Справа № 10-628/010 Головуючий: Городецька Л.М.

Категорія: ч.1 ст.289 КК України Доповідач: Валько Н.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року грудня 03 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі :

Головуючого - Валько Н.М.

ОСОБА_1, ОСОБА_2

З участю прокурора - Рябого Є.І. Адвоката - ОСОБА_3 Обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляцію помічника прокурора Галицького району м.Львова ОСОБА_5 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 19 листопада 2010 року про відмову в обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою 19 листопада 2010 року Галицьким районним судом м.Львова відмовлено у задоволенні подання заступника начальника СВ Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області та обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Приймаючи дане рішення, районний суд виходив із того, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, по справі дає правдиві свідчення, та сприяє встановленню істини, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, одне із яких є інвалідом і потребує постійного лікування, злочин, у якому обвинувачено ОСОБА_4, є злочином середньої тяжкості, санкція якого передбачає призначення альтернативного покарання від накладення штрафу до позбавлення волі. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що. перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_4 не буде ухилятися від слідства і суду. від виконання процесуальних рішень, не буде перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

У поданій апеляції апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про відмову у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді взяття під варту, належним чином не враховано, що останній вчинив злочин, передбачений ч.І ст.289 КК України, санкція статті якого передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Вважає, що визнання вини ОСОБА_4 та надання показів щодо вчинення ним злочину одноособово, свідчить не про сприяння слідству у встановленні істини по справі, а про намагання уникнути більш тяжкого покарання.

Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який просить подану ним апеляцію задоволити у повному обємі, постановлене районним судом рішення скасувати, скерувавши справу на новий судовий розгляд, адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4, які заперечили проти задоволення поданої апелянтом апеляції, вважають постанову Галицького районного суду законною, обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали Галицького районного суду м.Львова № 4-1417/10 по розгляду зазначеного подання, а також матеріали кримінальної справи № 141-4021 відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.289 КК України, Колегія Суддів вважає, що подана прокурором апеляція до задоволення не підлягає.

До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.

Як вбачається із змісту ст.148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства і суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.

Виходячи із матеріалів вивченої кримінальної справи. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, санкція якого передбачає призначення покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Згідно документальних даних цієї ж кримінальної справи, ОСОБА_4 має постійне місце проживання - м.Львів, вул. Скрипника, 31/36 ( т.1 а.с.178 ), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і засудженим згідно даних ІЦ ГУМВС України у Львівській області не значиться ( т.1 а.с.173 ), одружений ( т.1 а.с. 181 ), має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т.1 а.с. 180 ), ОСОБА_7, 28 лютого 2002 року (т.1 а.с. 181 ), який хворіє генетично детермінованим органічним ураженням центральної нервової системи з грубою затримкою інтелектуального і психомоторного розвитку (т.1 а.с. 183 ) і є дитиною-інвалідом з дитинства 1 групи ( т.1 а.с. 182 ), на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває ( т.1 а.с. 174-175 ), позитивно характеризується за місцем свого постійного місця проживання і реєстрації ( а.с. 177 ).

Як зазначалося вище, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і судимий не був; будь-які документальні дані про те. що ОСОБА_4 ухиляється від слідства і суду після прийняття відносно нього рішення судом першої інстанції і на момент розгляду апеляції Колегією Суддів, органом досудового слідства не представлені, у вчиненні інкримінованого йому злочину він повністю вину визнав ( т.1 а.с.168-172).

У засіданні апеляційної інстанції прокурором вказано на те, що після обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд в органу досудового слідства до нього немає жодних претензій у плані його процесуальної поведінки, цивільний позов по справі відсутній, речові докази по справі повернуті потерпілому на зберігання.

Наведені обставини повністю підтверджуються матеріалами кримінальної справи ( т.2 a.c.56).

У ході розгляду апеляції прокурора Апеляційним судом, обвинуваченим ОСОБА_4 зазначено, що він не має жодних намірів уникати від слідства і суду, від виконання покладених на нього обов'язків, зацікавлений у встановленні істини по справі, неухильно виконуватиме вказівки правоохоронних органів по кримінальній справі.

На момент розгляду апеляції Колегією Суддів, прокурором вказано і на те, що вимоги ст.ст.217-220 КПК України органом досудового слідства по даній справі виконано у повному об’ємі, обвинувальний висновок по справі складено та справу скеровано прокурору відповідно до вимог чинного законодавства України.

За наведених обставин у Колегії Суддів відсутнє обґрунтоване переконання щодо можливості ухилення ОСОБА_4 від слідства і суду, від виконання процесуальних рішень, продовження ним зайняття злочинною діяльністю та перешкоджання встановленню істини по справі.

Відповідно до вимог ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у ст.148 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоровя, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, які її характеризують.

Відповідно до настанов Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 « Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства » від 25 квітня 2003 року, із послідуючими змінами і доповненнями, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі ) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.

З уваги на викладене, Колегія Суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обгрунтоване рішення.

Підстав для скасування його скасування Колегія Суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.165; 347; 366; 382 КПК України, Колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора Галицького району м.Львова ОСОБА_5 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 19 листопада 2010 року про відмову в обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 19 листопада 2010 року - без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

С У Д Д І :

Н.М.ОСОБА_8ОСОБА_9ОСОБА_2