ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2009 р. Справа № 16/16-Д
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Каліновської Г.Ф. - директора, що взяла участь в судовому засіданні 04.06.2009р.,
Філінської В.М. - представника за довіреністю №9 від 02.06.2009р.,
Черкаса С.К. - представника за довіреністю №10 від 04.06.2009р.,
від відповідачів:
- ПП "Емануїл": не з'явився,
- АКБ "Національний кредит": Мороза В.П. - представника за довіреністю №96 від 25.12.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", м.Баранівка Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "08" квітня 2009 р. у справі № 16/16-Д (суддя Гансецький В.П.)
за позовом Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", м.Баранівка Житомирської області
до Приватного підприємства "Емануїл", м.Житомир
та Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі, м.Житомир
про визнання договору іпотеки від 16.08.2004р. недійсним,
з перервою в судовому засіданні з 04.06.2009р. до 16.06.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.04.2009р. у справі №16/16-Д в позові Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" (м.Баранівка Житомирської області) до Приватного підприємства "Емануїл" (м.Житомир) та Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі (м.Житомир) про визнання договору іпотеки від 16.08.2004р. недійсним було відмовлено (а.с.65-66).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.70-72), в якій просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач, зокрема, зазначає, що:
- посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на те, що перебіг строку позовної давності почався з 10.08.2005р. і в будь-якому разі на наступний день після отримання позивачем постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р., не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки наказ на повернення цілісного майнового комплексу хлібозаводу позивачу було видано господарським судом лише 04.01.2007р. й після цього він переоформлявся в зв'язку з тим, що відповідач - Баранівська МДПІ була реорганізована у ДПІ у Баранівському районі, а тому лише після одержання наказу господарського суду по справі №16/10"Д" від 04.01.2007р. Спільне підприємство "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" отримало реальну можливість відновити свої права на майновий комплекс хлібозаводу й саме тоді, на думку позивача, почався перебіг строку позовної давності;
- наявність договору іпотеки від 16.08.2004р. унеможливлює виконання позивачем наказу господарського суду Житомирської області від 04.01.2007р. у справі №16/10"Д" щодо повернення ПП "Емануїл" через ДПІ 77707,38 грн., що були перераховані ПП "Петан" на розподільчий рахунок МДПІ, поскільки для цього позивачу необхідно продати майно;
- твердження суду першої інстанції про те, що на момент укладання оспорюваного договору іпотеки від 16.08.2004р. ПП"Емануїл" правомірно володіло майном, переданим в іпотеку, не є правильним, оскільки дії працівників МДПІ, ПП"Петан" та ПП"Емануїл", причетних до незаконного заволодіння цілісним майновим комплексом хлібозаводу, були неправомірними, в зв'язку з чим їх було притягнуто до кримінальної відповідальності, що підтверджується рішеннями господарського суду Житомирської області та Баранівського районного суду.
Представники позивача в засіданні суду підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник Приватного підприємства "Емануїл" в засідання суду не з'явився, ухвала суду апеляційної інстанції від 24.04.2009р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, направлена за адресою підприємства, повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання", підприємство письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника ПП "Емануїл", належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 27.04.2009р., відповідно до якого ухвала від 24.04.2009р. направлена за місцезнаходженням ПП "Емануїл", не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутності представника ПП "Емануїл".
Така позиція узгоджується з Роз'ясненням Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 (з наступними змінами) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".
Відповідач (АКБ "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі) у відзиві №282 від 22.05.2009р. (а.с.84) на апеляційну скаргу та представник АКБ "Національний кредит" в засіданні суду заперечили проти апеляційної скарги, вказавши, що вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу АКБ "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі зазначає, що рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. у справі №16/10"Д", залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2006р., позов Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" було задоволено та визнано недійсними біржові торги, проведені 30.03.2004р. на Українській універсальній товарній біржі по продажу цілісного майнового комплексу СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" та біржову угоду (договір купівлі-продажу) від 30.03.2004р., укладену між відповідачами ПП "Петан" і ПП "Емануїл" по купівлі-продажу цілісного майнового комплексу СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", а тому, зважаючи на приписи ст.257 ЦК України, якою встановлено загальний трирічний строк позовної давності, Спільним підприємством "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" було пропущено строк позовної давності, який розпочався після винесення судом рішення по справі №16/10"Д".
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
06.02.2009р. (згідно дати на штемпелі відділення поштового зв'язку на конверті, а.с.24) Спільне підприємство "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Емануїл" та Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі про визнання договору іпотеки від 16.08.2004р. недійсним (а.с.2-3).
При цьому, в позовній заяві (з врахуванням пояснень вих.№7 від 12.03.2009р. та вих.№9 від 06.04.2009р., а.с.31,50) позивач посилається на те, що 30.03.2004р. було проведено публічні торги з продажу цілісного майнового комплексу Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", які рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. у справі №16/10"Д", залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2006р., визнано недійсними, як і біржову угоду - договір купівлі-продажу від 30.03.2004р., укладену між ПП"Петан" та ПП"Емануїл", проте останнє 16.08.2004р. уклало з АКБ "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі іпотечний договір на майно, що належить на праві власності Спільному підприємству "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", що позбавляє його можливості здійснювати права власника, визначені ст.319 ЦК України; крім того, зазначає, що йому стало відомо про укладений між відповідачами оспорюваний договір після 20.06.2007р., тобто після судового засідання Баранівського райсуду по розгляду кримінальної справи у зв'язку з незаконним продажем майнового комплексу позивача, а також просив суд застосувати до позовних вимог спеціальну позовну давність у п'ять років відповідно до ч.3 ст.258 ЦК України, оскільки, на його думку, договір іпотеки було укладено під впливом обману з боку ПП "Емануїл".
Як вже вказувалось в цій постанові, рішенням господарського суду Житомирської області від 08.04.2009р. в позові було відмовлено (а.с.65-66).
При цьому, відмовляючи в позові, місцевий господарський суд послався на пропуск позивачем строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України, оскільки, на думку суду, перебіг строку позовної давності почався та у позивача виникло право на подання позову, починаючи з 10.08.2005р. і в будь-якому разі на наступний день після отримання постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. у справі №16/10"Д" й відповідно трирічний строк позовної давності сплинув у серпні - вересні 2008 року.
Проте, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2004р. на Українській універсальній товарній біржі було проведено біржові торги по продажу цілісного майнового комплексу СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", який належав останньому на праві власності й складається з 6 будівель: будівлі ковбасного цеху в блоці з безалкогольним цехом, двох будівель прохідних, будівлі рибного цеху, будівлі хлібозаводу, будівлі гаража, а також будівлі магазину, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нежитлові будівлі хлібозаводу від 26.03.2004р. та витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3202099 від 29.03.2004р., №3197648 від 29.03.2004р. (а.с.7-10), й за результатами проведених торгів переможцем було визнано Приватне підприємство "Емануїл" (протокол №2 про хід торгів на аукціоні з продажу від 30.03.2004р., а.с.100), з яким було укладено біржову угоду - договір купівлі-продажу від 30.03.2004р. (а.с.98, з врахуванням додаткової угоди №2 від 28.04.2004р., а.с.99) та за актами приймання-передачі від 30.03.2004р. та від 31.03.2004р. (а.с.101-103) приміщення й обладнання цілісного майнового комплексу СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" було передано Приватному підприємству "Емануїл".
На підставі вказаної біржової угоди - договору купівлі-продажу від 30.03.2004р. Приватним підприємством "Емануїл" було зареєстровано право власності на майно цілісного майнового комплексу СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", про що свідчать наявні в матеріалах справи витяги про реєстрацію права власності №3302272 від 08.04.2004р. та №3302452 від 08.04.2004р., а також реєстраційні посвідчення від 08.04.2004р. (а.с.104-107).
16.08.2004р. між Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" в особі його філії в м.Житомирі (Банком) та Приватним підприємством "Емануїл" (Позичальником) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №22/04-1 (а.с.125-128), згідно п.2.1 якого Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії в сумі 800000,00 грн. на умовах, передбачених даним договором.
Цим же договором, зокрема, було визначено графік погашення кредиту та встановлено, що кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 10.08.2007р. (п.2.2 договору).
Також, 16.08.2004р. між Приватним підприємством "Емануїл" та Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" в особі його філії в м.Житомирі було укладено іпотечний договір №22/04-2 (а.с.36-37), згідно з п.1.1 якого цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя (АКБ "Національний кредит"), що випливають з кредитного договору №22/04-1 від 16.08.2004р. (а також окремих договорів про внесення змін до нього), укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем (ПП "Емануїл"), за умовами якого останній зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути Іпотекодержателю до 10.08.2007р. кредит у розмірі 800000,00грн., сплатити відсотки за користування ним у розмірі 22% річних, сплатити плату за надання та управління фінансовим кредитом у розмірі 0,5% річних від заборгованості за кредитом, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 40% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Іпотекодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п.1.2 договору предметом іпотеки є об'єкт нерухомості: магазин, цегляний, загальною площею 123,1 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Баранівка Житомирської області, вул.Червоноармійська 3, а також: будівлі хлібозаводу, а саме будівля ковбасного цеху в блоці з безалкогольним цехом, дві будівлі прохідних, рибний цех, будівля хлібозаводу та гараж загальною площею 4122,7кв.м., які знаходяться за адресою: м.Баранівка Житомирської області, вул.Дзержинського 139.
В цьому ж пункті договору зазначено, що вказаний магазин та інші будівлі належать іпотекодавцю на підставі біржової угоди - договору купівлі-продажу від 30.03.2004р., актів прийому-передачі від 31.03.2004р. й про що здійснено державну реєстрацію.
Отже, як вбачається з наведеного та підтверджується матеріалами оглянутої в судовому засіданні 04.06.2009р. (протокол судового засідання, а.с.130-131) справи №16/10"Д", предметом біржових торгів, проведених 30.03.2004р. на Українській універсальній товарній біржі, був цілісний майновий комплекс та магазин СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", що є предметом й договору іпотеки №22/04-2 від 16.08.2004р., укладеного між Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" та Приватним підприємством "Емануїл".
В подальшому, рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. у справі №16/10 "Д" (а.с.12-15) було визнано недійсними біржові торги, проведені 30.03.2004р. на Українській універсальній товарній біржі по продажу цілісного майнового комплексу СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", визнано недійсною біржову угоду (договір купівлі-продажу) від 30.03.2004р., укладену між ПП"Петан" і ПП"Емануїл" по купівлі-продажу цілісного майнового комплексу СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" та застосовано до відповідачів по справі двосторонню реституцію - повернення у стан, що існував до укладання біржової угоди від 30.03.04р. При цьому зобов'язано відповідачів: ПП "Петан", ПП "Емануїл", Баранівську міжрайонну державну податкову інспекцію протягом двох днів з дня набрання рішенням господарського суду Житомирської області законної сили повернути один одному все отримане у зв'язку з укладенням та виконанням біржової угоди від 30.03.04р. по купівлі-продажу цілісного майнового комплексу СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки".
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. (а.с.16-19,54-57,94-97) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2006р. (а.с.20-22) рішення господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. у справі №16/10"Д" було залишено без змін.
Стаття 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.319 цього ж Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
За статтею 5 цього ж Закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:
- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;
- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;
- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
А тому, зважаючи на вищевказані приписи законодавства та враховуючи, що іпотекодавцем за договором іпотеки №22/04-2 від 16.08.2004р. - ПП "Емануїл" право власності на предмет іпотеки було набуто та оформлено (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3302272 від 08.04.2004р., №3302452 від 08.04.2004р., а.с.104,106, реєстраційне посвідчення від 08.04.2004р., а.с.105,107) на підставі, зокрема, біржової угоди договору купівлі-продажу від 30.03.2004р. (а.с.98), яку було визнано недійсною рішенням господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. у справі №16/10 "Д" й таким чином припинено право власності ПП"Емануїл" на придбане майно - цілісний майновий комплекс СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" та відновлене право власності СП "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" на це майно, то судова колегія приходить до висновку про необхідність визнання недійним іпотечного договору №22/04-2 від 16.08.2004р., укладеного між Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" та Приватним підприємством "Емануїл", як такого, що суперечить законодавству.
Що ж до висновку місцевого господарського суду про пропуск позивачем строку позовної давності, то судова колегія відзначає таке.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частина 1 статті 261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частин 2 та 3 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частина 5 статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
АКБ "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі у відзивах на позовну заяву №177 від 17.03.2009р. та №224 від 08.04.2009р. (а.с.34,51) просило суд про застосування строку позовної давності.
Проаналізувавши обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що позивачем дійсно було пропущено строк позовної давності, який розпочався з 13.09.2005р. - дати прийняття (проголошення) Житомирським апеляційним господарським судом постанови у справі №16/10"Д", оскільки ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.08.2005р. (а.с.109-110) з врахуванням додаткової ухвали від 25.08.2005р. (а.с.111) АКБ "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за його ж заявою №496 від 26.07.2005р. (а.с.52-53,58-59,92-93), в зв'язку з тим, що між банком та ПП "Емануїл" було укладено кредитний договір №22/04-1 від 16.08.2004р. та договір іпотеки №22/04-2 від 16.08.2004р. й рішення у справі №16/10"Д" про визнання біржових торгів й біржової угоди, за якими у ПП"Емануїл" й виникло право власності на передане в іпотеку майно, недійсними може вплинути на права та обов'язки АКБ "Національний кредит" в особі філії в м.Житомирі; до того ж, суд апеляційної інстанції в своїй постанові від 13.09.2005р. (а.с.16-19,54-57,94-97) також посилався на спірний договір іпотеки №22/04-2 від 16.08.2004р., а тому Спільне підприємство "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" не могло бути не обізнаним про існування вказаного договору.
Проте, суд апеляційної інстанції, користуючись правами суду першої інстанції (ст.99 ГПК України), вважає, що є підстави для відновлення пропущеного позивачем строку позовної давності.
Так, судом враховуються наступні обставини: здійснення перегляду справи №16/10"Д" Вищим адміністративним судом України, який своєю ухвалою залишив рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції без змін (а.с.20-22), реальне припинення права власності ПП "Емануїл" на цілісний майновий комплекс Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" та реальне відновлення права власності на нього позивача з 26.02.2007р., що дало останньому змогу звернутися до суду за захистом свого права у даній справі, про що свідчить довідка КП "Новоград-Волинське МБТІ" №1078 від 11.06.2009р. (а.с.133); здійснення господарським судом Житомирської області видачі наказу на виконання судового рішення у справі №16/10"Д" саме в частині застосування до відповідачів двосторонньої реституції за заявою позивача (а.с.121) лише 04.01.2007р. (а.с.122) й подальше переоформлення цього наказу внаслідок зміни назви боржника з Баранівської МДПІ на ДПІ у Баранівському районі (а.с.124), а також порушення кримінальної справи та проведення слідства прокуратурою Баранівського району за фактом заволодіння ЦМК Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" шляхом обману та зловживання довірою за попередньою змовою групою осіб вчиненому в особливо великих розмірах за ознаками скоєння злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358 КК України (лист прокуратури Баранівського району Житомирської області від 05.04.2005р. №22-57вих.05, лист прокуратури Житомирської області від 13.09.2005р. №06/4016-05, постанова старшого слідчого прокуратури Житомирської області Моніч Б.С. про притягнення як обвинуваченого від 20.05.2005р., а.с.108,112-116).
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства в сукупності з наявними у справі доказами, судова колегія приходить до висновку, що встановлений законодавством трирічний строк позовної давності було пропущено позивачем з поважних причин, а тому цей строк підлягає відновленню, а порушене право позивача - захисту судом.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки" є підставною, а тому її слід задовольнити; рішення ж господарського суду Житомирської області від 08.04.2009р. у справі №16/16-Д прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням обставин справи, тому його слід скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним іпотечний договір №22/04-2 від 16.08.2004р., укладений між Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" та Приватним підприємством "Емануїл".
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Баранівський хлібозавод райспоживспілки", м.Баранівка Житомирської області задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від "08" квітня 2009 р. у справі №16/16-Д скасувати.
Прийняти нове рішення.
Визнати недійсним іпотечний договір №22/04-2 від 16.08.2004р., укладений між Акціонерним комерційним банком "Національний кредит" та Приватним підприємством "Емануїл".
3. Справу №16/16-Д повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя: Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 6 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3,4 - відповідачам,
5 - АКБ "Національний кредит",
6 - в наряд