Верховний Суд України

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-6757 /06                                                     Головуючий у 1 інстанції Колесник С.Г.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

„06" грудня 2006 року                                                                               м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого    Маловічко С.В.

Суддів                 Сапун О.А.

Краснокутської О.М. При секретарі  Тахтаул О.М. З участю адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від «29» вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, -

ВСТАНОВИЛА  :

Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2004 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України, внаслідок якого загинула ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З нього на користь ОСОБА_2 стягнуто у відшкодування заподіяної шкоди 5000 грн.

Ухвалою судової колегії палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2004 року апеляція потерпілої ОСОБА_2 задоволена, вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано з підстав відсутності обґрунтувань суми, стягнутої на користь потерпілої, а справа в цій частині направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В процесі розгляду справи, ОСОБА_2 змінила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50000 грн., посилаючись на те, що злочином їй заподіяно невиліковну душевну та психологічну травму, тому що її" позбавили самої близької людини - малолітньої дочки, яка була її єдиною дитиною. Після смерті дочки стан її здоров'я різко погіршився, вона була госпіталізована до терапевтичного відділення медчастини НОМЕР_1, тривалий час лікувалась у інших медичних закладах. Стан її здоров'я вже ніколи повністю не відновиться. Також зазначала, що після вироку відповідач не намагався в добровільному порядку відшкодувати будь-які кошти, потрібні їй для подальшого лікування. З цих підстав наполягала на задоволенні її позову.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2006 року позов задоволено частково.      

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 40000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави державне мито в розмірі 400 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції змінити та зменшити суму, стягнуту у відшкодування моральної шкоди. На його думку суд першої інстанції при ухваленні рішення не в повній мірі врахував його сімейний та матеріальний стан, той факт, що він не ухилявся від надання ОСОБА_2 матеріальної допомоги та добровільно, до ухвалення вироку, сплатив ОСОБА_2 10000 грн.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи ОСОБА_1. та заперечення ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, внаслідок якого загинула малолітня донька ОСОБА_2- ОСОБА_4. Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2004 року ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України, йому призначене покарання - 3 роки обмеження свободи. На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання, якщо протягом двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. З ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2  відшкодування моральної шкоди стягнуто 5000 грн.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2004 року вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2004 року стосовно ОСОБА_1. в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 скасований, справа направлена на новий судовий розгляд і порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок залишений без змін.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що винними діями ОСОБА_1. позивачці заподіяно невиліковну психологічну травму, яка пов'язана із втратою єдиної дитини. Після смерті дочки все життя ОСОБА_2 змінилось, вона і до теперішнього часу не можу прийти до тями від перенесеного стресу. Після втрати дитини позивачка неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні у медичних закладах, потребує" вона лікування і в подальшому. Зазначені обставини підтверджуються медичними документами, наданими суду ( а. с. 4-8,24-25 ).

Твердження ОСОБА_1. про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги його матеріальний та сімейний стан безпідставні, оскільки судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково саме по причині урахування всіх обставин справи, у тому числі матеріального становища відповідача.

Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам і наданим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Між тим, суд помилково стягнув з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 400 грн., оскільки відповідно до положень підпункту „д" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету

Міністрів України „Про державне мито" в даному випадку з нього необхідно стягнути 8 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_1. судового збору змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.