АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-7326 / 06 Головуючий у 1-й інстанції: Федоренко Р.Г.
Суддя-д оповідач: Боєва В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 р. М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: КриловоїО.В.
Суддів: Боєвої В.В., Стрелець Л.Г.
При секретарі: Ткаченко М.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3.
В позовній заяві зазначала, що вона є власницею 13/25 частин домоволодіння, яке складається із двох житлових будинків на земельній ділянці площею 605 кв.м.,-що розташовані за адресою АДРЕСА_1. Власницею 12/25 частин домоволодіння с ії мати ОСОБА_3 Як вказала ОСОБА_2 у позовній заяві, все домоволодіння складається із двох окремих будинків. позначені літерами „А" і "Г", сараїв за літерами „Ж", „В" ,.І", „Л", „К", погріба - „ппг", літньої кухні - „Б", уборної - „У" та-душа -,,Н". Вона зі своєю сім'єю проживає в будинку „Г", а відповідач - у будинку „А". За час користування спільною земельною ділянкою між нею та матір'ю виникли суперечки по користуванню нею,
Посилаючись на те, що вона як власниця окремого будинку до вирішення питання про ухвалення, порядку користування земельною ділянкою не може в повному обсязі користуватися . володіти та розпоряджатися своєю власністю, просила визначити порядок користування земельною , ділянкою за адресою АДРЕСА_1.
В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_3 08.11.2005 року подарувала свою частку домоволодіння ОСОБА_1, яка є рідною сестрою позивача.
Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 24.02.2006 року замінено первісного відповідача по справі - ОСОБА_3 на належного відповідача - ОСОБА_1 (а.с.27).
13.04.2006 року ОСОБА_2 подала до суду уточнену позовну заяву (а.с.37-38), в якій, в якості відповідача вказала ОСОБА_1 та, посилаючись на таку обставину, що відповідач учиняє перешкоди в користуванні земельною ділянкою, призначити судово-технічну експертизу щодо варіантів порядку користування земельною ділянкою та ухвалити судове рішення, яким визначити порядок користування земельною ділянкою.
Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2006 року позовні вимоги задоволено.
Визначено порядок користування земельною ділянкою розміром 604 кв.м., розташованим за адресою: АДРЕСА_1 за Першим варіантом висновку судово-технічної експертизи № 402 від 19 червня 2006 року.
2
Частину земельної ділянки площею 43,2 кв.м. (на схемі червоного кольору) залишено у сумісному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1
ОСОБА_2 на ідеальну частку в 13/25 виділити користування земельну ділянку площею 314,08 кв.м. (604*13/25) по тій причині, що частина земельної ділянки залишається у сумісному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 292,48 кв.м. (314-42,2* 1/2), в тому числі під будовами 62,0 кв.м. ( на схемі зеленого кольору).
ОСОБА_1 на ідеальну частку в 12/25 виділено в користування земельну ділянку площею 289,92 кв.м ( 604* 12/25) .по тій причині, що частина земельної ділянки залишається у сумісному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 268 кв.м. (289,93 -43,2*1.2) втому числі під будовами 121,6 кв.м. (на схемі жовтого кольору).
Кордон розділу земельної ділянки проходить:
· від червоної лінії по вул. АДРЕСА_1, розділив паркан на ділянки 1,0 м, 5,1м, 3,5м та 10,4 м.
· від ділянки паркан з розміром 1,0 м. по прямій лінії завдовжки 3,94 м., потім повернув направо завдовжки 5,1 м. до двору сумісного користування, потім повернув наліво по подвір'ю сумісного користування завдовжки 3,36 м., потім повернув направо по прямій лінії завдовжки 0,58 м., потім повернув наліво по прямій лінії до основаної будови „Г", далі повернув направо по прямій лінії по подвір'ю сумісного користування завдовжки 6,15 м., потім повернув наліво по прямій лінії завдовжки 7,1 м., потім повернув направо по прямій лінії завдовжки 1,72 м., потім повернув наліво по прямій лінії завдовжки 5,1 м., далі повернув наліво по прямій лінії завдовжки 1,0 м, потім повернув направо по прямій лінії завдовжки 4,6 м. поділив паркан на ділянки 13,55 та 6,46 м.
- від ділянки паркану з розміром 10,4 м. по прямій лінії' завдовжки 13,35 м. до лінії розділу земельної ділянки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи, ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_2 в позові відмовити.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції вірно посилався на положення ст. 88 Земельного Кодексу (ЗК) України.
Так, частиною 1 статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
В частині 4 цієї статті зазначено, що учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Висновок суду підтверджено наступними письмовими доказами:
на а..с. 83 - є копія рішення виконкому Заводської районної ради народних депутатів Запорізької області НОМЕР_1 від 14 липня 1988 p., яким визнано право власності на жилий будинок літера „Г" по вул. АДРЕСА_1 на загальній земельній ділянці за гр. ОСОБА_2.
На а. с. 34 - відповідь з Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації (№ 10687 від 08.03.2006 p.), з якої видно, що рішенням виконкому Заводської райради НОМЕР_2 від 19.01.1989 року в домоволодінні встановлено ідеальні частки:
3
-13/25 часток - за ОСОБА_2 - на підставі свідоцтва НОМЕР_3 про право
приватної власності на домоволодіння, виданого Запорізьким місьжилкомунуправлінням 01.02.1989 р.,
- 12/25 часток - за ОСОБА_3 - на підставі свідоцтва НОМЕР_4 про право приватної власності на домоволодіння, виданого Запорізьким місьжилкомунуправлінням 01.02.1989 р.
Визначаючи певний порядок користування земельною ділянкою за варіантом, запропонованим судовою будівельно-технічною експертизою (а. с. 65, схема - а. с. 69), суд першої інстанції виходив з того, що фактично розділ земельної ділянки між сторонами не проводився, а варіант, викладений у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 402 від 19 червня 2006 року на день ухвалення судового рішення є єдиним, інших варіантів у розпорядження суду сторони не надали.
При вирішення даного спору слід взяти до уваги, що земельна ділянка за даною адресою не приватизована, знаходиться в комунальній власності, сторони спільно користувалися нею доки не
виник між ними спір та врахувати, що у п. 19 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України
від 16 квітня 2004 року „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" зазначено: „У справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з»ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір»я тощо. В спільному користуванні суд може залишити лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо".
З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що доводи апелянта щодо неправильності висновків експерта є безпідставними, оскільки відповідач (апелянт) не заявляв клопотання про призначення додаткової або повторної експертизи щодо визначення варіантів порядку користування земельною ділянкою, а судова колегія не має підстав ставити під сумнів зазначені висновки судової будівельно-технічної експертизи
Доводи апелянта стосовно того, що між сторонами давно визначився порядок користування земельною ділянкою и за угодою між сторонами, а також про те, що ОСОБА_2 пропустила строк позовної давності, оскільки такий порядок користування склався у 1976 році, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та суперечать дослідженим судом письмовим доказам (на а. с. 34,83).
Судом першої інстанції повно і всебічно з"ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи судом не порушені і застосовані вірно.
За таких обставин судова колегія вважає, що по справі постановлено законне і обгрунтоване
рішення, тому підстав для його скасування не вбачається. .
Kepyючиcь ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.