ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2009 р. Справа № 12/5454
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 09.09.2008р.,
від відповідачів:
- Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3: не з'явився,
- ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод":
Щура В.С. - представника за довіреністю №1 від 08.01.2009р.,
третьої особи - підприємця ОСОБА_2,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод", м.Самбір Львівської області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "02" березня 2009 р. у справі № 12/5454 (суддя Шпак В.О.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, м.Хмельницький
до 1. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Хмельницький
2. Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод", м.Самбір Львівської області
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Хмельницький
про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" 10006,39 грн. боргу, 329,87 грн. інфляційних, 47,87 грн. 3% річних та 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката, а з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 - 100,00 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог),
ВСТАНОВИВ:
19.12.2008р. Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5, посилаючись на договірні відносини по перевезенню товару маршрутом Самбір-Москва з ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод", звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" 10106,39 грн. боргу, 325,98 грн. інфляційних, 50,67 грн. 3% річних та 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката, а з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 - 100,00 грн., як з поручителя.
Під час розгляду справи позивачка неодноразово змінювала та уточнювала позовні вимоги, зокрема, заявами від 20.01.2009р. та від 02.03.2009р. (а.с.45,54-55) й згідно останньої заяви позивачка просить суд стягнути з відповідачів: СПД ОСОБА_3 100,00грн. заборгованості по договору поруки, а з Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" - 10006,39 грн. заборгованості, 329,87 грн. інфляційних за період листопад 2008р.-січень 2009р., 47,87 грн. - 3% річних за період з листопада 2008р. по січень 2009р. (92 дні) й крім того, просить стягнути 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката, як доказ яких подала договір про надання юридичних послуг від 18.12.2008р. та розрахункову квитанцію №666656, відповідно до якої нею за вказані послуги було сплачено 5000,00 грн. (а.с.42-43).
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на неналежне виконання відповідачами умов договору-заявки на вантажні перевезення автомобільним транспортом від 17.09.2008р., договору поруки від 05.10.2008р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.01.2009р. (а.с.38) було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.03.2009р. (а.с.59-61) у справі №12/5454 позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (м.Хмельницький) до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (м.Хмельницький) та Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" (м.Самбір Львівської області) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м.Хмельницький) було задоволено:
- стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 10006,39 грн. заборгованості, 329,87 грн. втрат від інфляції, 47,87 грн. 3% річних, 103,84 грн. витрат з державного мита, 116,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1980,92 грн. витрат на послуги адвоката;
- стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 100,00 грн. заборгованості, 1,00 грн. витрат з державного мита, 1,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 19,08 грн. витрат на послуги адвоката.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" звернулось до суду з апеляційною скаргою (а.с.67-70), в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав в частині стягнення з нього 1980,92 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 10006,39 грн. боргу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" боргу в сумі 6331,00 грн.
Мотивуючи апеляційну скаргу, Відкрите акціонерне товариство "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" посилається на порушення місцевим господарським судом норм чинного законодавства, зокрема:
- місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що визначення сторонами в договорі-заявці від 17.09.2008р. вартості послуг з перевезення в іноземній валюті суперечить вимогам чинного законодавства, поскільки частиною 1 статті 524 ЦК України чітко визначено обов'язок учасників господарських відносин виконувати зобов'язання в національній валюті України - гривні, а частина 2 цієї ж статті передбачає право сторін визначити еквівалент зобов'язання в іноземній валюті лише за умови первинного визначення вартості зобов'язання в гривні, чого однак не було зроблено сторонами в договорі-заявці від 17.09.2008р.;
- відповідно до ст.ст.180,189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору та зазначається в договорі в національній валюті України (гривні), а в зовнішньоекономічних контрактах - може визначатись в іноземній валюті за згодою сторін, проте договір-заявка від 17.09.2008р. не є зовнішньоекономічним контрактом в розумінні ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", тому невизначення сторонами в договорі вартості послуг з перевезення в національній валюті України тягне за собою визнання такого договору недійсним на підставі ст.215 ЦК України в зв'язку з невідповідністю його чинному законодавству;
- задовольняючи вимогу позивачки про стягнення з відповідача 1980,92 грн. витрат на оплату послуг адвоката, суд першої інстанції в якості обґрунтування понесених витрат позивачки взяв до уваги договір про надання юридичних послуг від 18.12.2008р., укладений між позивачкою та ОСОБА_6, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №148, виданого на ім'я ОСОБА_6, та розрахункову квитанцію №666656, відповідно до якої позивачкою було сплачено адвокату 5000,00 грн. за надані останнім послуги, однак в судових засіданнях 12.01.2009р., 20.01.2009р. та 02.03.2009р. інтереси позивачки представляла ОСОБА_2, а адвокат ОСОБА_6 участі в судових засіданнях не брав, що вбачається з відповідних ухвал суду, й докази на підтвердження того, що адвокат ОСОБА_6 здійснював дії по підготовці тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, надання позивачці усних чи письмових консультацій по суті заявлених позовних вимог в матеріалах справи відсутні; крім того, договір про надання юридичних послуг від 18.12.2008р. та розрахункова квитанція №666656 не можуть підтверджувати факту надання таких послуг, враховуючи, що відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні бухгалтерські документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Представник відповідача - ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" в засіданні суду підтримав апеляційну скаргу, вказавши, що вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушення норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати в частині стягнення з нього 1980,92грн. витрат на оплату послуг адвоката та 10006,39грн. боргу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" боргу в сумі 6331,00 грн.
Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.79-80,94-95) з врахуванням доповнень до відзиву (а.с.96), а також її представник в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до нього позивачка зазначає, що:
- 17.09.2008р. між нею та ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" було підписано договір-заявку на перевезення вантажу й для виконання вказаного договору нею було укладено договір №б/н на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.08.2008р. з підприємцем ОСОБА_2;
- наявними в матеріалах справи доказами підтверджується належне виконання позивачкою своїх заобов'язань за договором-заявкою від 17.09.2008р.;
- проте, ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" зобов'язання за договором було виконано лише частково - в сумі 5000,00 грн., а тому рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, що застосував приписи ст.533 ЦК України, є обґрунтованим та законним й його слід залишити без змін.
Також у доповненні до відзиву підприємець ОСОБА_5 пояснила, що під завантаження підприємець ОСОБА_2, як перевізник мала надати два автомобілі: RENO BX НОМЕР_2 та IVECO НОМЕР_3, однак замовник відмовився від одного з них, тому під завантаження було надано один автомобіль - RENO BX НОМЕР_2.
Відповідач - СПД ОСОБА_3 або його представник в засідання суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду відповідача - СПД ОСОБА_3 або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 10.06.2009р. (а.с.98), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутності відповідача - СПД ОСОБА_3 або його представника.
Третя особа - підприємець ОСОБА_2 у відзиві вх.№02-01/3950/09 від 23.06.2009р. (а.с.97) та в засіданні суду заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу третя особа зазначила, що на виконання укладеного між нею та позивачкою договору №б/н на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.08.2008р., предметом якого було надання послуг по перевезенню експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажовідправника за дорученням експедитора, а також надання інших, не передбачених даним договором послуг, які можуть сторони надавати один одному за взаємною згодою, позивачкою було передано для виконання договір-заявку на вантажні перевезення автомобільним транспортом від 17.09.2008р., за яким остання зобов’язалась перевезти вантаж, що належав замовнику - ВАТ "Самбірський ДЕМЗ", по маршруту Самбір - Москва з датою завантаження 22.09.2008р. й визначений договором-заявкою вантаж було доставлено до місця призначення автомобілем RENO BX НОМЕР_2 та прийнято одержувачем ТОВ "Автотерра" (Калужська область, м.Обнінск, Київське шосе, д.110) 29.09.2008р., підтвердженням чого є відмітка на товарно-транспортній накладній (СМR) №0199701.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2008р. ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" факсимільним зв'язком було надіслано підприємцю ОСОБА_5 договір-заявку (а.с.8) на перевезення автозапчастин вагою 15800 кг по маршруту м.Самбір-м.Москва. При цьому, ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" в договорі значиться як "Замовник", а підприємець ОСОБА_5 - "Експедитор перевізника".
В договорі сторони визначили датою завантаження - 22.09.2008р., 08 год. 00 хв., вантажоотримувачем - ТОВ "Автотерра", погоджена сума фрахту - 2300 дол. США, порядок оплати - протягом 5 днів з моменту отримання оригіналів документів.
Вказаний договір-заявка підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Проте, підприємець ОСОБА_5 самостійно перевезення вантажу не здійснювала.
Перевезення вантажів було вчинено підприємцем ОСОБА_2 на підставі укладеного з нею підприємцем ОСОБА_5 договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.08.2008р. (а.с.14-16) й це вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) А№0199701 (а.с.9), акту №1444 від 31.10.2008р. (а.с.103), де підприємець ОСОБА_5 виступає як експедитор, а підприємець ОСОБА_2 - як перевізник, та підтверджено представником відповідача (ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод") в судовому засіданні (протокол від 12.05.2009р., а.с.88-89).
Проаналізував фактичні обставини даної справи, суд приходить до висновку, що між підприємцем ОСОБА_5 та ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" склалися правовідносини, які слід кваліфікувати, як транспортне експедирування.
Такий висновок узгоджується й з нормами матеріального права.
Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Виконання договору-заявки від 17.09.2008р. на перевезення вантажу автомобілем НОМЕР_2 за маршрутом м.Самбір (вантажовідправник - ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод") - м.Москва (вантажоотримувач - ТОВ "Автотерра" підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) А№0199701 (а.с.9) та актом №26 від 09.10.2008р. прийняття-здачі виконаних послуг по вантажних перевезеннях, підписаним СПД ОСОБА_5 та представником ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" й скріпленого їх печатками, а також й поясненнями представників сторін в судовому засіданні 12.05.2009р. (протокол, а.с.88-89).
Одночасно, суд відмічає, що розбіжності в найменуванні та номері автомобілей, що зазначені в договорі-заявці від 17.09.2008р. (IVECO НОМЕР_3) та в акті №26 від 09.10.2008р. (RENO BX НОМЕР_2), виникли, як встановив суд з відзивів позивача (з доповненням) та третьої особи (а.с.79-80,94-96), за тієї обставини, що під завантаження був поданий саме автомобіль RENO BX НОМЕР_2, який й здійснював перевезення, чого не заперечив відповідач.
Згідно статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування.
Враховуючи погодження підприємцем ОСОБА_5 та ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" розміру плати в договорі-заявці від 17.09.2009р. - 2300 доларів США, суд приймає цей розмір до уваги, як і умови оплати (на протязі п'яти банківських днів по представленню оригіналів документів).
Підприємцем ОСОБА_5 для оплати наданих послуг було надіслано ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" акт прийняття-здачі виконаних послуг по вантажних перевезеннях №26 від 09.10.2008р. та рахунок №27 від 09.10.2008р. на суму 11331,00 грн. (а.с.11,34), що підтверджується повідомленням про вручення 13.10.2008р. поштового відправлення (а.с.12,100).
На день виписки рахунку на оплату наданих послуг по перевезенню вантажу на суму 2300 доларів США, що еквівалентно 11 331, 00 грн., валютний курс НБУ гривні по відношенню до валюти долара США становив 4,9265 грн., а тому позивачем й було виставлено до оплати рахунок на суму 11 331, 00 грн., що включає в себе вантажні перевезення за межами України - 7 800 грн. та вантажні перевезення до кордону України - 3531,00грн.
Проте, як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №471 від 06.10.2008р. (а.с.33) ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" було перераховано підприємцю ОСОБА_5 лише 5000,00 грн. в якості оплати за послуги, що на день перерахування коштів було еквівалентно 1014,20 доларів США.
Решта вартості наданих послуг ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" сплачено не було.
При цьому, судова колегія відзначає, що ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" було частково перераховано борг саме в гривнях, а тому заперечення останнього щодо розрахунків в валюті, визначеній договором та заявленій в позові вважає необґрунтованим, оскільки часткова оплата боржником боргу в гривні й прийняття такої оплати кредитором є підтвердженням того, що сторони погодили проведення розрахунків в національній валюті.
Претензія позивачки №67 від 17.12.2008р. (а.с.13), направлена ВАТ "Самбірський ДЕМЗ" 19.12.2008р. (поштове повідомлення, а.с.101), останнім була залишена без задоволення.
Для забезпечення виконання ВАТ "Самбірський ДЕМЗ" взятих на себе зобов'язань за договором-заявкою на вантажні перевезення автомобільним транспортом від 17.09.2008р., укладеного між СПД ОСОБА_5 та ВАТ "Самбірський ДЕМЗ", 05.10.2008р., між позивачем та підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір поруки (а.с.21), за яким підприємець ОСОБА_3, будучи поручителем, зобов'язався відповідати перед кредитором (СПД ОСОБА_5.) в частині боргу ВАТ "Самбірський ДЕМЗ" за договором-заявкою на вантажні перевезення автомобільним транспортом від 17.09.2008р. в сумі 100, 00 грн., однак зобов'язання за договором поруки не виконано.
Внаслідок знецінення курсу гривні до іноземної валюти, станом на день пред'явлення позову до суду валютний курс НБУ долара США по відношенню до гривні становив 7,86 грн.
Різниця по курсу валют по відношенню долар до гривні:
1285,80 доларів х 7,86 (курс грн./долара) = 10 106,39 грн.
Як вже вказувалось в цій постанові, між сторонами у справі виникли відносини з транспортного експедирування.
Статтями 931,932 Цивільного кодексу встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.
Матеріалами справи підтверджено, що підприємець ОСОБА_5 зобов’язання за договором виконала, а тому враховуючи умови договору-заявки від 17.09.2008р. ВАТ "Самбірський ДЕМЗ" повинен був провести перерахунок коштів на рахунок позивачки протягом 5 днів після отримання оригіналів документів, тобто після 13.10.2008р. (поштове повідомлення, а.с.12,100), тобто до 19.10.2008р.
Однак відповідач свого зобов'язання не виконав, чим порушив законні права та інтереси позивача.
Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
В договорі поруки, укладеному між СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_3, останній зобов'язався відповідати перед кредитором в частині боргу в сумі 100, 00 грн.
В силу ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору й одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Позивачем в цілому обґрунтовано нараховано інфляційні та річні (розрахунок, а.с.56) в сумах відповідно 329,87 грн. та 47,87 грн.
Одночасно, як вже вказувалось, суд приймає до уваги й договір поруки, укладений 05.10.2008р. між підприємцем ОСОБА_5 та підприємцем ОСОБА_3, згідно якого останній зобов'язався, як поручитель, частково відповідати перед підприємцем ОСОБА_5 за неналежне виконання ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" зобов'язань, а саме на суму 100,00 грн.
Отже, враховуючи наведене вище, позов підприємця ОСОБА_5 обґрунтований в частині стягнення з ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" 10006,39 грн. заборгованості, 329,87 грн. втрат від інфляції, 47,87 грн. 3% річних й щодо стягнення з підприємця ОСОБА_3 100,00 грн. як з поручителя.
При цьому, твердження ВАТ "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод" про те, що господарське зобов’язання в частині визначення ціни в доларах США суперечить вимогам закону не приймається з наступних підстав.
Згідно ст.198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.
За приписом ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Разом з тим, за ст.533 ЦК України виконуватися грошове зобов'язання повинно в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Аналогічна позиція зазначена Вищим господарським судом України у постанові від 15.02.2007року по справі №4/644-12/105.
Позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість у національній валюті, виходячи із її курсу до долара США на час пред’явлення позову й з розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач за основу бере доларовий еквівалент ціни договору, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Що ж до вимоги про стягнення 5000,00грн. витрат на послуги адвоката, судова колегія відзначає наступне.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач посилається на укладений нею з ОСОБА_6 договір про надання юридичних послуг від 18.12.2008р. та розрахункову квитанцію №666656, відповідно до якої нею було сплачено останньому 5000,00 грн. за надані послуги (а.с.42-43).
Статтею 48 ГПК встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру", згідно ст.2 якого адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Позивачем було надано Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №148, видане ОСОБА_6 (а.с.40,99), з яким було укладено договір про надання юридичних послуг від 18.12.2008р.
При вирішенні питання про стягнення витрат за вказані послуги суд приймає до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася; складність справи тощо.
А тому, проаналізувавши всі наведені вище обставини справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обґрунтований і розумний розмір вартості послуг адвоката з врахуванням складності справи становить 2000,00 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 02.03.2009р. у справі №12/5454 є обґрунтованим та законним, а тому його слід залишити без змін.
Доводи ж апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та не є такими, що є підставою для скасування оскарженого рішення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 02 березня 2009 року у справі №12/5454 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Самбірський дослідно-експериментальний машинобудівний завод", м.Самбір Львівської області - без задоволення.
2. Справу №12/5454 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи,
2-4 - сторонам,
5 - третій особі