ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.06.09р. | Справа № 25/104-09 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дивоцвіт", м. Кривий Ріг
до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
про визнання права власності
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
від позивача: Кузнецов В.А. - дов. №11 від 01.04.09р.
від відповідача: Паламарчук Є.П. - дов. №7/26-1341 від 30.12.08р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача та просить суд визнати за ним право власності на самочинно проведену реконструкцію та добудовані прибудови А'-3, А"-2-3, а', а" загальною площею 1401,7кв.м до приміщення № 19 за адресою: м. Кривий Ріг, 4 мкрн. Зарічний, 20а.
Позовні вимоги позивача грунтуються на тому, що спірні об’єкти нерухомого майна є власністю позивача, але реконструйовані та збудовані самочинно на відведеній позивачеві земельній ділянці, що є підставою для визнання за ним права власності на самочинне будівництво згідно з ст. 376 ЦК України.
Відповідач позов не визнав з тих підстав, що спірне майно збудовано самочинне, без належного дозволу, а договір оренди відповідної земельної ділянки не передбачав надання земельної ділянки під самовільно збудоване нерухоме майно. До того-ж позивачем не доведено, що спірне майно побудовано саме на орендованій земельній ділянці, тому посилання позивача на ст. 376 ЦК України є безпідставними. Згідно ж ст.. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту прийняття його до експлуатації, чого позивачем не доведено. Відповідач, також зазначає, що позивачем не доведено належними доказами відповідності спірного об’єкту нерухомості державним нормам і правилам.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 09.07.2007р. приватним нотаріусом КМНО Рукавіциним І.А., в реєстрі № 3506, укладеному позивачем з Ангелейко А.В., та реєстрації права власності в БТІ м. Кривого Рогу, від 21.08.2007р. ТОВ «Дивоцвіт»набуло право власності на нежитлове приміщення вбудовано-прибудоване на першому поверсі двохповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 30кв.м. за адресою: м. Кривий Ріг, 4 мкрн. Зарічний, 20а, прим. 19.
23.12.2004р. на підставі рішення Криворізької міської ради від 29.09.2004р. № 2386 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 897 кв.м. для розміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Кривий Ріг, 4 мкрн. Зарічний, 20а.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, на підставі погодження архітектурно - міськбудівної ради від 10.05.2007р. та дозволу на реконструкцію з прибудовою 3-ри поверхового корпусу, згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.09.2007р. № 627, позивачем було здійснено реконструкцію належного йому об’єкту нерухомості та на першому поверсі приміщення торгівельного центру, було реконструйоване приміщення під № 19 та добудовані прибудови А'-3, А"-2-3, а', а" загальною площею 1401,7кв.м.
Після закінчення будівництва, у серпні 2008р. позивачем було направлене звернення до «Криворізького науково —виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації»ДП «Кривбасстандартметрологія»для надання висновку з оцінки технічного стану конструкцій триповерхової прибудови до магазину «Дивоцвіт».
Згідно наданого «Криворізьким науково —виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації»ДП «Кривбасстандартметрологія»висновку від 18.09.2008р., будівельні конструкції прибудови, знаходяться у задовільному стані.
В грудні 2008р. позивач звернувся в БТІ м. Кривого Рогу для обстеження будівлі, складання відповідної технічної документації для отримання права власності. Прибудови та вбудоване приміщення, які фактично є частиною торгівельного центру, були обстеженні працівниками БТІ, складені відповідні документи та надано повідомлення на адресу начальника управління міськбудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради за № 21227 від 02.03.2009р., в якому вказано, що при обстеженні приміщення торгівельного центру було виявлено проведену реконструкцію та добудовані прибудови А'-3, А"-2-3, а', а" загальною площею 1401,7кв.м до приміщення № 19 за адресою: м. Кривий Ріг, 4 мкрн. Зарічний, 20а пр. 19, на яке не має правоустановчих документів.
З наданим повідомленням та відповідною заявою, про визнання права власності на збудовані прибудови позивач звернувся до виконкому Криворізької міської ради. Листом № 7\426-09 від 18.03.2009р. Управління містобудування і архітектури Виконкому Криворізької міської ради повідомило позивача, що відносно узаконення самочинно збудованих нежитлових приміщень, необхідно звернутись до суду.
Внаслідок цього позивачем пред’явлено у суді позов про визнання права власності на – самочинно проведену реконструкцію та добудовані прибудови А'-3, А"-2-3, а', а" загальною площею 1401,7кв.м до приміщення № 19 за адресою: м. Кривий Ріг, 4 мкрн. Зарічний, 20а.
Суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог позивача відмовити з наступних підстав.
Так, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем ним самочинно було проведену реконструкцію та добудовані прибудови А'-3, А"-2-3, а', а" загальною площею 1401,7кв.м до приміщення № 19 за адресою: м. Кривий Ріг, 4 мкрн. Зарічний, 20а.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Законом України "Про планування та забудову територій" врегульовано, що здійснення будівельних робіт без дозволу на їх виконання, а також здійснення не зазначених у дозволі робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно законодавства (ст. 29 Закону). Аналогічну норму про відповідальність містить в собі стаття 25 Закону України "Про основи містобудування".
Згідно із ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Разом з цим, ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Стаття 18 Закону України "Про основи містобудування" передбачає, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923 затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який встановлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної та транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку, іншому, ніж встановлено вищевказаними нормативними актами, не передбачено. Отже, дана постанова є основним нормативним документом, який регулює порядок введення в експлуатацію об'єктів будівництва та є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами містобудівної діяльності.
Позивач просить визнати право власності на об'єкти нерухомості збудовані самовільно, але законодавець чітко визначає порядок введення об"єкту в експлуатацію, суб"єктний склад для проведення зазначеної процедури та відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, виникнення права власності на об"єкт нерухомості виключно після прийняття його до експлуатації.
Доказів же погодження проектної документації, одержання відповідних дозволів на будівництво, прийняття до експлуатації самовільно збудованого об’єкту нерухомості у встановленому законодавством порядку позивачем не надано, що виключає визнання за позивачем права власності на відповідний об’єкт нерухомості.
Окрім того, згідно з п. 7.4. договору оренди земельної ділянки від 23.12.2004р. між ТОВ "Дивоцвіт" та Криворізькою міською радою, забороняється самовільна забудова земельної ділянки.
Також, вказаний договір укладався у 2004р. з метою розміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів, а отже земельна ділянка не надавалася позивачеві вже під самовільно збудоване у 2008р. нерухоме майно, що виключає визнання за позивачем права власності на це майно згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України
Окрім того, право власності позивача на нежитлове приміщення вбудовано-прибудоване на першому поверсі двохповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 30 кв.м. за адресою: м. Кривий Ріг, 4 мкрн. Зарічний, 20а, прим. 19 придбане за договором купівлі-продажу від 09.07.2007р. є зареєстрованим та відповідачем не оспорюється, як і не оспорюється саме право власності позивача на здійснену реконструкцію та прибудови, що також є підставою для відмови у задоволенні позову згідно з ст.. 1 ГПК України, ст..ст. 15, 16, 392 ЦК України.
З огляду на вищенаведене позовні вимоги позивача є неправомірними та не підлягають задоволенню. Судові витрати за розгляд справи слід віднести на позивача.
З підстав вищенаведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 331, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 1, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог позивача –відмовити.
Суддя | А.Є. Чередко |
Рішення підписано
|
|
|