У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.06.09                                                                                               Справа №10/492/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі:   Лолі Н.О.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2,                          с. Панфілівка Чернігівського району Запорізької області,

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2009 р. у справі № 10/492/08

за позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2, с. Панфілівка Чернігівського району Запорізької області,

до відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3, м. Приморськ Приморського району Запорізької області,

про стягнення 65 248 грн. 31 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 01.06.2009 р.  № 1072 справу № 10/492/08 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий Федоров І.О. (доповідач), судді:  Колодій Н.А., Мойсеєнко Т.В.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, по закінченні судового засідання колегією суддів прийнято постанову.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2009 р. у справі № 10/492/08 (суддя Алейникова Т.Г.) позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Ухвалу мотивовано тим, що позивач без поважних причин не надав до суду матеріали в підтвердження своїх позовних вимог, необхідні для вирішення спору, що не дає можливості розглянути справу по суті.

Позивач (СПД ФО ОСОБА_2) з ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Вказує, що  підстави для залишення позову без розгляду в даній справі відсутні, оскільки позивач не подав матеріалів, необхідних для вирішення спору, з поважних причин. Зазначає, що судом було в усному порядку роз’яснено позивачу, що такими матеріалами є документи первинного бухгалтерського обліку. Однак позивач зауважує, що зазначені документи судом не витребовувалися від позивача, а в позовній заяві було зазначено про їх втрату. Позивач вважає, що суд мав вирішити справу по суті на підставі наявних у справі доказів. Крім того зазначив, що суд безпідставно залишив без задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі Пологівської МДПІ, яка має у себе копії первинних документів щодо угоди між сторонами.

В судове засідання позивач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідач (СПД ФО ОСОБА_3) відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала від 13.04.2009 р. про призначення апеляційної скарги до розгляду повернулася поштовою установою на адресу суду у зв’язку з закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, враховуючи  правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у абз. 3, 4 підпункту 3.6 Роз'яснення  Вищого  арбітражного  суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» та у п. 19 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», колегія суддів вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, і вважає, що розгляд апеляційної скарги можливий без присутності представників сторін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. ст. 101, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 7 роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 р. «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» перш ніж залишити позов без розгляду за п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення позову без розгляду суд зазначив неподання позивачем без поважних причин необхідних матеріалів на підтвердження своїх позовних вимог, необхідних для вирішення спору, що не дає можливості розглянути справу по суті.

Разом із цим, суд не зазначив, які саме документи, необхідні для вирішення спору, витребовувалися судом та не були подані позивачем. Яким чином неподання цих документів перешкоджало вирішенню суду по суті.

Таким чином, ухвала господарського суду є немотивованою в частині зазначення підстав для залишення позову без розгляду.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що висновок суду стосується неподання позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту поставки товару.

Однак колегія суддів зазначає, що позивач не подав зазначених документів з поважних причин.

Так, при поданні позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, позивач у тексті позовної заяви вказав, що первинні документи на підтвердження факту поставки (накладна № 3 від 17.11.2006 р., податкова накладна № 3 від 17.11.2006 р. та довіреність № 015896 від 17.11.2006 р.) були ним втрачені.

Для з’ясування обставин справи та проведення перевірки суд першої інстанції надсилав матеріали справи до слідчих органів. З постанови від 09.01.2009 р. про відмову в порушені кримінальної справи вбачається, що первинні документи з поставки товару у сторін не збереглися.

Таким чином, позивач не подав первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту поставки товару з поважних причин, оскільки такі документи в нього відсутні.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.  

Стаття 75 ГПК України встановлює, що якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів зазначає, що посилання на первинні документи, які зазначені в позовній заяві та на підставі яких заявлено позов, наявне в акті Пологівської МДПІ Запорізької області від 22.06.2007 р. № 273/172-2258110712 про результати зустрічної перевірки ПП ОСОБА_2 Відповідач у відзиві на позов не заперечує факту поставки товару на підставі вказаних накладених та довіреності, не заперечує обсягу поставленого товару та його суму.

Враховуючи зазначене, господарському суду першої інстанції належало надати оцінку наявним доказам у справі, достатності їх для прийняття рішення у справі, у разі необхідності витребувати додаткові докази та вирішити справу по суті, а не залишати позов без розгляду.

Оскільки господарським судом першої інстанції не дотримано вимог п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України щодо підстав залишення позову без розгляду, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки згідно з ч. 4 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про залишення позову без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду, а не вирішується судом апеляційної інстанції по суті. У зв’язку з цим вимога позивача щодо прийняття апеляційним судом рішення у справі не підлягає задоволенню. Справа підлягає направленню на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.  99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2, с. Панфілівка Чернігівського району Запорізької області, задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2009 р. у справі № 10/492/08 скасувати.

Справу № 10/492/08 передати на розгляд господарського суду Запорізької області.

 Мойсеєнко Т. В.