У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.06.09 Справа №18/39/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Колодій Н.А. , Яценко О.М.
при секретарі судового засідання Пересада О.В.
за участю представників сторін:
від позивача Буйний А.О., довіреність б/н від 23.03.2009р.;
від відповідача-1 Колісник Л.О., довіреність № 01-34/116 від 04.02.2009р.;
від відповідача-2 Бурашнікова О.С., довіреність № 12899/Б/10 від 20.08.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 18/39/09 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-агро», с.Кінські Роздори Пологівський район Запорізька область
на рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2009р. у справі № 18/39/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан – агро», с.Кінські Роздори Пологівський район Запорізька область
до відповідача-1 Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, м.Пологи Запорізька область
до відповідача-2 Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, м.Пологи Запорізька область
про стягнення суми
Встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.03.2009р. у справі №18/39/09 (суддя Носівець В.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду прийнято з посилання на ст.ст.1166,1172 ЦК України, Порядок використання у 2007р. коштів, передбачених у державному бюджеті, для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, який затверджений Постановою КМУ № 256 від 21.02.2007р. та мотивовано тим, що позивачем не доведено обґрунтованості заявлених вимог про солідарне стягнення з відповідачів 46 025грн. матеріальної шкоди, адже посадові особи відповідачів діяли комісійно, у межах наділених їм повноважень та ввійшли до складу комісії у відповідності до наведеного Порядку, а тому не може бути найактивніших учасників та найпасивніших у засіданні відповідної комісії. Також судом зазначено, що відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а також відшкодування шкоди посадовою чи службовою особою цих органів регулюється ст.1173 та 1174 ЦК України.
Позивач не погодився з прийнятим у справі судовим актом і подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлене судом рішення та прийняте нове рішення, яким позов задовольнити. Заявник апеляційного подання вказує на те, що відповідно до п.6 Порядку позивачем було подано заявку на отримання бюджетних коштів, до якої додано всі передбачені Порядком документи. Проте листом № 264/02-06 від 04.04.2007р. головою комісії начальником управління агропромислового комплексу Діхтяр А.О. було повідомлено, що підприємство не включено до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар озимих культур під урожай 2007р. станом на 02.04.2007р. по Пологівському району. У зв’язку з тим, що таке рішення суперечило Порядку, позивач звернувся до адміністративного суду із відповідним позовом. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2008р. по справі № 22а-3737/08 апеляційну скаргу ТОВ «Платан – агро» задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення Комісії управління агропромислового розвитку Пологівської районної державної адміністрації, яке відображене у протоколі № 3 від 02.04.2007р. в частині відмови ТОВ «Платан-агро» включення його до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар озимих культур під урожай 2007р. станом на 02 квітня 2007р. по Пологівському районі Запорізької області, тобто цією постановою суду встановлений факт заподіяння майнової шкоди позивачу неправомірними діями членів комісії у розумінні статті 1166ЦК України. Разом з цим, скаржник наголошує на тому, що згідно п.2 Порядку позивач недоотримав із бюджету 46025грн., у зв’язку з чим зазнало збитків на вказану суму. Одночасно позивач вказує на те, що судом першої інстанції було порушено статтю 24 ГПК України, адже згідно свідоцтва про державну реєстрацію управління агропромислового розвитку Пологівської районної державної адміністрації останнє є юридичною особою, і позивач у клопотанні просив замінити неналежного відповідача належним, проте суд вказане клопотання залишив поза увагою. Позивач у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційному поданні і зазначив, що судом безпідставно відмовлено у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 зазначив, що оскаржуваний судовий акт винесений у повній відповідності до норм діючого законодавства, а внесена позивачем апеляційна скарга є безпідставною, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для її задоволення. Виходячи зі змісту Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 22а-3737/08 від 02.09.2008р. зобов’язання відповідача включити позивача до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар озимих культур під урожай 2007р. судом не визнане, тобто зобов’язання відповідача-1 з рішення суду не виникло. Із-за відсутності доведеного права позивача на отримання бюджетних коштів та відсутності доведеного позивачем обов’язку відповідача- 1 на сплату бюджетних коштів, порушення господарського зобов’язання з боку Пологівської райдержадміністрації відсутнє. Відтак, збитки в розумінні статті 225 ГК України відсутні, а тому підстав для задоволення позову не вбачається. З урахуванням викладеного, відповідач-1 просить суд апеляційної інстанції припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмета спору.
Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи заявника апеляційної скарги безпідставними з наступних підстав. Пологівська МДПІ є окремою від управління агропромислового розвитку Пологівської райдержадміністрації юридичною особою зі своїми функціями та завданнями, які визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні». Відповідач-2 згідно з чинним законодавством є контролюючим органом, який не видає бюджетні компенсації, субвенції, відшкодування, а контролює надходження до бюджетів всіх рівнів, приймає звітність та здійснює дії по стягненню заборгованості. Зокрема, жодних наказів, розпоряджень про не включення позивача до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар озимих культур під урожай 2007року Пологівська МДПІ не видавала, та згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» видання таких рішень (документів) не входить в компетенцію Пологівської МДПІ. При цьому, відповідач-2 посилається на те, що позивач безпідставно застосовує п.1 статті 1166 ЦК України, оскільки не приводить жодного доказу, що саме Пологівська МДПІ завдала шкоду ТОВ «Платан-агро». Заявник апеляційної скарги безпідставно вважає себе кредитором, так як у нього не виникло право на отримання бюджетних коштів, оскільки прийняття такого рішення входить до виключної компетенції Комісії управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, яка відповідно до п.5 Порядку утворюється саме для цього та наділена правом розсуду при вирішенні даного питання. У підтвердження своїх доводів відповідач-2 посилається на факти встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2008р. по справі № 22а-3737/08. Таким чином, відповідач-2 вважає, що деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов’язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об’єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. З урахуванням викладеного, відповідач-2 просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.04.2009р. у справі № 18/39/09 апеляційна скарга позивача була прийнята та призначена до розгляду на 03.06.2009р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1089 від 03.06.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Колодій Н.А., Яценко О.М.
За клопотанням сторін судовий процес вівся із застосування засобів технічної фіксації судового процесу та за їх згодою у судовому засіданні, яке відбулося 03.06.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заявою від 16.03.2007р. ТОВ “Платан-агро” звернулось до управління агропромислового розвитку Пологівської РДА Запорізької області, в якій просило включити ТОВ “Платан-агро” до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів за посів озимих культур.
Листом від 04.04.2007 р. № 264/02-06 управління агропромислового розвитку Пологівської РДА Запорізької області, повідомило позивача, що згідно рішення комісії для визначення переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на отримання бюджетних коштів за посіви озимих та ярових культур, відповідно до протоколу від 02.04.2007р. № 3 ТОВ “Платан-агро” не включене до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар посіву озимих культур під урожай 2007р. станом на 02.04.2007р. по Пологівському району. Вказане рішення було обґрунтоване наявністю у ТОВ “Платан-агро” заборгованості до державного та місцевих бюджетів.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ “Платан-агро” звернулось до Пологівського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Комісії управління агропромислового розвитку Пологівської районної державної адміністрації в особі голови Діхтяр А.О. начальника управління про визнання частково нечинним та скасування рішення Комісії від 02.04.2007р. про не включення до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар озимих культур під урожай 2007року; про визнання за ТОВ “Платан-агро” права на отримання бюджетних коштів та зобов’язання Комісії управління агропромислового розвитку Пологівської районної державної адміністрації включити ТОВ “Платан-агро” до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар озимих культур під урожай 2007року. Постановою Пологівського районного суду Запорізької області від 10.12.2007р. у справі № 2а-38/07 в задоволенні адміністративного позову ТОВ “Платан-агро” було відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 22а-3737/08 від 02.09.2008 р. апеляційну скаргу ТОВ “Платан-агро” було задоволено частково; постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 10.12.2007 р. скасовано; визнано незаконним та скасовано рішення комісії управління агропромислового розвитку Пологівської РДА Запорізької області, відображене у протоколі № 3 від 02.04.2007р., в частині відмови ТОВ “Платан-агро” включення його до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар озимих культур під урожай 2007р. станом на 02.04.2007р. по Пологівському району Запорізької області; в задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачем права на отримання бюджетних коштів та зобов’язання відповідача включити позивача до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів відмовлено, оскільки прийняття рішення щодо включення в цей реєстр належить до виключної компетенції Комісії управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, яка відповідно до п. 5 Порядку, утворюється саме для цього та наділена правом розсуду при вирішенні даного питання. Крім того, у постанові адміністративного суду зазначено, що бюджетний 2007 рік закінчився, кошти, що передбачалися в бюджеті 2007 року для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, на час розгляду справи по суті, в Державному бюджеті 2008 р. не передбачені. Вказана постанова не оскаржена, набрала законної, а тому є обов’язковою для виконання на всій території України.
В силу ст.35 ГПК України факти, які встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 22а-3737/08 є преюдиціальним при вирішенні справи № 18/39/09.
12.12.2008р. ТОВ “Платан-агро” враховуючи постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 22а-3737/08 щодо неможливості стягнути у 2008 році кошти на підтримку виробництва продукції рослинництва за 2007 рік, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про солідарне стягнення з Пологівської РДА Запорізької області та Пологівської МДПІ Запорізької області 46 025,00 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням комісії управління агропромислового розвитку Пологівської РДА Запорізької області, як найактивніших учасників комісії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову з огляду на таке.
Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди позивач обґрунтував ст.ст.1166, 1172 ЦК України, тобто нормами, які визначають загальні правила відшкодування шкоди. Проте, правила відшкодування шкоди, завданої органами влади або місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами вказаних органів, в яких реалізується їх деліктоздатність, встановлюються спеціальними нормами, а саме: ст.1173, 1174ЦК України.
За приписом ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодекс України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади чи його посадової особи при здійсненні своїх повноважень, відшкодовується державою з відповідного бюджету. Тому відповідачем у таких справах повинно бути також Державне казначейство України.
Колегія суддів зазначає, що діяльність відповідачів у спірних відносинах не пов’язана з їх господарською компетенцією та будь-якої їх господарською діяльністю.
Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що в даному випадку не підлягають задоволенню вимоги про стягнення шкоди з відповідачів на підставі ст.ст.1166, 1172 ЦК України.
Слід також зазначити, що п.4 Порядку використання у 2007р. коштів, передбачених у державному бюджеті, для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 21.02.2007р.(далі за текстом Порядок) передбачено, що бюджетні кошти розподіляються Мінагрополітики, головними управліннями агропромислового розвитку обласних, управліннями агропромислового розвитку районних держадміністрацій пропорційно сумам, затвердженим у планах асигнування на відповідний рік.
Комісію для визначення переліку підприємств, які мають право на отримання бюджетних коштів, до складу якої включені представники відповідачів, створена наказом управління агропромислового розвитку Пологівської районної державної адміністрації № 14 від 02.03.2007р. відповідно до п.5 Порядку використання у 2007р. коштів, передбачених у державному бюджеті, для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 21.02.2007р.
Управління агропромислового розвитку Пологівської райдержадміністрації, за наказом якого створено вказану комісію, є самостійною юридичною особою, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № 112267 (а.с.31).
За таких обставин, відповідачі не можуть нести відповідальність за незаконне рішення комісії, яка створена за наказом управлінням агропромислового розвитку, в межах його повноважень, бо рішення цієї комісії не є рішенням відповідачів у справі.
Стосовно завдання шкоди позивачу, як він вважає, діями посадових осіб відповідачів, які включені до складу комісії, що прийняла незаконне рішення, колегія суддів зазначає наступне.
За загальним правилом для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення з боку посадових осіб відповідачів, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою.
Майнова шкода полягає у зменшенні майнової сфери потерпілого, а саме втраті чи пошкодженні майна в результаті протиправної поведінки, отже реальна шкода.
Доказів втрати належного позивачу майна або його пошкодження та спричинення реальної шкоди позивач не надав.
Також, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у нього права на отримання з бюджету коштів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 21.02.2007р.
Не приймається колегією суддів до уваги посилання позивача на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі 22а-3737/08, оскільки даною постановою також не встановлено право позивача на отримання бюджетних коштів. Вказаною постановою лише встановлено, що комісія всебічно не з’ясувала всі причини, які призвели до наявності заборгованості позивача перед бюджетом, яка і стала причиною відмови включення позивача до відповідного реєстру підприємств.
Пунктом 6 Порядку визначено лише право сільгосппідприємств подавати до комісії заявку на отримання бюджетних коштів. При цьому у даному пункті Порядку вказано, що таку заявку мають право подавати сільськогосподарські підприємства, що сіяли озимі та ярі культури на зерно, льон довгунець і коноплі на тресту, цукрові буряки, крім бюджетних установ та підприємств, що визнані банкрутами або проти яких порушено справу про банкрутство та які мають прострочену більш як півроку заборгованість перед державним та місцевими бюджетами, Пенсійним фондом.
А право на отримання коштів з бюджету в рамках постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 21.02.2007р. виникає після включення підприємства до переліку підприємств, які мають право на отримання бюджетних коштів. Саме комісія, що створена управлінням агропромислового розвитку районної державної адміністрації відповідно до п. 5 Порядку, наділена розсудом щодо включення підприємства позивача до реєстру підприємств, які мають право на отримання бюджетних коштів, про що також було зазначено у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, на яку позивач посилається, як на доказ спричинення йому шкоди.
Крім того, як зазначалось кошти управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації розподіляються пропорційно сумам, затвердженим у планах асигнувань на відповідний рік. Позивач не довів, що в межах асигнувань на 2007р. він міг би отримати бюджетні кошти саме у сумі 46025грн.
Слід також зазначити, що дії або бездіяльність, якими завдана шкода, мають бути неправомірними. Неправомірними вони є тоді, коли прямо заборонені законом або суперечать прямим приписам закону.
В матеріалах справи відсутні докази того, що саме діями посадових осіб відповідачів позивачу спричинено шкоду і, що ці дії є неправомірними.
Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом незаконним визнано рішення колегіального органу, а саме: комісії, створеної управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації, до складу якої входило 11 осіб, а не рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб відповідачів.
Апелянт всупереч статті 33 ГПК України не довів господарському суду обґрунтованості заявлених ним позовних вимог про солідарне стягнення з Пологівської РДА Запорізької області та Пологівської МДПІ Запорізької області 46 025,00 грн. матеріальної шкоди, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та наступним.
Зі змісту Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 22а-3737/08 від 02.09.2008р. зобов’язання відповідача-1 включити позивача до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів на гектар озимих культур під урожай 2007р. судом не визнане, тобто зобов’язання відповідача-1 з рішення суду не виникло. Відтак, збитки в розумінні статті 225 ГК України відсутні.
Не є відповідно до ст. 104 ГПК України підставою для скасування рішення не задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача належним.
Відповідно до ч.3 ст.24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Зі змісту даної правової норми заміна відповідача належним є правом суду, а не обов’язком. Крім того, позовні вимоги були пред’явлені солідарно саме до обох відповідачів. До того ж, стягнення шкоди з Пологівської державної районної адміністрації та Пологівської МДПІ позивач обґрунтовував незаконними діями посадових осіб саме цих державних органів, які визначені у позові відповідачами.
Не підлягає задоволенню клопотання ТОВ «Платан-агро» про заміну відповідача Пологівської райдержадміністрації на управління агропромислового розвитку Пологівської райдержадміністрації, оскільки така заміна відповідно до ст. 24 ГПК України допускається до прийняття рішення по справі. Отже у апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо заміни неналежного відповідача на належного.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976р. за № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновок суду відповідає цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстав для зміни або скасування рішення суду не вбачається.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції слід покласти на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-агро», с.Кінські Роздори Пологівський район Запорізька область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2009р. у справі №18/39/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Колодій Н.А. Яценко О.М.