ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "01" липня 2009 р.                                                           Справа № 11/90-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Будішевської Л.О.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Бугирі Ю.Г. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Паращук М.Л. (довіреність №0618/1 від 18.06.2009р.),

від відповідача: не з'явився,

  

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "30" квітня 2009 р. у справі № 11/90-09 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак-Сервіс Львів", с.Воля Бартатівка Городецького району Львівської області    

до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області  

про стягнення 156484,57грн.

 

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.04.2009р. у справі №11/90-09 Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак-Сервіс Львів", с.Воля Бартатівка Городецького району Львівської області до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області про стягнення 156484,57грн. задоволено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак-Сервіс Львів" - 156484,57грн. боргу, 1564,84грн. витрат зі сплати державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судом першої інстанції в порушення ст.77 ГПК України не було відкладено розгляд справи, що позбавило відповідача можливості скористатись правом на мирову угоду, оскільки представник позивача був відсутній в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача заперечила проти апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Вінницької області законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений належним чином, а також враховуючи положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке. 

ТОВ "Трак-Сервіс Львів" звернулось до суду з позовом до ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" про стягнення заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу відповідача і поставки запасних частин та матеріалів в розмірі 156484,57грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з вересня 2008р. по лютий 2009р. між ТОВ "Трак-Сервіс Львів" та ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" виникли господарські відносини, пов'язані з наданням послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу відповідача і поставки запасних частин та матеріалів.

В порядку проведення ремонту транспортного засобу відповідача і здійснення поставки запчастин, останньому були передані товари та надані послуги на загальну суму 169808,92грн., що підтверджується рахунками №ГС-0009018 від 30.09.2008р., №ТСЛ-000346 від 25.02.2009р., №ГС-0011321 від 18.12.2008р., №ТСЛ-000134 від 09.02.2009р., актами прийому-передачі виконаних робіт №ГС-000007378 від 30.09.2008р., №ГС-000008145 від 25.02.2008р., №ТСЛ-00000401 від 25.02.2009р., №ТСЛ-00000264 від 09.02.2009р., довіреностями №76 від 18.12.2008р. та №0023 від 06.02.2009р.

Відповідач за надані послуги та отримані матеріали розрахувався частково на суму 13324,35грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 156484,57грн.

04.03.2009р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №0403/09-01  про погашення заборгованості в розмірі 156484,57грн., яка останнім залишена без задоволення.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від  виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пунктом 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Місцевим господарським судом встановлено, що ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" порушив взяті на себе зобов'язання, оскільки розрахувався за надані послуги та отримані матеріали лише частково, сплативши 13324,35грн., тому заборгованість ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" перед ТОВ "Трак-Сервіс Львів" складає 156484,57грн., що підтверджується належним чином оформленими документами.

Оскільки основний борг відповідача становить 156484,57грн., а відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів погашення заборгованості в повному обсязі, господарський суд Вінницької області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув зазначений борг з відповідача.  

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції вимог ст.77 ГПК України, а саме: винесення рішення за відсутності позивача, оскільки,  на думку апелянта, розгляд справи в даному випадку мав бути відкладений,  то колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання,  будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не заявив. До позовної заяви були прикладені всі документи, необхідні для розгляду справи по суті.

Відповідач повністю визнав заборгованість, ніяких заперечень щодо розрахунку суми позову не мав.

Відповідно, суд мав усі підстави для прийняття судового рішення. Це підтверджується і самим змістом апеляційної скарги, в якій наявність заборгованості в сумі, визначеній судом не заперечується.  

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються  на вимогах чинного законодавства.

За наведених обставин, рішення господарського суду Вінницької області від 30.04.2009р. у справі №11/90-09 слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і обставинам справи, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою його скасування – без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду  Вінницької області від 30 квітня 2009 року у справі №11/90-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  "Ладижинський завод силікатної цегли", м.Ладижин Вінницької області  - без задоволення.

2. Справу №11/90-09 повернути до господарського суду  Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Будішевська Л.О.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук. 4прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд