львівській області для допиту, йому не було відомо про порушення відносно нього кримінальної справи та оголошення в розшук; слідчим не доведено і в судовому засіданні не здобуто доказів того, що підозрюваний ухилявся чи намагатиметься ухилятись від слідства і суду, від виконання процесуальних рішень, буде перешкоджати встановленню істини по справі, запобіжний захід – підписка про невиїзд підозрюваному ОСОБА_2 не обирався; підозрюваний має постійне місце проживання, хворіє, має на утриманні батька та матір, які хворіють та не працюють, а також неповнолітню дитину.

У поданій апеляції прокурор вказує на те, що вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню. При цьому, покликається на те, що слідчим було дано доручення в порядку ст.114 КПК України органу дізнання щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_2 та доставки його для допиту в міський відділ міліції; у справі наявні рапорти органу дізнання про відсутність ОСОБА_2 за місцем проживання та неможливості встановлення його місця знаходження; у протоколі допиту свідка ОСОБА_3, яка являється матір’ю ОСОБА_2, вказано, що під час телефонної розмови з ОСОБА_2 вона йому повідомила, що його розшукує міліція і відносно нього оголошено розшук; допитана по справі як свідок колишня дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_2 не приймає ніякої участі у вихованні їхньої малолітньої дитини та не надає ніякої матеріальної допомоги; дії ОСОБА_2 мають суспільно-небезпечний характер, він скоїв вісім епізодів злочинних дій, передбачених ч.3 ст.185 КК України, які є тяжкими злочинами, тривалий час ухиляється від дізнання та слідства, внаслідок чого його було оголошено розшук, а тому , на переконання апелянта, він, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність. Апелянт просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати та скерувати справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить задоволити її у повному об’ємі, думку адвоката ОСОБА_1, яка вважає рішення суду 1-ї інстанції законним та обґрунтованим, а подану апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2, матеріали судового провадження Стрийського міськрайонного суду Львівської області №4-365/10, проаналізувавши доводи поданої апеляції, Колегія Суддів вважає, що така підлягає до задоволення.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Із матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що 29 вересня 2009 року, 02 жовтня 2009 року, 07 жовтня 2009 року, 09 жовтня 2009 року СВ Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальні справи за фактами вчинення крадіжок, вчинених із проникненням у приміщення громадян, за ознаками ч.3 ст.185 КК України.

04 листопада 2009 року постановою слідчого Дикого Р.Р. було притягнуто як обвинуваченого за ознаками ч.3 ст.185 КК України та оголошено в розшук, оскільки за місцем проживання він відсутній і місце його перебування невідоме.

09 листопада 2009 року із кримінальної справи № 130-1037 кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками ч.3 ст.185 КК України було виділено в окреме провадження, із присвоєнням даній кримінальній справі реєстраційного номера – 130-1070.

09 листопада 2009 року за № 6057 слідчим, у провадженні якого знаходиться дана кримінальна справа, в порядку ст.114 КПК України було дано доручення Начальнику Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_2 та доставки його для допиту (а.с.168-169 ).

11 листопада 2009 року та 12 листопада 2009 року на адресу слідчого на виконання даного ним доручення було скеровано рапорти відповідальними працівниками органу внутрішніх справ, з яких вбачається, що ОСОБА_2 за місцем проживання відсутній; про його фактичне місцезнаходження особи, які опитувалися і зазначені у рапортах, органи внутрішніх справ не інформували ( а.с.171-172 ).

14 листопада 2009 року слідчим, у провадженні якого знаходиться дана кримінальна справа винесено постанову в порядку п.1 ст.206 КПК України про зупинення досудового слідства, із продовженням пошукової роботи, спрямованої на встановлення місця знаходження ОСОБА_2 ( а.с.173-174 ).

02 грудня 2010 року ОСОБА_2 було розшукано та затримано в порядку ст.115 КПК України за підозрою його у вчиненні ряду злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Як вказують матеріали даної кримінальної справи, ОСОБА_2 на даний час не працює, розлучений, притягувався до кримінальної відповідальності та був раніше судимий вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 травня 2001 року за ч.2 ст.206 КК України на 2 ( два ) роки позбавлення волі, з відтермінуванням виконання вироку на 1 ( один ) рік, із сплатою штрафу у розмірі 200 ( двісті ) грн., вчинив вісім епізодів злочинних дій за ознаками ч.3 ст.185 КК України; санкція даної статті передбачає безальтернативне призначення покарання за дані злочини у вигляді позбавлення волі на строк від 3 ( трьох ) до 6 ( шести ) і ці суспільно-небезпечні діяння за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів ( ст.12 КК України ), будь-яких заходів, скерованих на усунення заподіяної ОСОБА_2 потерпілим шкоди внаслідок вчинення ним злочинних дій, не вжито.

Із змісту ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосуванням судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства » від 25 квітня 2003 року, з послідуючими змінами і доповненнями, випливає, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Аналізуючи наведене, а також матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2, Колегія Суддів вважає, що відмова судом першої інстанції представнику органу досудового слідства у зміні запобіжного заходу ОСОБА_2 з підписки про невиїзд на взяття під варту, не відповідає вимогам чинного КПК України, що в цілому впливає на законність прийнятого судом рішення.

Керуючись ст.ст.148; 155; 165; 347; 366; 382 КПК України, Колегія Суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2010 року про відмову у зміні запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту обвинуваченому ОСОБА_2 задоволити, постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 грудня 2010 року від 10 грудня 2010 року відносно ОСОБА_2 скасувати та направити матеріали подання у Стрийський міськрайонний суд Львівської області на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

С У Д Д І:

Н.М.ОСОБА_5ОСОБА_6Перетятько