ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2009 р. Справа № 15/19/6/11/12/2/3911
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Будішевської Л.О.
Веденяпіна О.А.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення № 52),
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Акціонерна
компанія "Адвіс"
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "12" березня 2009 р. у справі
за позовом прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Міністерства
промислової політики України (м.Київ)
до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" (м.Хмельницький)
про стягнення 1531314 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2005 року заступник прокурора Хмельницької області звернувся в господарський суд Хмельницької області в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України з позовом до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" про стягнення 1138854,06 грн. фінансової допомоги, наданої товариству за договором від 08.07.2002р. № К-4974/2 і не повернутої станом на 15.04.2005р. (т.1 а.с.2 - 4).
01 серпня 2005 року прокурор подав клопотання про збільшення позовних вимог на 125000 грн., які відповідач повинен був сплатити до 15.07.2005р. і просив стягнути 1263854,06 грн. (т.1 а.с.22).
20 квітня 2006 року прокурор збільшив позовні вимоги ще на 125000 грн., які не були сплачені відповідачем на 15.10.2005р., і просив стягнути 1388854,06 грн. (т.1 а.с.67).
Міністерство промислової політики України в заяві про уточнення позовних вимог від 31.03.2008р. просило стягнути з ВАТ "Адвіс" до Державного бюджету України 1531314 грн., серед яких 1348915 грн. - борг, 182399 грн. - пеня, за рахунок заставленого майна, а саме: корпусу № 2 (виробничі приміщення площею 7600 кв.м.), що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Чорновола, 88 (т.2 а.с.92 - 94).
Позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 17.06.2008р. просив стягнути з ВАТ "Адвіс" до Державного бюджету України 1531314 грн., серед яких 1348915 грн. - борг, 182399 грн. - пеня (т.2 а.с.123 - 124).
В листі від 16.02.2009р. на адресу господарського суду Хмельницької області Міністерство промислової політики України просило задовольнити позов прокурора Хмельницької області з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.06.2008р. (т.3 а.с.22).
Міністерство промислової політики України в заяві про уточнення позовних вимог від 02.03.2009р. просило стягнути з ВАТ "Адвіс" до Державного бюджету України 1374395 грн., серед яких 1348915 грн. - борг, 25480 грн. - пеня за період з 16.10.2005р. по 16.04.2006р. (т.3 а.с.40 - 42).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.03.2009р. позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" до Державного бюджету України 1348915 грн. заборгованості по поверненню фінансової допомоги, 25480 грн. пені, 13743,95 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційній скарзі ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" просить скасувати рішення суду від 12.03.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вважає, що рішення суду від 12.03.2009р. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, обставини, що мають значення для справи, не доведені та неповно з'ясовані судом. Зазначає, що умови договору від 08.07.2002р. № К-4974/2, викладені в пунктах 3.3, 3.4, 3.6 та додатку № 2 до договору, не відображені в судовому рішенні і їм не надано належної правової оцінки. При стягненні пені у сумі 25480 грн. судом не враховано вимоги ч.2 ст.233 ГК України та доводи відповідача стосовно того факту, що до виникнення заборгованості за договором призвело нездійснення розрахунків з відповідачем підприємствами - покупцями агропромислової техніки. Оскільки відповідач належним чином виконав усі інші зобов'язання за договором, зокрема, з виготовлення техніки, надання послуг з реалізації виготовленої техніки, а невиконання грошового зобов'язання сталося внаслідок виникнення заборгованості третіх осіб перед товариством "Акціонерна компанія "Адвіс", зважаючи на інтереси та майновий стан відповідача, суд мав підстави для зменшення розміру нарахованих йому штрафних санкцій, але їх не врахував при прийнятті рішення.
На думку особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, судом всупереч ст.79 ГПК України необгрунтовано відхилено клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 07.07.2008р. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11.12.2008р. у даній справі про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" про зміну умов договору від 08.07.2002р. № К-4974/2 у зв'язку з істотною зміною обставин (т.3 а.с.64 - 68).
В запереченні на апеляційну скаргу Міністерство промислової політики України просить залишити рішення суду від 12.03.2009р. без змін. Зазначає, що ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" отримало кошти з державного бюджету на конкурсній основі, тобто акціонерне товариство вільно погодилося на умови договору від 08.07.2002р. № К-4974/2 та мало можливість відмовитися від його укладання. Вважає, що стан розрахунків контрагентів з ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" не впливає на зобов'язання товариства перед Міністерством промислової політики України, оскільки сторони не домовлялися про повернення коштів в залежності від споживання виготовленої продукції, передбаченої договором. Посилання ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" на зменшення штрафних санкцій не має достатніх правових підстав, тому що неналежне виконання господарським товариством зобов'язань призвело до виникнення заборгованості перед державним бюджетом України. Враховуючи те, що товариство має намір змінити умови договору на майбутнє, а первісні позовні вимоги базуються на діючих умовах договору, Мінпромполітики вважає обгрунтованими ухвалу господарського суду Хмельницької області та постанову Житомирського апеляційного господарського суду про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви (т.3 а.с.93 - 95).
Розгляд апеляційної скарги відбувається за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, тому їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (т.3 а.с.127, 128). В заяві від 16.06.2009р. № 20/1-6-306 Міністерство промислової політики України просило проводити розгляд справи без участі його представника (т.3 а.с.129).
Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На виконання бюджетної програми "Державна підтримка вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу", відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2002р. № 42-р "Про використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансову підтримку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" та згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, передбачених на здійснення заходів, пов'язаних із збільшенням обсягів виробництва техніки для агропромислового комплексу та розвитком ринку цієї техніки, затвердженим наказом Міністерства промислової політики України та Міністерства фінансів України від 05.03.2002р. № 93/155, 08 липня 2002 року між Міністерством промислової політики України (замовник) та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Адвіс" (виконавець) укладено договір № К-4974/2 про фінансову підтримку на здійснення заходів, пов'язаних із збільшенням обсягів виробництва техніки для агропромислового комплексу та розвитком ринку цієї техніки, у зв'язку з яким ВАТ "АК "Адвіс" отримало з державного бюджету кошти в розмірі 1400000 грн. (т.1 а.с.10 - 14).
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 - 3.6 даного договору ВАТ "АК "Адвіс" зобов'язувалося направити кошти на фінансування виробництва і реалізацію техніки на внутрішньому ринку господарствам агропромислового комплексу, в тому числі на умовах лізингу або продажу через мережу торгово-виставкових центрів; в термін до 30 днів з моменту одержання коштів виконавець зобов'язувався проінформувати в письмовій формі замовника про використання коштів; виготовити техніку (жниварки та жатки) на суму 1400 тис.грн. в термін до 20 травня 2003 року в кількості відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору; реалізувати виготовлену техніку, в тому числі на умовах лізингу або продажу через мережу торгово-виставкових центрів, і кошти від реалізації спрямувати на здійснення заходів, пов'язаних із збільшенням обсягів виробництва техніки та розвитку ринку цієї техніки; виготовити зазначену техніку згідно з технічними умовами заводу-виробника і забезпечити її гарантійне обслуговування та повернути замовнику отримані кошти, визначені в предметі цього договору протягом 3-х років, починаючи з 2003 року, згідно з графіком їх повернення, викладеному в додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Графіком повернення бюджетних коштів, одержаних як фінансова допомога, передбачено, що ВАТ "АК "Адвіс" повинно повертати кошти у встановлених порядку та розмірі: в 2003 році - 420000 грн., в тому числі, до 15 квітня - 120000 грн., до 15 липня - 150000 грн., до 15 жовтня - 150000 грн.; в 2004 році - 490000 грн., в тому числі, до 15 січня - 120000 грн., до 15 квітня - 120000 грн., до 15 липня - 125000 грн., до 15 жовтня - 125000 грн.; в 2005 році - 490000 грн., в тому числі, до 15 січня - 120000 грн., до 15 квітня - 120000 грн., до 15 липня - 125000 грн., до 15 жовтня - 125000 грн.
У пункті 4.1 договору визначено, що за невиконання обов'язків, сторони за договором несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення коштів виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,01 % від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочення, але не більше річної облікової ставки Національного банку України.
Для забезпечення виконання вказаного зобов'язання між сторонами було укладено договір застави від 23.05.2003р., який нотаріально посвідчено і внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до умов якого в разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги в заставу переходив корпус № 2 (виробничі приміщення площею 7600 кв.м), що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Чорновола, 88, вартістю 2166000 грн. (т.1 а.с.15 - 19, 118 - 122, т.2 а.с.114 - 117).
Акціонерне товариство зобов'язання за договором від 08.07.2002р. № К-4974/2 не виконало та повернуло лише частину грошових коштів.
За уточненими позовними вимогами Міністерства промислової політики України заборгованість відповідача по поверненню фінансової допомоги склала 1348915 грн., тобто за мінусом 51085 грн., повернутих підприємством.
Згідно з пунктами 1, 4 і 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України, які передбачають укладення і виконання договору позики.
В силу статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Платіжними дорученнями, наданими позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції, підтверджується, що відповідачем за період з 28.02.2003р. по 07.07.2006р. погашено заборгованість на суму 43285,24 грн. (т.3 а.с.105 - 120). Докази про повернення ще 7799,67 грн. боргу та дату повернення у справі відсутні.
В поясненнях Міністерство промислової політики України зазначає, що ним отримано від ВАТ "АК "Адвіс" кошти в сумі в розмірі 51085,00 грн. (т.2 а.с.92 - 94, т.3 а.с.102 - 103, 129).
Оскільки позивач вправі заявити до стягнення меншу суму заборгованості, чим та, що підлягає сплаті, то місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1348915 грн. (1400000 грн. - 51085,00 грн.).
У справі відсутні докази про те, що заставлене відповідачем майно згідно з договором застави від 23.05.2003р. перейшло на праві власності до позивача.
В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором Міністерством промислової політики України відповідно до п.4.4 договору було нараховано і пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 25480 грн. за період прострочення 182 дні (т.3 а.с.40 - 42, 102 - 103).
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з частиною 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Період прострочення, за який нараховано пеню, визначено позивачем з 16.10.2005р. по 15.04.2006р., а вимоги про стягнення пені вперше заявлені 31.03.2008р., тобто з пропуском позовної давності. Так як відповідачем не подано заяву про застосування позовної давності, то вона судом не застосовується.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Сума пені, нарахована Міністерством промислової політики України, є меншою тієї суми, яка була б нарахована у випадку застосування подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Однак апеляційний господарський суд не погоджується з нарахуванням відповідачу пені в сумі 25480 грн. за вказаний період з огляду на таке.
При розрахунку розміру пені взято за основу всю суму заборгованості 1400000 грн. без відрахування розміру вже сплачених відповідачем коштів (т.3 а.с.41).
Житомирський апеляційний господарський суд двічі ухвалами від 30.04.2009р. і від 28.05.2009р. зобов'язував позивача надати розрахунок пені з врахуванням залишку суми боргу за період з 16.10.2005р. по 15.04.2006р. та належно засвідчені копії банківських документів (платіжних доручень) про погашення боргу. У відповідях на вимоги суду Міністерство промислової політики зазначило, що банківські документи не повинні були надходити до Міністерства, тому наявні не всі платіжні доручення, кошти в сумі 7799,76 грн. не були використані ВАТ "АК "Адвіс", дана сума зазначена в статистичній звітності у формах бухгалтерського обліку № 2д і № 7д в період повернення коштів.
Під час апеляційного розгляду справи позивач навів розрахунки пені на суму боргу, з якого не було відраховано 7799,76 грн. (т.3 а.с.102 - 103, 129).
Отже, неможливо з'ясувати коли було перерахування грошових коштів в розмірі 7799,76 грн., що впливає на розрахунок пені. Оскільки суд першої інстанції неправильно обчислив пеню, а апеляційному господарському суду не надано документів, достатніх для самостійного розрахунку пені, то рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
В статті 617 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
В пункті 5 договору від 08.07.2002р. сторони теж зауважили, що вони не несуть відповідальність за невиконання своїх обов'язків, передбачених цим договором, якщо дане невиконання обумовлено обставинами непереможної сили, які не могли бути передбачені і попереджені сторонами, а саме: стихійне лихо, військові дії, епідемії, терористичні акти і т.п.
Стан розрахунків контрагентів з ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" не впливає на виконання зобов'язання акціонерного товариства перед Міністерством промислової політики України, оскільки сторони не передбачили в договорі повернення коштів в залежності від продажу відповідачем виготовленої продукції і надходження до нього грошей від контрагентів.
Тому, твердження ВАТ "АК "Адвіс" про те, що воно належним чином виконало усі інші зобов'язання за договором, зокрема, з виготовлення техніки, надання послуг з реалізації виготовленої техніки, а невиконання грошового зобов'язання сталося внаслідок виникнення заборгованості третіх осіб перед акціонерним товариством, є безпідставним.
Доводи відповідача щодо необгрунтованого відхилення судом клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 07.07.2008р. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11.12.2008р. у даній справі про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ВАТ "Акціонернакомпанія "Адвіс" про зміну умов договору від 08.07.2002р. № К-4974/2 у зв'язку з істотною зміною обставин, не впливають на розгляд даної справи, тому, що спрямовані на виникнення зобов'язань в майбутньому і не стосуються зобов'язання, строк виконання по якому настав.
З аналогічної підстави відповідачу відмовлено судом апеляційної інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 7/210 за позовом ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" до Міністерства промислової політики України про зміну умов договору у зв'язку із істотною зміною обставин (т.3 а.с.84 - 87).
У зв'язку з частковим неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення суду в частині стягнення пені в сумі 25480 грн. підлягає скасуванню, а у позові в цій частині слід відмовити.
Державне мито покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1348915 грн.).
Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12 березня 2009 року скасувати в частині стягнення пені в сумі 25480 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Це ж судове рішення змінити в частині стягнення судових витрат.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" (м. Хмельницький, вул. Чорновола,88) в дохід Державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, на рахунок УДК у м. Хмельницькому р/р 31112095700002 в ГУ ДКУ у Хмельницької області, МФО 815013, ЗКПО 23565225) державне мито в розмірі 13489 грн. 15 коп.
В решті судове рішення залишити без змін.
Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.
3. Справу №15/19/6/11/12/2/3911 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Будішевська Л.О.
Веденяпін О.А.
Повний текст постанови складено та підписано 03.07.2009р.
Надруковано 6 прим.:
1 - в справу,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,
4 - прокуратурі Хмельницької області,
5 - прокуратурі Житомирської області,
6 - в наряд.