СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
26 березня 2007 року | Справа № 2-30/2197.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Щепанської О.А.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Тітова В. О., довіреність № 1 від 30.01.07;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 18.12.2006 у справі №2-30/2197.1-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" (вул. Кишинівська, 144-б, м.Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700); (с. Шабо, вул. Леніна 9/32, Білгород-Дністровський р/н, Одеська обл.)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" (вул. Первомайська, 1, с.Красний Партизан, Красногвардійський р-н, Автономної республіки Крим, 97032)
третя особа:
Кримський торговий дім "Кволіті Продактс ЛТД" (вул. Леніна, 43, м.Сімферополь, 95000)
про стягнення 272991,41 грн.; за зустрічним позовом про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 18.12.2006 у справі № 2-30/2197.1-2006 відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" у частині стягнення 207774,51 грн. заборгованості та 58590,00 грн. штрафу. У решті позовних вимог провадження у справі припинено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Сотула В.В. 26.03.2007 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Сотула В.В. на суддю Щепанську О.А.
У судове засідання 26.03.2007 представники позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" та третьої особи - Кримського торгового дому "Кволіті Продактс ЛТД" не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" надійшла телеграма про відкладення слухання справи у зв’язку з хворобою головного юрисконсульта.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та позивач, який є юридичною особою, повинен на свій розсуд вирішувати питання реалізації наданих йому процесуальних прав, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представника відповідача судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
12 грудня 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія", просило стягнути 272 991,41 грн. боргу та штрафу за порушення умов договору № 160 від 13.06.2005.
Посилаючись на невідповідність окремих умов договору № 160 від 13.06.2005 чинному законодавству, товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" звернулось з зустрічним позовом про визнання недійсним пунктів 5. 4, 9.2, 9.5 зазначеної угоди.
Уточнивши вимоги, позивач заявив про стягнення 195184,51 грн. за проданий виноматеріал, 13090,00 грн. за надані автотранспортні послуги та штрафу в сумі 61816,90 грн., всього 270091,41 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2006 до участі у справі у якості третьої особи залучено Кримський торговий дім "Кволіті Продактс ЛТД".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Винконцерн", заперечуючи проти зустрічного позову, вважає його безпідставним.
Справа розглядалась судом неодноразово.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 частково задоволено первісний позов. З товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" стягнуто 207774,51 грн. заборгованості, 58590,00 грн. штрафу та судові витрати. У частині стягнення 2400,00 грн. заборгованості провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсними пункти 5.4 та 9.5 договору купівлі-продажу виноматеріалів № 160 від 13.06.2005. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2006 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2006 скасовано в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" 207774,51 грн. заборгованості, 58590 грн. штрафу та судових витрат. У цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим. В іншій частині рішення залишено без змін.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Позовні вимоги ґрунтуються на нормах статтей 526, 530 Цивільного кодексу України та господарсько-правових нормах, що встановлюють відповідальність за порушення зобов’язань.
Судом встановлено, що 13.06.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" було укладено договір купівлі-продажу виноматеріалів № 160, відповідно до пунктів 1.1, 2.1-2.3, 4.1-4.2 якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідача виноматеріали, а відповідач зобов’язався прийняти виноматеріали та сплатити їх вартість на умовах договору.
Факт виконання позивачем умов договору у частині поставки виноматеріалів та надання автотранспортних послуг підтверджується наявними доказами, що, на думку позивача, є безспірною підставою для задоволення позовних вимог.
Однак, як свідчать матеріали справи, 05.08.2005 ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 2-20/12475-2005 відносно відповідача було розпочато справу про банкрутство. (а.с. 211-213, том 1).
09.11.2005 у газеті „Урядовий кур’єр” № 212 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія".
Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Згідно зі статтею 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Надане вищезгаданим нормативним актом право позивачем не реалізоване, тому суд першої інстанції, посилаючись на пріоритетність спеціальної норми, обґрунтовано визнав заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості та штрафу не підлягаючими задоволенню.
Пунктом 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Отже, зазначена норма містить відкритий перелік підстав припинення зобов’язань, що не перешкоджає застосуванню спеціального законодавства до спірних правовідносин.
Оскаржуваний висновок суду першої інстанції не суперечить пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 19.03.2002 № 01-8/307 „Про деякі питання, пов’язані з веденням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якого вимоги до боржника, які не підлягають задоволенню в межах провадження зі справи про банкрутство або не були заявлені кредиторами або заявлені ними після закінчення встановленого статтею 14 Закону місячного строку, який не відновлено господарським судом у встановленому порядку, можуть бути предметом позову. Позовне провадження за цими вимогами може бути порушено господарським судом за наявності підстав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, обставини, пов’язані з банкрутством відповідача, мають суттєве значення для вирішення спору.
Також правильними є дії суду у частині припинення провадження у справі про стягнення решти заборгованості та вимог відповідача за зустрічним позовом про визнання недійсними пункту 5.4 та 9.5 договору від 13.06.2005, оскільки є рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2006, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Доводи апеляційної скарги позивача не можуть бути прийняті до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Також не підлягає задоволенню клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" про зупинення провадження у справі до вияснення обставин по кримінальній справі № 10655030074 відносно дій посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська виноробна компанія" та визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" цивільним позивачем на суму загального боргу 207774,51 грн.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України
господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Наявність порушеної кримінальної справи стосовно дій посадових осіб відповідача не є підставою для зупинення провадження у господарській справі, що є предметом розгляду.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Винконцерн" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2006 у справі № 2-30/2197.1-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді О.А. Щепанська
В.М. Плут