ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" липня 2009 р.                                                           Справа № 2/200

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Веденяпіна О.А.

суддів:                                                                       Будішевської Л.О.

                                                                                   Черпака Ю.К.

при секретарі                                                            Бугирі Ю.Г. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Пайцун Т.М. - сільський голова (брала участь в судовому засіданні 23.06.2009 року);     

від відповідача: ОСОБА_1 - в.о. директора (бравучасть в судовому засіданні 23.06.2009 року);

від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення №НОМЕР_1) (брав участь  в судовому засіданні 23.06.2009 року).

В порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.06.2009 року брав участь представник Житомирської  облдержземінспекції   Ковальчук А.А. (посвідчення №НОМЕР_2),

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від "16" жовтня 2008 р. у справі № 2/200 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом прокурора Лугинського району в інтересах держави в особі Жеревецької сільської ради (с. Жеревці Лугинського району Житомирської області)  

до товариства з обмеженою відповідальністю "Полліс"

(с. Запілля Лугинського району Житомирської області)  

про стягнення 1 767,36 грн. шкоди та зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Лугинського району Житомирської області звернувся до  господарського суду Житомирської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Полліс" про стягнення 1 767,36 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 2,63 га, що знаходиться на території Жеревецької сільської ради, посилаючись на відсутність у товариства правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Рішенням  господарського суду Житомирської області від 16 жовтня 2008 року у справі №2/200 в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що суду не надано переконливих доказів, які б свідчили про користування відповідачем земельною ділянкою. Зазначив, що разом з тим представлено докази про користування спірною земельною ділянкою підприємцем ОСОБА_1

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Житомирської області вніс апеляційне подання, в якому просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.

Прокурор в апеляційному поданні вказує, що висновок місцевого господарського суду про недоведеність факту користування відповідачем спірною земельною ділянкою не відповідає обставинам справи.

Звертає увагу на те, що в ході судового розгляду відповідачем не надано документу, що посвідчує його право на земельну ділянку, а в позові йдеться про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, за період що передував пред"явленню  позову.

Прокурор вказує, що відповідно до Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою  позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним. Проте суд першої інстанції не ініціював питання про заміну відповідача у справі та не з"ясував думку позивача  з цього приводу.

ТОВ "Полліс" у письмовому відзиві на апеляційне подання заперечує проти подання.

Прокурор в судовому засіданні  апеляційне подання підтримує.

Представник позивача вважає подання частково обґрунтованим.

Представник відповідача заперечує проти доводів апеляційного подання, просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 16 жовтня 2008 року без змін, а подання - без задоволення.

Заслухавши прокурора, представників сторін, Житомирської облдержземінспекції, дослідивши матеріали справи та справи про адміністративне правопорушення, скоєне директором ТОВ "Полліс" ОСОБА_1, апеляційний господарський суд встановив.

08  листопада 2007 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області Метьолкіним С.В. за участю державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Барановського В.І., Жеревецького сільського голови  Пайцун Т.М., спеціаліста - землевпорядника Жеревецької сільської ради Кирийчук Н.Ф. проведено перевірку  дотримання вимог земельного законодавства  товариством з обмеженою відповідальністю "Полліс".

В ході перевірки  встановлено, що товариство використовує земельну ділянку площею 2,63 га на території Жеревецької сільської ради за межами населеного пункту с. Запілля із земель сільськогосподарського призначення (забудовані землі). Земельна ділянка використовується в цілях підприємницької діяльності (цех по переробці деревини), без правовстановлюючих документів  на право користування земельною ділянкою, чим порушено ст.ст.124,125 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України "Про землеустрій", ст.15 Закону України "Про оренду землі",  про що складено акт перевірки від 08 листопада 2007 року.

На підставі вищевказаного акта перевірки управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Житомирський області внесено припис №033/62/95, яким приписано директору ТОВ "Полліс" ОСОБА_1. до 08 грудня 2007 року оформити правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою або припинити використання земельної ділянки.

Постановою начальника Лугинського районного відділу земельних ресурсів №23 від 10 грудня 2007 року визнано громадянина ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 грн.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10  січня 2008  року встановлено, що вимоги внесеного припису №033/62/95 від 08 листопада 2007 року не виконані, тому 10 січня 2008 року внесено припис №033/01/01, яким приписано директору ТОВ "Полліс" ОСОБА_1. у строк до 10 лютого 2008 року оформити правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою або припинити використання земельної ділянки.

Постановою начальника Лугинського районного відділу земельних ресурсів №1 від 16 січня 2008 року визнано громадянина ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Дослідивши доводи апеляційного подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає.

При цьому виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на спірній земельній ділянці площею 2,63га знаходяться будівлі, які належали на праві власності приватному сільськогосподарському підприємству з орендними відносинами "Жеревці".

Копія дозволу Житомирської Державної інспекції охорони праці в промисловості та невиробничій сфері №242 на право подачі напруги до деревообробного цеху в с.Запілля Лугинського району, виданого 01 жовтня 2004 року на ім'я підприємця ОСОБА_1, свідчить про використання даного цеху підприємцем у підприємницькій діяльності. Про це свідчить і рішення  господарського суду Житомирської області від 31 липня 2007 року у справі №12/1212, що набрало законної сили і яким з підприємця ОСОБА_1 стягнуто шкоду, завдану внаслідок засмічення земельних ресурсів. Даний факт підтверджується і поясненнями ОСОБА_1  

Згідно договорів купівлі-продажу від 07 лютого 2007 року, укладених між ПСП "Жеревці" (продавець) та ТОВ  "Полліс" (покупець), продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти належні продавцю на праві власності приміщення, що знаходяться на спірній земельній ділянці.

02 серпня 2007 року ПСП "Жеревці" та ТОВ  "Полліс" підписано акт приймання-передачі основних засобів від продавця покупцю.

У зв'язку з відмовою продавця від нотаріального посвідчення даних договорів, ТОВ  "Полліс" звернулось до господарського суду з позовом про визнання договорів дійсними та визнання права власності на придбані об'єкти нерухомості.   

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20 листопада 2008 року у справі №8/135-Д позов задоволено та визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Полліс" право власності на нерухоме майно, а саме на приміщення корівника загальною площею 520,30кв.м., приміщення корівника з прибудовою загальною площею 1834,50кв.м., приміщення пункту штучного запліднення загальною площею 22,30кв.м., приміщення сіносховища загальною площею 505,7кв.м., що знаходяться на спірній земельній ділянці.

На підставі вищевказаного судового рішення за ТОВ  "Полліс" Коростенським міжміським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно.

Таким чином, матеріали справи свідчать про здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці, де знаходиться вищевказане нерухоме майно, як підприємцем ОСОБА_1, так і ТОВ "Полліс".

При проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області не з'ясовано вищевказані обставини справи, та не враховані вимоги ст.377 Цивільного кодексу України про право на земельну ділянку при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, не встановлено яким чином використовується підприємцем та товариством земельна ділянка загальною площею 2,63га.

Проте в акті перевірки від 08 листопада 2007 року зазначено про використання ТОВ "Полліс" лише цеху по переробці деревини.

Виходячи з наведеного, прокурором та позивачем не подано належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо самовільного зайняття та використання ТОВ "Полліс" земельної ділянки загальною площею 2,63га, а відтак не доведено позовних вимог.

В ході апеляційного перегляду справи прокурором Лугинського району на підтвердження позовних вимог надано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09 червня 2009 року, складений інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області, за участю помічника прокурора Лугинського району та спеціаліста землевпорядника Жеревецької сільської ради, згідно з яким ТОВ  "Полліс" самовільно займає земельну ділянку площею 1,169 га на території Жеревецької сільської ради за межами населеного пункту с.Запілля (господарський двір колишнього КСП "Жеревці").

В акті зазначено, що на самовільно зайнятій земельній ділянці проводиться складування лісоматеріалів, відходів від переробки деревини, залізобетонних  конструкцій.

Проте при складанні даного акта не враховані обставини справи щодо придбання відповідачем об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці, та вимоги ст.377 Цивільного кодексу України.

Крім цього, даний акт спростовує висновки, викладені в акті перевірки від 08 листопада 2007 року щодо обставин використання відповідачем земельної ділянки та її розміру, і оскільки його складено після прийняття судом першої інстанції рішення він не може бути належним доказом на підтвердження позову, в якому йдеться про порушення товариством вимог земельного законодавства в період до 08 листопада 2007 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна  сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на  підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, юридичній або фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки) внаслідок її незаконного використання іншою юридичною чи фізичною особою можуть бути заподіяні реальні збитки, які пов'язані із знищенням або пошкодженням речі (знищенням чи пошкодженням поверхневого родючого шару ґрунту), а також збитки внаслідок упущення вигоди (доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене).

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зазначена норма містить законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01 квітня 1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (п.2.4), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 року, та Методичних рекомендацій щодо застосування вказаної Методики, затверджених наказом Державної інспекції  з  контролю  за  використанням  і  охороною  земель   від 12 вересня 2007 року №110, розподіл коштів (у відсотках), які мають отримати держава, територіальна громада, юридична чи фізична особа внаслідок відшкодування заподіяної їм шкоди, повинен здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Держземагентством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди (пункт 8 Методики).

П.5.3 вказаних Методичних рекомендацій кореспондується з ч.ч.1,2 ст.22 Цивільного кодексу України.

Прокурором та позивачем не доведено, що використання спірної земельної ділянки призвело до погіршення стану даної земельної ділянки та відповідно у її власника виникла необхідність понесення додаткових витрат на її відновлення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог.

Рішення господарського суду Житомирської області від 16 жовтня 2008 року у справі №2/200 прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 16 жовтня 2008 року залишити без змін, а апеляційне подання першого заступника прокурора Житомирської області  - без задоволення.

2. Справу №2/200 повернути до господарського суду  Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Веденяпін О.А.

судді:

                                                                                           Будішевська Л.О.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

Віддрук. 6  прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам;

4 - прокуратура Лугинського району;

5 - прокуратура Житомирської області;

6 - в  наряд