Верховний Суд України

^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22-6866 /06                                                     Головуючий у 1 інстанції Курбатова О.М.

Суддя-доповідач : Сапун О.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„06" грудня 2006 року                                                                               м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого    Маловічко С.В.

Суддів                  Сапун О.А.

Краснокутської О.М. При секретарі           Тахтаул О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від «20» вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА  :

В листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

У позові зазначав, 28 березня 2004 року ОСОБА_2 навмисно спричинив йому тілесні пошкодження середньої тяжкості, внаслідок чого він проходив курс лікування, змушений був нести витрати на придбання ліків. Сума витрат дорівнює 551 грн. 87 коп. Крім того, по причині перебування на лікарняному він певний час не міг займатися підприємницькою діяльністю, що призвело до втрати доходу на суму 2734 грн. 77 коп. Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 24 листопада 2005 року ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, провадження по справі закрито по причині застосування акту амністії. Однак у добровільному порядку ОСОБА_2 заподіяну шкоду не відшкодував. Також внаслідок злочинних дій відповідача він зазнав моральних страждань, які оцінив у 25000 грн. Просив стягнути з ОСОБА_2витрати на лікування 551 грн. 87 коп., втрачений дохід 2734 грн. 77 коп., у відшкодування моральної шкоди 25000 грн.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди - 211 грн. 87 коп., суму втраченого доходу - 2734 грн. 77 коп. та у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., а всього стягнуто 4946 грн. 64 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди змінити та стягнути на його користь 25000 грн.

Заслухавши доповідь судці апеляційного суду, вислухавши пояснення сторін та їх представників, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи видно, що постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2005 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, оскільки 28 березня 2004 року він навмисно спричинив ОСОБА_1 тілесні пошкодження середньої тяжкості. Від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 звільнений на підставі пп. „б" статті 1, статті 6 Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року, провадження по справі закрито.

Внаслідок отриманих пошкоджень ОСОБА_1 знаходився на лікуванні, витрачав кошти на придбання ліків, певний час не міг займатися підприємницькою діяльністю, тому суд першої інстанції на підставі статей 1166,1198 ЦК України стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача 211 грн. 87 коп. вартості медичних препаратів, 2734 грн. 77 коп. втраченого доходу. Рішення в цій частині сторонами не оскаржується.

Також ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 25000 грн. Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив з того, що внаслідок дій ОСОБА_2. він зазнав фізичного болю, змушений був тривалий час лікуватись. Це привело до зміни звичного укладу життя, позбавило можливості працювати, спілкуватися з друзями тощо. При цьому, з урахуванням конкретних обставин справи, суд обґрунтовано стягнув на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і наданим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно.

Доводи апеляційної скарги спростовуються здобутими по справі доказами та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

За таких обставин підстав для зміни судового рішення та стягнення на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 25000 грн. немає.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хортиць кого районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.