ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.09                                                                                           Справа№ 2/92

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю помічника прокурора Пиць Н.В., представника позивача-1 Зелінської С.В., представника позивача-2 Гораль С.Б., представника відповідача Улицької І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави –уповноважений орган Львівська міська рада в особі позивача-1: Департаменту економічної політики Львівської міської ради та позивача-2: Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Львів про стягнення 1426 грн. 55 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави –уповноважений орган Львівська міська рада в особі позивача-1: Департаменту економічної політики Львівської міської ради та позивача-2: Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Львів про стягнення 1426 грн. 55 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.04.2009р. призначив розгляд справи на 17.06.2009р. В судовому засіданні 17.06.2009р. оголошувалась перерва до 19.06.2009р.

Оскільки позов фактично заявлено до філії установи банку, суд вважає за необхідне первісного відповідача –Відкрите акціонерне товариство Банк “БІГ Енергія”, м. Львів замінити на належного відповідача –Відкрите акціонерне товариство Банк “БІГ Енергія”, м. Київ в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”.

Прокурор та представники позивача в судове засідання 17.06.2009р. з’явилися, позовні вимоги підтримали. З приводу заявленого позову пояснили, що з відповідачем було укладено договір тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій. Відповідно до умов цього договору, відповідач за користування місцями для розміщення конструкцій зобов’язувався вносити плату у відповідних розмірах. За час дії цього договору, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1405 грн. 30 коп., а також за порушення строків оплати йому нараховано пеню в розмірі 21 грн. 25 коп.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.2009р. з’явився, позов визнав. Зазначив, що заборгованість частково в сумі 704 грн. 50 коп. оплачено.

В судовому засіданні 19.06.2009р. представником позивача-2 було подано клопотання про припинення провадження в частині стягнення 714 грн. 66 коп. заборгованості, просить стягнути з відповідача 702 грн. 65 коп. боргу та 9 грн. 24 коп. пені.

Представникам роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, суд встановив наступне:

18.08.2004р. між Управлінням економіки Львівської міської ради (надалі - уповноважений орган), КП “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” (робочий орган, надалі - оператор) та відповідачем (надалі - користувач) було укладено договір №47 тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Комунальне підприємство “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” згідно розпорядження Львівського міського голови від 31.08.2004р. №660 було перейменоване у Комунальне підприємство “Адміністративно-технічне управління”.

01.03.2005р. між Управлінням економіки Львівської міської ради, КП “Адміністративно-технічне управління” та відповідачем було укладено угоду про зміни та доповнення до договору тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 18.08.2004р. №47. Згідно угоди про зміни та доповнення в тексті договору слова “робочий орган” замінено на “оператор”.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради “Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради  від 19.10.2006р. №219 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради” та змін до ухвали міської ради від 21.06.2007р. №975  “Про затвердження Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради” від 23.10.2008р. №2142, функцію робочого органу з видачі дозовлів на розміщення зовнішньої реклами з 01.01.2009р. покладено на Департамент економічної політики Львівської міської ради.

Відповідно до п. 2.1. договору №47 від 18.08.2004р. уповноважений орган надає користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Львова згідно з “Порядком розміщення зовнішньої реклами у м. Львові” чинним на час видачі дозволів.

Згідно п. 2.2 договору №47 від 18.08.2004р. користувач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця на яких термін дії дозволу припинений (закінчився). Дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є невід’ємною частиною договору (п. 2.3.).

Відповідачу було видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами: 01.04.2006р. - №3-06-04-069 терміном дії з 01.04.2006р. по 01.04.2011р., 09.06.2007р. - №1-07-06-029 терміном дії з 09.06.2007р. по 22.03.2010р.

Відповідно до п. 4.1. договору №47 від 18.08.2004р. з наступними змінами, обов’язок внесення плати за користування місцями для розташування спеціальних конструкцій користувачем виникає з моменту отримання ним дозволу на встановлення спеціальної конструкції. Пунктом 4.2. цього договору встановлено, що користувач сплачує оператору плату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій рекламною площею 18,0 м2 щомісячно до 25 числа біжучого місяця, в розмірі 356 грн. 40 коп.

Пунктом 4.4. договору №47 від 18.08.2004р. встановлено, що ставка плати за користування місцем встановлюється сторонами при укладенні цього договору і не може бути нижчою від розрахункових ставок п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. “Порядку надання розповсюджувачам зовнішньої реклами для розміщення спеціальних конструкцій у тимчасове користування місць, що знаходяться в комунальній власності”, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.08.2004р. №817 визначаються шляхом коригування розміру розрахункової ставки попереднього року на рівень інфляції за цей рік.  

В строки, передбачені договором №47 від 18.08.2004р., відповідач свій обов’язок щодо оплати виконав частково, у зв’язку з чим у нього виникла перед позивачем-2 заборгованість на суму 1405 коп. 30 коп., і яка на дату подання позовної заяви не була погашена, що підтверджується довідкою позивача-2 та поясненнями представників позивачів.

В судовому засіданні представник позивача-2 подав клопотання про припинення провадження в частині стягнення боргу в сумі 714 грн. 66 коп. у зв’язку з оплатою. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в стягненні 714 грн. 66 коп. боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.1. договору №47 від 18.08.2004р., у випадку прострочення платежів, передбачених п. 4.2. цього договору користувач сплачує на користь оператора пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку.

З врахуванням цих положень, позивачем-2 правомірно нараховано пеню в розмірі 9 грн. 24 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 702 коп. 65 коп. основного боргу, 9 грн. 24 коп. пені. В частині стягнення 714 грн. 66 коп. заборгованості провадження припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Київ, вул. Комінтерну, 18 (ідентифікаційний код 20023463) в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Львів, вул. Сяйво, 10 (ідентифікаційний код 26058020) на користь Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів, площа Галицька, будинок 15 (ідентифікаційний код 13804591) 702 коп. 65 коп. основного боргу, 9 грн. 24 коп. пені.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Київ, вул. Комінтерну, 18 (ідентифікаційний код 20023463) в особі Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”, м. Львів, вул. Сяйво, 10 (ідентифікаційний код 26058020) в користь державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині стягнення 714 грн. 66 коп. заборгованості провадження припинити.

5.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.