Судове рішення #5294781
17/217-07-8613

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 18 червня 2009 р.                                                                                    

№ 17/217-07-8613  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючого судді

Добролюбової Т.В.,

суддів

Дроботової Т.Б.,


Швеця В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства "Юліс"

на постанову


Одеського апеляційного господарського суду

від 10 лютого 2009 року

у справі

17/217-07-8613  

господарського суду

Одеської області

за позовом

Приватного підприємства "Юліс"

до


1) Одеської міської ради

2) Одеського міського управління земельних ресурсів    Одеської міської ради

3) Виконавчого комітету Одеської міської ради

про

зобов'язання до вчинення дій


         Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України № 02.03–10/332 від 17.06.09, у зв’язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В.- головуючого, Дроботової Т.Б., Швеця В.О.

          


Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.


                                                  

                                                     ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року  приватне підприємство "Юліс" звернулося до Господарського суду Одеської області  з позовом до Одеського міського


управління  земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради і, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило зобов’язати Управління земельних ресурсів Одеської міської ради підготувати проект рішення виконкому Одеської міськради про внесення пропозицій Одеській міській раді щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки за адресою: Фонтанська дорога, 63, 63 а, площею 0,0362 та надання її ПП "Юліс" з метою експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону, лоткового міні-ринку та винести його на розгляд виконкому Одеської міської ради; зобов"язати виконком Одеської міської ради розглянути проект рішення виконкому  Одеської міської ради щодо затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки по Фонтанській ділянці, 63, 63 а ПП "Юліс" та внести на розгляд чергової сесії Одеської міської ради проект рішення щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону та лоткового міні-ринку; зобов"язати Одеську міську раду розглянути на черговій сесії міської ради проект рішення Одеської міської ради щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки по Фонтанській дорозі, 63, 63 а для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону та лоткового міні-ринку; заборонити Одеській міськраді, її структурним підрозділам, третім особам вчиняти дії до вирішення питання відведення земельних ділянок ПП "Юліс" для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону та лоткового міні-ринку за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 63, 63 а.

Рішенням Господарського суду Одеської області  від 23.04.08  (суддя Зуєва Л.Є.) позовні вимоги задоволено частково, зобов’язано Управління земельних ресурсів Одеської міськради підготувати проект рішення  виконавчого комітету Одеської міської ради  про внесення пропозицій  щодо  затвердження проекту відведення спірної земельної ділянки; зобов’язати виконавчий комітет Одеської міськради розглянути проект рішення виконавчого комітету Одеської міськради про  внесення пропозицій Одеській міській раді  щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та  надання її ПП "Юліс" і винести вказане питання на розгляд чергової сесії Одеської міськради.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду  від 10.06.08 (колегією суддів у складі: Лашика В.В. - головуючий, Єрмілова Г.А., Воронюк О.Л.) апеляційні скарги виконавчого комітету Одеської міської ради та Одеської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Одеської області  від 23.04.08 скасовано, провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Постанова вмотивована посиланням на статті 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 12, 116 Земельного кодексу України, на підставі яких суд дійшов висновку, що  даний спір є адміністративним спором, розгляд якого належить до компетенції адміністративного суду за правилами Кодексу  адміністративного судочинства України.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 грудня 2008 року, колегією суддів у складі: Добролюбової Т.В. –головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О., постанову апеляційного господарського суду від 10.06.08 скасовано, справу скеровано до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження з підстав невірного застосування апеляційним судом процесуальних норм, посилаючись на те, що заявлені позивачем вимоги мають приватноправовий характер, відтак розгляд даної справи повинен здійснюватися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Жукової А.М. –головуючого, Величко Т.А., Бойко Л.І., постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2009 року перевірене рішення місцевого господарського суду від 23.04.08 скасовано, у позові відмовлено. Постанова вмотивована посиланнями на статті 16, 20 Цивільного кодексу України, при цьому апеляційний суд зазначив, що обрані позивачем способи захисту не є належними в розумінні вищезазначених норм права.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, ПП "Юліс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 23.04.08 залишити без змін. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо невірного застосування судом апеляційної інстанції положень статей 16, 20 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, вказуючи на те, що заявлені позивачем вимоги є належними способами захисту його порушених прав та інтересів.

Заслухавши доповідь судді Швеця В.О., розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів відзначає наступне.

Як установлено судами, і це підтверджується матеріалами справи, предметом позову є вимоги Приватного підприємства "Юліс" до Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Виконавчого комітету одеської міської ради про: 1) зобов’язання Управління земельних ресурсів Одеської міської ради підготувати проект рішення виконкому Одеської міськради про внесення пропозицій Одеській міській раді щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки за адресою: Фонтанська дорога, 63, 63 а, площею 0,0362 та надання її ПП "Юліс" з метою експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону, лоткового міні-ринку та винести його на розгляд виконкому Одеської міської ради; 2) зобов'язання виконкому Одеської міської ради розглянути проект рішення щодо затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки по Фонтанській ділянці, 63, 63 а ПП "Юліс" та внести на розгляд чергової сесії Одеської міської ради проект рішення щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону та лоткового міні-ринку; 3) зобов'язання Одеської міської ради розглянути на черговій сесії міської ради проект рішення Одеської міської ради щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки по Фонтанській дорозі, 63, 63 а для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону та лоткового міні-ринку; 4) заборонити Одеській міськраді, її структурним підрозділам, третім особам вчиняти дії до вирішення питання відведення земельних ділянок ПП "Юліс" для експлуатації та обслуговування торговельного павільйону та лоткового міні-ринку за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 63, 63 а.

При новому розгляді справи, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстава. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову –це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Згідно з частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством. У разі відсутності прямої вказівки в законі застосовується принцип розмежування підсудності за суб'єктним складом. За приписами статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1  цього Кодексу. Водночас, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Важливим шляхом захисту прав суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав, оскільки таке визнання є необхідною передумовою для визначення правомірності поведінки порушника права. Право на захист  виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання. Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якими унормовано, що права та законні інтереси суб’єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і  оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Передбачені законом способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.  Виходячи з приписів вказаних статей такі способи захисту цивільних прав як:  зобов’язання Управління земельних ресурсів Одеської міської ради підготувати проект рішення про внесення пропозицій Одеській міській раді щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки,  зобов'язання виконкому Одеської міської ради розглянути проект рішення щодо затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки, зобов'язання Одеської міської ради розглянути на черговій сесії міської ради проект рішення Одеської міської ради щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки, а також заборонити Одеській міськраді, її структурним підрозділам, третім особам вчиняти певні дії не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським та цивільним законодавством, оскільки такі вимоги фактично не є спором про наявність чи відсутність цивільного права та не можуть бути предметом спору.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судового рішення у справі, оскільки спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами. Колегія суддів  також  зазначає,  що  скаржник  в касаційній скарзі вказує і на питання які, стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких суди першої та апеляційної інстанцій  дійшли  висновку  про  встановлення  тих  чи  інших обставин справи,  не  віднесена  до  компетенції касаційної  інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були  встановлені  апеляційним господарським  судом  на  підставі  повного і об’єктивного  дослідження  поданих  доказів, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що постанова апеляційної інстанції відповідає вимогам чинного законодавства України, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки не спростовують встановленого апеляційним судом.

       

          Враховуючи викладене та керуючись  статтями 1115, 1117 , 1118,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -


                                   ПОСТАНОВИВ:


          Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЮЛІС" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від                10 лютого 2009 року у справі Господарського суду Одеської області                                 № 17/217-07-8613 –без змін.



          

Головуючий суддя                                                                  Т. Добролюбова



                       Судді                                                                   Т. Дроботова



                                                                                                  В. Швець          







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація