Справа № 2-1431/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

   27 травня 2009  року                                                                       м. Кам’янець-Подільський

      Кам’янець-Подільський міськрайонний суд  Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Лисюка  А.І.

при секретарі Гнапінській  Т.В.

адвоката ОСОБА_1

       Розглянув у відкритому судовому засіданні  в м.Кам’янець-Подільському  справу за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа на стороні позивача – служба у справах дітей Кам’янець-Подільської міської ради про усунення перешкод в проживанні та вселення,  суд, –

В С Т А Н О В И В  :

        Позивачі, звернувшись до суду з цим позовом , вказують, що з 28 серпня 2002 року перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя у них народилося четверо дітей: донька ОСОБА_4, 26.11.2002 року, син ОСОБА_5, 21 січня 2004 року,  син ОСОБА_7, 1 грудня 2008 року, донька ОСОБА_6, 1 грудня 2008 року.

           Як вказують позивачі, на початку 2003 року відповідачка, яка являється бабусею позивачки ОСОБА_2, вселила  їх у  свій приватний будинок за №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам’янець-Подільському, Хмельницької області. Де вони спільно з нею проживали, вели господарство, обробляли город, провели до будинку воду, поставили кафельну пічку, лічильник на воду, труби до будинку та проводили оплату комунальних послуг. Харчувались за спільні кошти.З відповідачкою ОСОБА_8 вони були членами однієї сім’ї.

            В 2004 році зі згоди  відповідачки – ОСОБА_8 вони зареєструвалися у її будинку, про що свідчить домова книга, і в цьому будинку безперешкодно проживали до 1 грудня 2008 року разом з дочкою ОСОБА_9 та сином ОСОБА_10.

            1 грудня 2008 року, як вказують позивачі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_11 та дочка ОСОБА_12. Після виписки з пологового будинку, вони не змогли посилитись за місцем свого постійного проживання  в будинку №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам’янець-Подільському, оскільки  двері будинку, де вони мешкали були зачинені, а замок змінений, тому в будинок зайти вони не змогли і змушені були проживати в іншому місці.

           Як виявилось, відповідачка ОСОБА_8 замінила замок на вхідних дверях і категорично відмовилась від їх заселення та проживання. З тих пір в будинок не впускає, чинить їм всілякі перешкоди в заселенні та проживанні. В будинку знаходяться,  як їх особисті речі, так і речі їх дітей, однак відповідачка в добровільному порядку відмовляє їм в користуванні будинком і чинить  перешкоди.    В даний час іншого житла не мають, а їх малолітні діти, потребують належних житлових умов. У зв’язку з чим, вони звернулись до суду з цим позовом і просять усунути перешкоди в користуванні будинком №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам’янець-Подільському, Хмельницької області та вселити їх сім’ю в будинок, де вони з 2003 року постійно проживали.

            В даний час позивачі мають намір провести ремонт будинку, при взаємній згоді усіх мешканців і мирно співпроживати.

            Через те, що вони залишились без житла, змушені тимчасово винаймати тимчасове житло, що привело до моральних страждань та переживань, що їм та їх малолітнім дітям чинить безпідставно відповідачка всілякі перешкоди, чим завдали їм  моральну шкоду, яку вони оцінюють в сумі 5 000 грн.. Просять стягнути з відповідачки на свою користь.

            В судовому засіданні позивачі  позов підтримали, просять його задоволити.

            В судовому засіданні відповідачка  ОСОБА_8 та її представник позов не визнали, проти стягнення моральної шкоди заперечують, пояснивши, що згоди  на вселення  в будинок  за №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам’янець-Подільському позивачам  ОСОБА_8 не надавала.

            Відповідачка ОСОБА_8 пояснила, що спочатку давала згоду на їх проживання. В будинку проживала її внучка Таня, тоді її чоловік, а згодом їх двоє старших дітей. Коли між ними виникли непорозуміння, то вона заперечувала і заперечує, щоб позивачі там з дітьми проживали. Вона дійсно закрила двері в лютому 2009  року, ключ їм більше не давала і не хоче, щоб вони там проживали. Їй також перешкоджали в користуванні житлом і за рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 07 серпня 2008 року її було вселено в свій будинок. Після рішення суду вона не вселилась, оскільки не бажає з ними разом проживати. З позивачами не проживала останні два роки, а тепер хоче сама жити у своїй хаті. Коли вселялися позивачі, вона їм говорила, що цей будинок буде належати їм. Вона спочатку була не проти, щоб позивачі в будинку проживали та доглядали за нею, тому дала ключ від будинку внучці ОСОБА_2. На даний час з позивачами жити разом не бажає, тому заперечує, щоб позивачі вселилися з дітьми і проживали в її будинку.  

            Представник відповідачки ОСОБА_13, суду показав, що позивачі тимчасово проживали в будинку ОСОБА_8. Відповідачка законно закрила будинок і не допускає позивачів, оскільки будинок належить їй. Що вона правомірно змінила замок, а позивачам ніхто не відмовив забрати свої речі.  Вказує, що позивачі на законних підставах були прописані, а тепер зареєстровані в будинку ОСОБА_8.  

            В суді представник третьої особи – служби у справах дітей Кам’янець-Подільської міської ради - ОСОБА_14 суду пояснила, що  позов визнає, просить його задоволити та вселити позивачів у будинок за №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам’янець-Подільському. Так як позивачі мають  четверо малолітніх дітей, які потребують  відповідного житла, нормальних умов для проживання та виховання. Під час проведення обстеження умов проживання в будинку №6 по пров.Хмельницькому , комісія також підтримала вимоги позивачів щодо вселення в будинок, рекомендують провести там ремонт. Старші діти відвідують дитячий садок. Вважає, що в інтересах дітей дану сім’ю слід вселити та усунути перешкоди в користуванні житлом.

           Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що сторони знає добре. ОСОБА_16 та відповідачка ОСОБА_8 – близькі родичі: внучка та рідна бабуся. Їй відомо, що з дозволу бабусі, онучка ОСОБА_16 з чоловіком, а згодом з двома дітьми проживали в  будинку бабусі з її ж згоди. Відомо, що бабуся змінила замки та не пускає онучку з сім’єю там проживати. Бабуся постійно говорила, що будинок буде внучці ОСОБА_16. Що ніхто її звідти не виселить. Коли Таня була в пологовому будинку, двері будинку  були вже закриті та позивачі не мали змоги забрати навіть свої особисті речі та проживати там.  

           Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,  вважає,  що заперечення відповідачів  безпідставні, а вимоги позивачів є такими, що  підлягають задоволенню на слідуючих підставах.

            Судом  встановлено, що позивачі з 28 серпня 2002 року перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя у них народилося четверо дітей: донька ОСОБА_4, 26.11.2002 року, син ОСОБА_5, 21 січня 2004 року,  син ОСОБА_7, 1 грудня 2008 року, донька ОСОБА_6, 1 грудня 2008 року.

           Як відомо, на початку 2003 року відповідачка, яка являється бабусею позивачки ОСОБА_2, вселила  їх у  свій приватний будинок за №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам’янець-Подільському, Хмельницької області. Де вони спільно з нею проживали, вели господарство, обробляли город, провели до будинку воду, поставили кафельну пічку, лічильник на воду, труби до будинку та проводили оплату комунальних послуг. Тобто були членами однієї сім’ї.

            В 2004 році зі згоди  відповідачки – ОСОБА_8 вони зареєструвалися у її будинку, про що свідчить домова книга, де безперешкодно проживали до 1 грудня 2008 року разом з дочкою ОСОБА_9 та сином ОСОБА_10.

           1 грудня 2008 року в них народилося двоє дітей: син ОСОБА_11 та дочка ОСОБА_12. Після виписки з пологового будинку, позивачі з дітьми не змогли поселитись за місцем свого постійного проживання в будинок №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам’янець-Подільському, оскільки  двері будинку були зачинені, а замок змінений. Тому в будинок зайти вони вже не змогли. Проживали деінде.

           Встановлено, що відповідачка ОСОБА_8 замінила замок на вхідних дверях будинку і категорично відмовилась від  заселення позивачів з малолітніми дітьми в будинок та проживання їх там. З тих пір в будинок не впускає, чинить їм всілякі перешкоди, в тому числі в заселенні та проживанні. В будинку знаходяться,  як їх особисті речі, так і речі їх дітей. Однак відповідачка в добровільному порядку відмовляє позивачам в користуванні будинком і чинить  перешкоди.    В даний час іншого житла вони та їх малолітні діти не мають,  маленькі  діти потребують належних житлових умов.  

            Через те, що позивачі з вини відповідачки залишились без житла, змушені винаймати тимчасове помешкання, що привело до моральних страждань, переживань, що їм та їх малолітнім дітям відповідачкою безпідставно чиняться всілякі перешкоди у вселенні в житло та у його користуванні.

             Як вже відомо, на початку 2003 року відповідачка, яка являється бабусею позивачів, вселила їх у  свій будинок за №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам’янець-Подільському, Хмельницької області. Сторони спільно з ОСОБА_8  вели господарство, обробляли город, провели до будинку воду, поставили кафельну пічку, лічильник на воду, труби до будинку та проводили оплату комунальних послуг. Що свідчить про те, що позивачі були членами сім’ї власника житлового будинку – ОСОБА_8.  

           Як встановлено судом, з 1 грудня 2008 року – після народження дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - відповідачка в будинок позивачів не впускає, чинить перешкоди в користуванні ним. В будинку знаходяться,  як їх особисті речі, так і речі їх дітей, меблі. Однак ОСОБА_8  в добровільному порядку відмовляється вселити в будинок позивачів з дітьми, чинить всілякі перешкоди в користуванні житлом. Відмовляється від їхнього вселення.   В даний час іншого житла позивачі не мають, знімають наймане житло. Двоє старших дітей відвідують у місті дитячий виховний заклад.

        Як видно з акту обстеження умов проживання в будинку за №6 по провулку Хмельницькому м.Кам’янець-Подільського від 13.04.2009 року, власником будинку являється ОСОБА_8.  Крім неї,  будинком  мають право користуватися ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_2 та їх четверо малолітніх дітей, які тимчасово змушені проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1. Зі слів останніх, вони мають намір зробити ремонт даного будинку при взаємній згоді усіх мешканців. Не дивлячись на те, що відповідачка ОСОБА_8, постійно чинить їм всілякі перешкоди та не бажає їхнього там проживання.

           Як доведено в суді, позивачі є членами сім’ї власника житлового будинку ОСОБА_8 та на законних підставах мають право користуватись житлом, у якому вони давно зареєстровані.

Відповідно ч.1 ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої  угоди  про порядок  користування цим приміщенням.

Як зізналась в суді сама відповідачка, її внучка – позивачка ОСОБА_2, а згодом її чоловік – ОСОБА_3 та їх двоє старших малолітніх дітей, заселились в будинок з її ж згоди та постійно там проживали до грудня 2008 року. Будь-якої іншої домовленості не існувало.

Як повідомила суду сама відповідачка, вона дійсно чинить перешкоди в користуванні житлом позивачам та їх малолітнім дітям, замінивши замки на вхідних дверях будинку, що об’єктивно доведено поясненням сторін та зібраними документами у справі.

Враховуючи вищенаведене, взявши до уваги висновок представника  служби у справах дітей Кам’янець-Подільської міської ради ОСОБА_17, суд приходить до переконання, про вселення позивачів-членів сім’ї відповідачки з малолітніми дітьми в будинок №6 по провулку Хмельницькому м.Кам’янець-Подільського. Слід зобов’язати ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні житлом позивачами та їх малолітніми дітьми.

Що стосується позову в частині стягнення моральної шкоди, то він на думку суду підлягає частковому задоволенню в сумі 1 000 грн. на яку саме позивачам завдано моральної шкоди та моральних страждань. Так як неправомірними діями відповідачки, вони змушені були винаймати інше житло.  

Згідно ст.88 ЦПК України, сторона на користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею  і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином позов задовольняється.

  На підставі ст. ст.156, 157, 160 ЖК України, керуючись ст.ст. 3,10,15,30,88,107,208,209,213,215 ЦПК України, суд,-

                          В И Р І Ш И В  :

 1.     Зобов'язати ОСОБА_8 не чинити перешкоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх малолітнім дітям: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користуванні житловим будинком за №6 по провулку Хмельницькому м.Кам'янець-Подільського, Хмельницької області.

2.     Вселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх малолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в житловий будинок  за №6 по пров.Хмельницькому в м.Кам'янець-Подільському, Хмельницької області.

                 3. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 та  ОСОБА_2  

ОСОБА_18 1 000 моральної шкоди, в іншій частині цього позову відмовити.

4.     Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, всього 1 081,00 грн..    

           На рішення суду може бути подана  апеляційна  скарга до апеляційного суду  Хмельницької області через Кам’янець-Подільський  міськрайонний суд  на протязі  двадцяти днів при умові  подачі заяви  про оскарження на протязі  десяти днів з дня проголошення рішення.

    Неподання  заяви про апеляційне  оскарження рішення суду не позбавляє права  сторін подати  апеляційну  скаргу у строк  встановлений для подання заяви.              

Суддя міськрайонного суду:                                                                            А.І.Лисюк