Справа № 2-a-74 2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Ніколової І.С. при секретарі - Химченко AM.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії, ВСТАНОВИВ: Позивач зазначив, що 19.02.1979 року наказом ГК ВВС НОМЕР_1 його звільнено в запас, наказом начальника ВЧ 30143 НОМЕР_2 виключено з списків особистого складу військової частини, на теперішній час він є пенсіонером та отримує пенсію. Строк служби, зарахований у вислугу років, складає 36 повних роки, в т.ч. календарна вислуга складає 26 років.
Він вважає, що в період з 12.10.1996 року по 01.09.2004 року включно йому була не доплачена пенсію в сумі 39 924 гривні 68 копійок.
Станом на 12.10.1996 року грошове забезпечення позивача складалося з окладу по посаді, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі 40 % окладів грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення (відсоткових надбавок за кваліфікацію у розмірі 15 % віл окладу по посаді), і загалом складало 263 гривні 40 копійок.
При розрахунку розміру пенсії в позовний період, на думку позивача, неправомірно не включено:
щомісячну премію в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, встановлену Указом Президента України № 615/95 від
14.07.1995 року;
встановлену з 01.01.2003 року Указом Президента України № 173 від 23.02.2002 року 100% грошова надбавка;
90 % грошова надбавка, встановлена Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року.
Таким чином, на думку позивача, його пенсію слід було перераховувати з збільшеного зазначеними документами грошового забезпечення, та йому в період з 12.10.1996 року по 01.09.2004 року не доплачено пенсію в сумі 39 924 гривні 68 копійок. Зазначену суму просить стягнути з відповідача. Представник позивача до судового засідання не з'явився, заявою просить слухати справу в його відсутність, надав суду письмові заперечення проти позову. Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити. Суд вважає, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, однак сторони не наполягають у відмові задоволення рішення за цими обставинами. 19.02.1979 року наказом ГК ВВС НОМЕР_1 позивача звільнено в запас (а.с.З); наказом начальника ВЧ 30143 НОМЕР_2 виключено з списків особистого складу військової частини (а.с.6); він є пенсіонером збройних сил України (а.с.7). Відповідно до ст. 10 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію, здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. З ст. 43 зазначеного закону, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам та мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року „Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
З наведеного виходить, що зазначені позивачем надбавки відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби і звільнені після їх запровадження. Під час проходження служби позивач вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до їх запровадження, а тому дія цих нормативних актів на нього не поширюється.
Щодо нової редакції ч. З ст. 43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, та п. 2 Перехідних положень до Закону України „Про внесення змін до ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинності з 01.01.2005 року і не мають зворотної сили.
2
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 452 від 06.04.1998 року „Про впорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення. Таким чином, слід відмовити позивачу у вимогах, що стосуються перерахунку призначеної пенсії з урахуванням премії в розмірі 33,3 %.
Щомісячні надбавки у розмірі 40%, 90 % та 100 %, запроваджені для військовослужбовців Указом Президента України № 874/99 від 14.07.1999 року, № 173 від 23.02.2002 року, № 389 від 05.05.2003 року, були додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, й приймались у розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження.
На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 161-163 КАС України, ст. 10, 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 06.04.1998 року „Про впорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", Указами Президента України № 874/99 від 14.07.1999 року, № 173 від 23.02.2002 року, № 389 від 05.05.2003 року, суд -
ПОСТАНОВ ИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії.
Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області шляхом подання в Мелітопольський міськрайонний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її отримання позивачем, та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або подання апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20-денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляд) апеляційним судом.