Бориспільський міськрайонний суд Київської області
м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19
Справа № 2-4074/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.11.2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартинова Є.О.
при секретарі Макаревич Я.А.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Омел»янівни до ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа – Інспекція державного архітектурно будівельного контролю Київської області про визнання права власності на самочинно зведені житловий будинок та господарські споруди,
встановив :
15.10.2010 року позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом в якому просять: визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину домоволодіння по вул. Воровського, 46 в с. Вороньків Бориспільського району Київської області, яке складається з житлового будинку, позначеного літерою (А-І), погребу під частиною будівлі, позначеного літерою (Д), веранди, позначеної літерою (а1), сараю, позначеного літерою (Б), сараю, позначеного літерою (В), сараю, позначеного літерою (Г), убиральні, позначеної літерою (Є), навісу, позначеного літерою (Ж), огорожі, позначеної літерою (N1), огорожі, позначеної літерою (N4), огорожі, позначеної літерою (N6), хвіртки, позначеної літерою (N7), воріт, позначених літерою (N8), ганку, позначеного літерою (а2) та колодязя питного, позначеного літерою (К), що є спільною сумісною власністю подружжя: визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину домоволодіння по вул. Воровського, 46 в с. Вороньків Бориспільського району Київської області, яке складається з житлового будинку, позначеного літерою (А-І), погребу під частиною будівлі, позначеного літерою (Д), веранди, позначеної літерою (а1), сараю, позначеного літерою (Б), сараю, позначеного літерою (В), сараю, позначеного літерою (Г), убиральні, позначеної літерою (Є), навісу, позначеного літерою (Ж), огорожі, позначеної літерою (N1), огорожі, позначеної літерою (N4), огорожі, позначеної літерою (N6), хвіртки, позначеної літерою (N7), воріт, позначених літерою (N8), ганку, позначеного літерою (а2) та колодязя питного, позначеного літерою (К), після смерті ОСОБА_3, який помер 03 липня 2009 року; визнати за ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину домоволодіння по вул. Воровського, 46 в с. Вороньків Бориспільського району Київської області, яке складається з житлового будинку, позначеного літерою (А-І), погребу під частиною будівлі, позначеного літерою (Д), веранди, позначеної літерою (а1), сараю, позначеного літерою (Б), сараю, позначеного літерою (В), сараю, позначеного літерою (Г), убиральні, позначеної літерою (Є), навісу, позначеного літерою (Ж), огорожі, позначеної літерою (N1), огорожі, позначеної літерою (N4), огорожі, позначеної літерою (N6), хвіртки, позначеної літерою (N7), воріт, позначених літерою (N8), ганку, позначеного літерою (а2) та колодязя питного, позначеного літерою (К), після смерті ОСОБА_3, який помер 03 липня 2009 року.
Свої вимоги позивачі обґрунтовують наступним. 03 липня 2009 року помер їх чоловік та батько ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смертей виконкому ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області, зроблено відповідний актовий запис за № 53. Після його смерті відкрилася спадщина за законом на житловий будинок та господарські споруди по вулиці Воровського, 46 в с. Вороньків Бориспільського району Київської області. Вони, ОСОБА_1 (дружина померлого) та ОСОБА_4 (син померлого), як на момент смерті ОСОБА_3, так і зараз, залишаються постійно проживати в спадковому домоволодінні, користуватися речами, меблями, посудом, які залишилися від спадкодавця, обробляємо земельну ділянку, тобто відповідно до ст. 1268 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину. Даний юридичний факт підлягає встановленню у судовому порядку під час вирішення даного цивільного спору. У офіційному шлюбі з ОСОБА_3 вона, ОСОБА_1, перебувала з 1952 року. Спадковий будинок побудований нею та померлим у 1974 році під час їх шлюбу на земельній ділянці розміром 0,27 га. Зважаючи на те, що день смерті її чоловіка ОСОБА_3 даний спадковий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, вона має право на 1/2 частину цього будинку. В 1974 році прийняття до експлуатації і державна реєстрація даного будинку проводилася сільською радою, про що в погосподарській книзі виконкому ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області зроблений відповідний актовий запис № 1326 про належність будинку ОСОБА_3 на праві власності. Пізніше були створені бюро технічної інвентаризації, які і зараз займаються державною реєстрацією нерухомого майна, в тому числі і житлових будинків. ОСОБА_3 не реєстрував свій будинок в Бориспільському районному БТІ, не отримував відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Можливо він виходив з тих міркувань, що даний будинок він одного разу вже зареєстрував на праві особистої власності в ОСОБА_2 сільській раді, згідно чинного на той час законодавства. Але, відповідно до теперішнього законодавства даний спадковий будинок і господарські споруди визнаються як самочинно збудовані.
У судове засідання представник позивачів не з»явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити та розглянути справу без його участі.
Від відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області надійшов лист з проханням справу розглянути без участі їх представника, при вирішенні спору покладається на думку суду.
Від третьої особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області надійшов лист з проханням справу розглянути без участі їх представника, при вирішенні спору покладається на думку суду.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, надані сторонами заяви, оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 Омел»яніна, перебувала в шлюбі з ОСОБА_3, зареєстрованому 22 лютого 1952 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 8). За період перебування в шлюбі, позивачем ОСОБА_1 та її чоловіком, спадкодавцем ОСОБА_3 в 1974 року побудовано житловий будинок № 46 по вул. Воровського в с. Вороньків, Бориспільського району Київської області (а.с.19).
03 липня 2009 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК № 156613, виданим виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с.- 10). Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок № 46 по вул. Воровського в с. Вороньків, Бориспільського району Київської області. Спадкоємцями за законом є позивачі.
Згідно з висновком відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації від 15.12.2010 року № 387 станом на 15.02.2010року земельна ділянка, що знаходиться в с. Вороньків по вул. Воровського, 46, забудована цегляним житловим будинком, господарчими спорудами: сарай, погріб, навіс, колодязь питний, убиральня; будівельний паспорт на земельну ділянку відсутній; нормативні відстані відносно червоних ліній вулиці щодо розташування житлового будинку витримані; житловий будинок по площам приміщень та розташуванню на земльній ділянці відповідає діючим нормативам і правилам; нормативні відстані відносно червоних ліній не витримані, щодо розташування господарських споруд, які позначені на графічному матеріали за № 2, згідно діючих Державних будівельних норм і правил, але на час будівництва сарая (1970 рік), відповідали будівельним нормам та правилам забудови.
Відповідно до вимог ст. 380 Цивільного кодексу України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
За змістом ч.1, 2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до змісту частин 1, 2, 3 статті 61 Сімейного кодексу України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частиною 1 статті 69, частиною 1 статті 70 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
За змістом ч. 2, 3 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови
додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.
З наданих суду документів, істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил при будівництві будинку та господарських споруд, не вбачається.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3, який, перебуваючи у шлюбі з позивачкою, на відведеній йому для будівництва та обслуговування житлового будинку земельній ділянці здійснив будівництво жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами, він на момент смерті набув право власності на ? частину житлового будинку, право власності на іншу ? частину житлового будинку відповідно набула позивач як співвласник спільної сумісної власності подружжя.
Спадкоємці, позивачі по справі прийняли спадщину, яка залишилась після смерті спадкодавця ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради від 16.12. 2010 року № 352 (а.с. 19).
За змістом ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 130, 169, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 Омел»янівни до ОСОБА_2 сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа – Інспекція державного архітектурно будівельного контролю Київської області про визнання права власності на самочинно зведені житловий будинок та господарські споруди - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину домоволодіння по вул. Воровського, 46 в с. Вороньків Бориспільського району Київської області, яке складається з житлового будинку, позначеного літерою (А-І), погребу під частиною будівлі, позначеного літерою (Д), веранди, позначеної літерою (а1), сараю, позначеного літерою (Б), сараю, позначеного літерою (В), сараю, позначеного літерою (Г), убиральні, позначеної літерою (Є), навісу, позначеного літерою (Ж), огорожі, позначеної літерою (N1), огорожі, позначеної літерою (N4), огорожі, позначеної літерою (N6), хвіртки, позначеної літерою (N7), воріт, позначених літерою (N8), ганку, позначеного літерою (а2) та колодязя питного, позначеного літерою (К), що є спільною сумісною власністю подружжя.
Визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину домоволодіння по вул. Воровського, 46 в с. Вороньків Бориспільського району Київської області, яке складається з житлового будинку, позначеного літерою (А-І), погребу під частиною будівлі, позначеного літерою (Д), веранди, позначеної літерою (а1), сараю, позначеного літерою (Б), сараю, позначеного літерою (В), сараю, позначеного літерою (Г), убиральні, позначеної літерою (Є), навісу, позначеного літерою (Ж), огорожі, позначеної літерою (N1), огорожі, позначеної літерою (N4), огорожі, позначеної літерою (N6), хвіртки, позначеної літерою (N7), воріт, позначених літерою (N8), ганку, позначеного літерою (а2) та колодязя питного, позначеного літерою (К), після смерті ОСОБА_3, який помер 03 липня 2009 року.
Визнати за ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину домоволодіння по вул. Воровського, 46 в с. Вороньків Бориспільського району Київської області, яке складається з житлового будинку, позначеного літерою (А-І), погребу під частиною будівлі, позначеного літерою (Д), веранди, позначеної літерою (а1), сараю, позначеного літерою (Б), сараю, позначеного літерою (В), сараю, позначеного літерою (Г), убиральні, позначеної літерою (Є), навісу, позначеного літерою (Ж), огорожі, позначеної літерою (N1), огорожі, позначеної літерою (N4), огорожі, позначеної літерою (N6), хвіртки, позначеної літерою (N7), воріт, позначених літерою (N8), ганку, позначеного літерою (а2) та колодязя питного, позначеного літерою (К), після смерті ОСОБА_3, який помер 03 липня 2009 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Мартинов Є.О.