У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
|
головуючого |
Присяжнюк Т.І., |
|
суддів |
Глоса Л.Ф., Вус С.М., |
за участю прокурора Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.
Вироком Совєтського районного суду м. Макіївки від 23 листопада 2005 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя м. Макіївка Донецької області,
раніше неодноразово судимого, останній раз
18.05.2004 року Совєтським районним судом м. Макіївки за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком приєднано невідбуту частину покарання за вироком Совєтського районного суду м. Макіївки від 18.05.2004 року і ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 1 місяць.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Як визнав суд, 4 серпня 2005 року близько 22 години ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 повторно відкрито заволодів майном та грошима ОСОБА_2, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 437 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вказує, що визнавальні показання були дані ним під тиском з боку працівників міліції. Зазначає, що ухвала Апеляційного суду Донецької області не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка просила касаційну скаргу засудженого задовольнити частково, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Матеріалами справи встановлено, що засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав на нього апеляцію, в якій порушував питання про скасування постановленого щодо нього вироку у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
Дана апеляція розглянута апеляційним судом і залишена без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України ухвала апеляційного суду складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частини.
Як убачається з тексту ухвали, описово-мотивувальна частина ухвали Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2006 року винесена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а саме: в ухвалі суду не зазначено, в скоєнні якого злочину, і за яких обставин визнано винуватим ОСОБА_1 Натомість безпідставно вказано, що оскаржуваним вироком суду першої інстанції засуджено зовсім іншу особу за вчинення іншого злочину.
Крім того, апеляційний суд суті всіх зазначених в апеляції ОСОБА_1 доводів не навів, їх ретельно не перевірив, належним чином не проаналізував, відповіді на них не дав і свого рішення докладно не мотивував.
Наведені порушення колегія суддів вважає такими, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення по суті, що є безумовною підставою для скасування ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд.
Що ж стосується доводів у касаційній скарзі засудженого про застосування до нього на досудовому слідстві недозволених методів та необґрунтованість його засудження, то вони мають бути перевірені під час нового розгляду справи в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2006 року щодо нього скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в іншому складі суддів.
Судді:
Присяжнюк Т.І. Вус С.М. Глос Л.Ф.