ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2009 року № 22а- 12845/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Онишкевича Т.В., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання Тарнавської Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу релігійної громади Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві Львівської області на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 09 липня 2008 року у справі за позовом релігійної громади Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві Львівської області до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 45 від 25.02.1997 року,-
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2006 року релігійна громада Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві Львівської області звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 45 від 25.02.1997 року.
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 09 липня 2008 року в позові релігійної громади Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві Львівської області до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 45 від 25.02.1997 року відмовлено за недоведеністю.
Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржено релігійною громадою Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві Львівської області.
Релігійна громада Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві Львівської області у поданій апеляційній скарзі просить постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 09 липня 2008 року скасувати і прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи.
Релігійна громада Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві Львівської області у поданій апеляційній скарзі покликається на те, що суд не дав оцінки та не спростував порушення виконавчим комітетом положень ст. 17 Земельного кодексу України від 1990 року щодо підстав та процедури передачі у приватну власність третій особі земельної ділянки в частині її розміру, а саме 0.09 га. внаслідок чого, як виявилося порушені інтереси позивача. Вважає, що внаслідок безпідставної та необґрунтованої передачі у приватну власність третій особі земельної ділянки площею 0.09 га. - є неможливим для позивача оформити належним чином відносини землекористування (укласти договір оренди) земельною ділянкою по АДРЕСА_2 у М.Миколаєві, на якій розташовані будівлі, що є його власністю.
Право на користування цією земельною ділянкою позивача було підтверджено і рішенням господарського суду Львівської області від 15.11.2005 року, яким зобов'язано Миколаївську міську раду надати дозвіл позивачу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у м.Миколаєві, змінивши цільове призначення, для подальшого укладення договору оренди. Дана позовна вимога була задоволена на тій підставі, що придбавши об'єкти нерухомості, на підставі ст. 120 Земельного кодексу України до позивача перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані. Оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 45 від 25.02.1997р. були грубо порушені положення статті 17 Земельного кодексу України від 1991р. щодо підстави та процедури передачі у приватну власність земельних ділянок в частині їх розмірів. Так, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 17 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. передача у власність земельної ділянки, що була надана раніше громадянину, провадиться сільськими, селищними та міськими радами за місцем розташування цієї ділянки, зокрема для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів що підтверджують її розмір (земельно-кадастрової документації). На момент прийняття оскаржуваного рішення третьою особою не було і не могло бути подано жодного земельно-кадастрового чи іншого документу, який би підтвердив розмір земельної ділянки, яку ОСОБА_1 хотів приватизувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ч 1. ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
Спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладення та виконання адміністративних договорів;
Спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
Спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
При вирішенні питання за правилами якого судочинства підлягає розгляду та вирішенню певний спір, необхідно враховувати його суб'єктивний склад та предмет заявленого позову. Під предметом позову слід розуміти певну вимогу матеріально-правового характеру.
З матеріалів справи вбачається що Релігійна громада Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві звернулась з позовом до Миколаївської міської Ради і Виконавчого комітету Миколаївської міської Ради про визнання нечинним та скасування рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської Ради № 45 від 25.02.1997 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок» в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибну ділянку) земельну ділянку площею 0,09 га в місті Миколаєві по АДРЕСА_1 Львівської області. Позивач свій адміністративний позов мотивує тим, що на підставі біржової угоди №146-03/4 купівлі-продажу об'єкту нерухомості від 14.08.2003 року релігійна громада придбала у власність в ТзОВ «ДКЛ Гута» нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю цеху, склад-гараж, ГРП та вбиральню, що знаходяться в місті Миколаєві по АДРЕСА_2. Тому позивач вважає, що маючи право власності на нерухоме майно Релігійна громада Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві, як юридична особа, стала відповідно чинного законодавства законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовані будівлі колишнього ТзОВ «ДКЛ-Гута», за яким рахується земельна ділянка площею 0,13 га земель промисловості, що стверджується довідкою №154 від 09.02.2005 року Миколаївського райвідділу земельних ресурсів форми 6-Зем. Отже в даному випадку предметом спору між сторонами є спір про право, який повинен вирішуватися в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу релігійної громади Євангельських Християн Баптистів в м. Миколаєві Львівської області задоволити частково.
Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 09 липня 2008 року у справі № 2а-4/08 - скасувати, та закрити провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді Т.В.Онишкевич
А.М.Ліщинський