У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.06.09 Справа №13/535-пн-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Яценко О.М.
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
прокурор: Толсторебров І.М. (посвідчення № 301 від 01.03.2006 р.);
від позивача: не з’явився;
від відповідача-1: не з’явився;
від відповідача-2: не з’явився;
від третьої особи: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон,
на рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 р. у справі № 13/535-ПН-08
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон,
до відповідача-1: Товариства любителів водномоторного спорту «12 причал», м. Херсон,
до відповідача-2: Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, м. Херсон,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Херсонська міська рада, м. Херсон,
про визнання за позивачем права власності на майно,
ВСТАНОВИВ:
Розгляд апеляційної скарги, розпочатий 23.04.2009 р., відкладався до 05.06.2009 р. у зв’язку з неявкою позивача та відповідача-2, залученням до участі у справі у якості третьої особи Херсонської міської ради та з метою витребування додаткових доказів.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 04.06.2009 р. № 1122 склад колегії змінено, справу № 13/535-ПН-08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Федоров І.О. (доповідач), судді: Шевченко Т.М., Яценко О.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням прокурора фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за його згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 р. у справі № 13/535-ПН-08 (суддя Закурін М.К.) позов задоволено. Визнано за ПП ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно – спортивно-оздоровчий комплекс, який складається зі складу, адміністративно-господарської споруди загальною площею 208 м.кв., воріт № 1, огорожі № 2, причалу № 3; та розташований по АДРЕСА_1.
Рішення мотивовано тим, що самовільне будівництво спірного майна не позбавляє позивача права власності на це майно, оскільки матеріали та засоби, які були використані в процесі будівництва, належали позивачу, що не оспорюється відповідачем-1. Судом встановлено, що відповідач-1 не висловив заперечень щодо будівництва майна та користування земельною ділянкою, на якій його збудовано, а тому цей факт враховується судом як підтвердження можливості задоволення позовних вимог.
Перший заступник прокурора Херсонської області звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду в інтересах держави в особі Херсонської міської ради з апеляційним поданням на рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 р. у справі № 13/535-ПН-08, в якому просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити ПП ОСОБА_2 у позові.
В обґрунтування вимог апеляційного подання прокурор посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи не підтвердження будівництва позивачем спірного майна. Крім того, судом не враховано, що належним відповідачем у справі про самочинне будівництво є відповідна місцева рада, до компетенції якої належить вирішення питань щодо розпорядження землями територіальних громад, а також вирішення питань містобудування. Зауважує, що суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі у справі іншого відповідача – Херсонську міську раду, а відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду, якщо суд прийняв рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Також судом не враховано підстави визнання права власності на самочинно збудоване майно, які передбачені ст. 376 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні 05.06.2009 р. прокурор підтримав вимоги апеляційного подання.
Херсонська міська рада, в інтересах якої внесено апеляційне подання, у відзиві на подавання вказала, що підтримує вимоги апеляційного подання та просить розглянути апеляційне подання без участі в судовому засіданні її представника.
Колегія суддів задовольнила клопотання Херсонської міської ради.
Позивач відзиву на апеляційне подання та витребувані судом документи не надав, свого представника в судове засідання 05.06.2009 р. не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвала від 23.04.2009 р. про відкладення розгляду апеляційного подання надсилалися судом на адресу позивача, вказану в позовній заяві та апеляційному поданні, а саме: вул. Кременчуцька, 97, м. Херсон, 73000. Однак ухвала повернулась до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання.
Відповідач-1 відзиву на апеляційне подання не надав, свого представника в судове засідання не направив.
Ухвали від 20.03.2009 р. про призначення апеляційного подання до розгляду та від 23.04.2009 р. про відкладення розгляду апеляційного подання надсилалися судом на адресу відповідача-1, вказану в позовній заяві та апеляційному поданні, а саме: АДРЕСА_1. Однак дані ухвали повернулись до суду з відміткою поштової установи про те, що адресат за вказаною адресою не зареєстрований.
На запит Запорізького апеляційного господарського суду державний реєстратор надав витяг з ЄДРПОУ, в якому станом на 12.05.2009 р. значиться Товариство любителів водномоторного спорту «12 причал» за вказаною адресою. Іншої адреси відповідача-1 матеріали справи не містять.
За таких обставин, враховуючи правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у абз. 3, 4 підпункту 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» та у п. 19 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», колегія суддів вважає позивача та відповідача-1 такими, що належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційного подання.
Відповідач-2 (Херсонське ДБТІ) відзиву на апеляційне подання не надав, просив розглянути апеляційне подання без участі в судовому засіданні його представника.
Колегія суддів задовольнила клопотання відповідача-2.
Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційного подання по суті і розгляд подання можливий без присутності представників позивача та відповідача-1.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційного подання і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційного подання, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційне подання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП ОСОБА_2 звернулась з позовом до Товариства любителів водномоторного спорту «12 причал» та Херсонського ДБТІ, в якому (з урахуванням уточнень) просила визнати за нею право власності на нерухоме майно: спортивно-оздоровчий комплекс, який складається зі складу, адміністративно-господарської споруди загальною площею 208 кв.м, воріт № 1, огорожі № 2, причалу № 3 на земельній ділянці 1161 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1, зобов’язавши Херсонське ДБТІ провести державну реєстрацію належного права власності.
Позивач зазначає, що нею як членом Товариства любителів водномоторного спорту «12 причал» отримано згоду товариства на виділення земельної ділянки, яка знаходиться в його користуванні, під будівництво спортивно-оздоровчого комплексу. Згідно з розпорядженням міського голови м. Херсона від 22.01.2007 р. № 215-р ПП ОСОБА_2 дозволено проектування та будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по АДРЕСА_1, а згідно витягу № 16 від 27.09.2007 р. з протоколу засідання містобудівної ради Управління та архітектури вирішено затвердити ПП ОСОБА_2 передпроектну пропозицію будівництва спортивно-оздоровчого комплексу. Звернувшись до Товариства любителів водномоторного спорту «12 причал» для оформлення права власності на збудований спортивно-оздоровчого комплекс, позивач потримала відповідь про неможливість надання документів на право користування землею, оскільки земельна ділянка перебуває в оренді товариства. Органи БТІ відмовили в проведенні реєстрації права власності, посилаючись на те, що вказаний об’єкт був збудований самовільно та без введення його до експлуатації.
На підставі вказаних обставин позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на збудоване майно та зобов’язання БТІ зареєструвати право власності на нього. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. ст. 331, 392, 778 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 р. позов задоволено.
Колегія суддів не погоджується з рішенням місцевого господарського суду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 1 ГПК України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.
Враховуючи наведене, судовий захист порушеного права позивача може бути здійснений лише в разі звернення з позовом до особи, яка це право порушує, не визнає або оспорює. Тобто саме особа, що порушує право, яке підлягає захисту, має бути відповідачем у такій справі, і задоволенню підлягає лише той позов, що заявлений до особи, яка порушує відповідне право.
Позивач звернувся з позовом про визнання права власності до Товариства любителів водномоторного спорту «12 причал» та Херсонського ДБТІ.
Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Разом із тим, зі змісту п. 6.1 Тимчасового положення вбачається, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності здійснюється органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
Таким чином, БТІ здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Відмова БТІ у реєстрації прав на нерухоме майно пов’язана з неподанням заявником документів, необхідних для реєстрації. Однак відповідач-2 не оспорює права власності позивача на це майно та відповідно не порушує прав позивача.
Враховуючи зазначене, Херсонське ДБТІ не може бути відповідачем щодо вимог про визнання права власності.
Приймаючи рішення про задоволення позову і визнаючи за ПП ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно є самочинно збудованим.
Так, відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно наявних в матеріалах справи договору оренди від 14.08.2006 р. без номеру та листів від 28.04.2008 р. № 1, № 2 Товариства любителів водномоторного спорту «12 причал», адресованих ПП ОСОБА_2, вбачається, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, на якій знаходиться спірний об’єкт, перебуває в оренді Товариства любителів водномоторного спорту «12 причал» на підставі договору з Херсонською міською радою.
Відповідно до ст. ст. 8-12 Земельного кодексу України вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності вирішення питання вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок належить до компетенції відповідних (сільських, селищних, міських) рад.
Також згідно ст. ст. 12, 23, 23-1 Закону України «Про планування і забудову територій» до компетенції відповідних (сільських, селищних, міських) рад належить надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій.
Таким чином, органом, який вирішує питання щодо розпорядження землями територіальної громади, а також питань містобудування є Херсонська міська рада.
У зв’язку з цим у відповідних випадках належним відповідачем у справі про визнання права власності на самочинне будівництво має бути Херсонська міська рада.
Відповідно до п. 1 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.
Враховуючи зазначене, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 24 ГПК України, належало вирішити питання про залучення до участі у справі іншого відповідача або заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Разом із тим, суд на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України прийняв рішення, яке стосується прав та обов’язків Херсонської міської ради, не залучивши її до участі у справі, що згідно з п. 3 ч. 2 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до змісту ст. 24 ГПК України заміна неналежного відповідача або залучення іншого відповідача здійснюється судом першої інстанції до прийняття рішення у справі. Тобто у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо залучення іншого та заміни неналежного відповідача.
Оскільки позов заявлено до неналежних відповідачів, в позові слід відмовити.
Разом із цим, позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом до належного відповідача у встановленому законодавством порядку.
Також колегія суддів зауважує, що вирішуючи спір на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції виніс рішення про визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво без урахування правового статусу земельної ділянки, за відсутності в матеріалах справи технічної документації на збудований об’єкт, а також доказів здійснення позивачем будь-яких будівельних робіт.
З листа Херсонської міської ради від 15.04.2009 р. № 8-3299-9/15 вбачається, що радою не приймалося рішення стосовно відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_2 Згідно листа від 17.04.2009 р. № 7/21-01-09/140-10 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області, дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву спортивно-оздоровчого комплексу по АДРЕСА_1 ПП ОСОБА_2 інспекцією не видавався, для прийняття до експлуатації об’єкт не пред’являвся.
Таким чином, господарський суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позов про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.
Враховуючи наведене, рішення господарського суду підлягає скасуванню як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційне подання слід задовольнити, в позові відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційне подання Першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон, задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2008 р. у справі № 13/535-ПН-08 скасувати.
В позові відмовити.
Яценко О.М.