ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.06.09р.Справа № 18/126-09
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання неправомірними дій
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1( СПД)
від відповідача: Сакало П.А. дов. від 18.05.09 року
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про скасування наказу від 29.08.2008 року № 12/03-181-ПО щодо припинення дії договору оренди державного нерухомого майна від 01.10.2006 року № 12/02-2685-ОД на частину перону загальною площею 22,0 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, ст. Павлоград -1, що знаходиться на балансі ДП "Придніпровська Залізниця" та зобов"язання відповідача погодити поновити термін дії договору оренди нерухомого державного майна від 01.10.2006 року № 12/02-2685-ОД.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваним наказом регіональне відділення припинило дію договору оренди державного нерухомого майна від 10.10.2006 року № 12/02-2685-ОД, укладеного між позивачем та відповідачем. Наказ вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у ньому не було зазначено у зв"язу із чим припиняється договір та не зазначено порушень договору позивачем. Вважає, що його права були порушені, у зв"язку з чим звернувся до суду.
Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що наказом від 29.08.08 року № 12/03-181-ПО регіонального відділення Фонду державного майна термін дії вищезазначеного договору було припинено у зв"язку з закінченням строку, на який його було укладено. Позивач із заявою про продовження терміну дії договору до відповідача не звертався. До того ж, для укладання договору оренди відсутній дозвіл органів державного нагляду, що є обов"язковою умовою пролонгації договору, а також договір страхування.
По справі оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 жовтня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2685-ОД за умовами якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину перону площею 22,0 кв.м., розміщеного за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, ст. Павлоград - 1, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Придніпровська залізниця", під торгівлю продовольчими товарами.
Відповідно до п. 10.1 договору договір діє з 01 жовтня 2006 року до 01 вересня 2007 року включно.
Як було встановлено в судовому засіданні, строк дії договору неодноразово продовжувався додатковими угодами про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.10.06 року 12/02-2685-ОД. Додатковою угодою від 05.11.07 року договір оренди було продовжено до 01.08.08 року.
Згідно ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області № 12/03-181-ПО від 29.08.08 року припинено дію договору оренди № 12/02-2685-ОД від 01.10.06 року у зв"язку із закінченням строку на який його було укладено.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказу відповідача про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна та зобов"язання останнього погодити поновити термін дії договору оренди.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач обрав невірний спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який не передбачено статтею 16 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-86 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позивачу в позові відмовити.
Суддя В.І. Петрова
Рішення підписано 06.07.09 року