Славутицький міський суд Київської області

м. Славутич, Ленінградський квартал, 3-а, 7101, (04579) 2-40-90

ВИРОК

іменем України

23 лютого 2011 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Мазепі Т.В., з участю:

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні в м. Славутичі кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, має двох неповнолітніх дітей, працює в ТОВ «ЗАМ «Україна» пакувальником, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимої;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, не одруженої, ІНФОРМАЦІЯ_7, має двох неповнолітніх дітей, працює у виконавчому комітеті Славутицької міської ради прибиральницею, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимої; у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 125 КК України. -

УСТАНОВИВ:

Потерпілою ОСОБА_1 обвинувачувалась підсудна ОСОБА_3 у тому, що вона 8 червня 2009 року біля 22 години під час розмови з нею на дитячому майданчику біля будинку № 11 Добринінського кварталу м. Славутича Київської області на грунті неприязних стосунків між ними та неналежного сприйняття нею її претензій, скориставшись тим, що ОСОБА_4 схопила її за руки, вдарила її рукою в обличчя, після чого погрожувала разом з ОСОБА_4 розправою.

Потерпілою ОСОБА_1 обвинувачувалась також підсудна ОСОБА_4 у тому, що зона 8 червня 2009 року біля 22 години під час розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на дитячому майданчику біля будинку № 11 Добринінського кварталу м. Славутича Київської області, яка відбувалася на грунті неприязних стосунків між ними та неналежного прийняття ОСОБА_3 претензій ОСОБА_1, скориставшись цим, схопила її за руки :а тримала певний час, надаючи можливість ОСОБА_3 вдарити її рукою в обличчя, після чого погрожувала їй разом з ОСОБА_3 розправою.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 та нанесення удару в обличчя ОСОБА_5 їй були нанесені тілесні ушкодження у виді крововиливів на обличчі, руках, саден на лівій руці, які згідно акту судово-медичного обстеження № 32 від 09.06.2009 р. віднесені до категорії легких.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 винною себе не визнала і просила виправдати. Суду показала, що вона підтримує дружні стосунки з сином ОСОБА_1 і це їй не подобається. З цього приводу між ними виникають постійні конфлікти. ОСОБА_1 її постійно обзиває та принижує. 8 червня 2009 року вона з подругою ОСОБА_4 близько 17 години йшли через двір їх будинку на прогулянку і побачили ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були біля альтанки. Побачивши її, ОСОБА_1 почала щось на неї кричати, проте вони пішли далі. Після 21 години вони повертались назад і знову зустріли у дворі будинку ОСОБА_1. Побачивши її, ОСОБА_1, яка була в стані сп'яніння, підбігла до неї зі словами «Я тебе удушу!», схопила руками за золотий ланцюжок з кулоном, який висів у неї на шиї і порвала його, а потім викинула кудись у траву. Як тільки ОСОБА_4 викликала міліцію, ОСОБА_1 пішла у квартиру своєї дочки. З працівниками міліції вони шукали у траві ланцюжок з кулоном, однак знайшли лише кулон. Під час конфлікту з ОСОБА_1 вона можливо вдарила її, проте не навмисно, намагаючись забрати у неї золотий ланцюжок з кулоном, який ОСОБА_1 зірвала з її шиї. ОСОБА_1 вона не погрожувала, а лише вимагала віддати ланцюжок з кулоном, а ОСОБА_1 у цей час лаялася в її адресу нецензурними словами.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 винною себе не визнала і просила виправдати. Підтвердила показання підсудної ОСОБА_3 і крім того показала, що коли відбувався конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вона стояла поруч, проте у конфлікт не втручалась, а лише на прохання ОСОБА_3 викликала зі свого мобільного телефону працівників міліції. З ОСОБА_1 у неї ніколи не було конфліктів і під час її конфлікту з ОСОБА_3 вона її не чіпала і їй не погрожувала. ОСОБА_3 можливо і вдарила ОСОБА_1 випадково, але не навмисно.

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що приблизно з 2007 року вони з ОСОБА_3 у неприязних стосунках через те, що та, будучи одруженою, зустрічається з її сином. У 2009 році дочка застала ОСОБА_3 з сином у її квартирі і розповіла про це їй. 8 червня 2009 року близько 17 години вона вийшла погуляти з двома онуками у двір будинку, де проживає дочка. О 19 годині вона побачила ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які кудись ішли і вирішила поговорити з ОСОБА_3 про її стосунки з сином. З цією метою покликала ОСОБА_3, однак та зробила вигляд, що її не почула і вони пішли далі. Близько 21 години вона побачила, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повертаються назад і тоді вона підійшла до них і спитала ОСОБА_3 чому та ходить до неї у квартиру і сказала, щоб вона більше не ходила до неї і не зустрічалася з її сином. ОСОБА_4 в цей час схопила її ззаду за руки і сказала ОСОБА_3, щоб та сказала їй, що треба ще довести чи ходить вона у її квартиру. Вона почала вириватись від ОСОБА_4 і в цей час ОСОБА_3 вдарила її в обличчя. Вирвавшись від ОСОБА_4, вона відійшла від них і сказала, що зніме побої і притягне їх обох до відповідальності. ОСОБА_3 почала кричати, щоб вона віддала їй золотий ланцюжок, на що вона відповіла, що у неї його немає і доказала руки. Після цього вона забрала онуків і пішла в квартиру дочки. Нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 не висловлювалась. Наступного дня звернулася до відділу міліції, де написала заяву та одержала направлення на судово-медичний огляд.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що працюючи дільничним інспектором міліції, проводив перевірку заяви ОСОБА_1 про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також перевірку заяви ОСОБА_3 про заволодіння ОСОБА_1 її золотим ланцюжком та його пошкодження. Пояснення в учасників конфлікту брав наступного дня після конфлікту. З'ясував, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник через сина ОСОБА_1 з причини неприязних між ними стосунків. Під час конфлікту ОСОБА_3 вдарила ОСОБА_1 в обличчя, ОСОБА_1 порвала золотий ланцюжок ОСОБА_3. Що відбулося першим, він не знає. ОСОБА_4 пояснювала, що розбороняла ОСОБА_3 і ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що конфлікт відбувся приблизно півтора роки тому назад, приблизно на свято Трійці. У дворі будинку з обіднього часу і до вечора сиділа компанія і співала пісні. Між 21 годиною 30 хвилин і 22 годиною вона вийшла на балкон квартири і чекала чоловіка з роботи. У дворі побачила ОСОБА_3 і ОСОБА_4. На відстані близько 5 метрів від них стояла ОСОБА_1. Між ними відбувалася сварка. ОСОБА_1 голосно кричала і висловлювалась нецензурною лайкою. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щось їй відповідали. Поряд з ОСОБА_1 стояла дівчинка років 5-6. На її думку ОСОБА_1 була в стані сп'яніння. Цей конфлікт вона спостерігала близько 2 хвилин, після чого повернулась всередину квартири. Коли повернувся чоловік з роботи, то розповідав, що зробив ОСОБА_1 зауваження з приводу того, що вона кричала і лаялася на весь двір при дітях.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що 8 червня 2009 року ввечері стояла на балконі своєї квартири на 5 поверсі будинку № 11 Добринінського кварталу м. Славутича. Близько 21 години побачила, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йшли через двір будинку. В цей час до них підійшла ОСОБА_1 і говорила ОСОБА_3 навіщо та ходить до неї в квартиру. ОСОБА_4 в цей час зайшла ззаду ОСОБА_1 і обхопила її руками. Потім ОСОБА_3 вдарила ОСОБА_1 один раз в обличчя. ОСОБА_1 визволилася від ОСОБА_4, відійшла від них і кричала, що подасть на них до суду, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кричали на ОСОБА_1, що вона зірвала у ОСОБА_3 ланцюжок. ОСОБА_1 показувала свої руки і відповідала, що ланцюжка у неї немає. Після цього ОСОБА_1 забрала онуків і пішла в квартиру дочки. Спустившись до неї, вона побачила у неї почервоніння на вилиці справа та подряпини на руках.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 8 червня 2009 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, повертаючись з роботи додому, звернув увагу на те, що у дворі будинку в альтанці сиділа компанія людей, які випивали та співали пісні. Підійшовши до свого автомобіля, припаркованого у дворі, почув крики. Повернувшись, побачив як якась жінка біля компанії голосно кричить, тримаючи на руках дитину. Потім вона передала дитину іншій жінці і побігла до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які обходили альтанку через газон і зупинились від неї на відстані. Ця жінка підбігла до них зі словами «Я зараз тебе порву». Між жінкою і ОСОБА_3 відбулася сутичка, під час якої вони хватали одна одну, але бійки не було. ОСОБА_3 сказала, що жінка порвала її ланцюжок. Під час сутички жінка кричала і висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3. ОСОБА_4 в цей стояла на відстані і телефонувала по мобільному і в конфлікт не втручалась. Він зробив їм зауваження і пішов у квартиру. Вигулюючи після цього собаку, бачив як міліціонери шукали щось у траві.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні під час первинного розгляду справи показала і ці показання згідно її заяви оголошені у цьому судовому засіданні, що 8 червня 2009 року вона гуляла у дворі будинку № 11 Добринінського кварталу. Близько 21 години 30 хвилин почула крики і побачила як ОСОБА_4 схопила руками ОСОБА_1, а ОСОБА_3 вдарила ОСОБА_1 по обличчю. Після цього ОСОБА_1 відійшла, а ОСОБА_3 кричала, що вона зірвала з неї ланцюжок. ОСОБА_1 показувала руки і відповідала, що ланцюжка у неї немає. Коли ОСОБА_1 підійшла до них, то вона бачила у неї почервоніння на правій скроні. ОСОБА_1 у цей час була твереза. Тілесних ушкоджень у неї до конфлікту не було.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні під час первинного розгляду справи показала і ці показання згідно її заяви оголошені у цьому судовому засіданні, що 8 червня 2009 року вона гуляла у дворі будинку № 11 Добринінського кварталу. Близько 21 години 30 хвилин почула крики і побачила як ОСОБА_4 схопила руками ОСОБА_1, а ОСОБА_3 вдарила ОСОБА_1 по обличчю. Після цього ОСОБА_1 відійшла, а ОСОБА_3 кричала, що вона зірвала з неї ланцюжок. ОСОБА_1 показувала руки і відповідала, що ланцюжка у неї немає. Коли ОСОБА_1 підійшла до них, то вона бачила у неї почервоніння на правій скроні. ОСОБА_1 у цей вечір спиртних напоїв не вживала. Тілесних ушкоджень у неї до конфлікту не було.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні під час первинного розгляду справи показав і ці показання згідно його заяви оголошені у цьому судовому засіданні, що 8 червня 2009 року до чергової частини міліції надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те. що біля будинку № 11 у Добринінському кварталі м. Славутича у її подруги ОСОБА_3 ОСОБА_1

Т.М. зірвала золотий ланцюжок. З водієм він приїхав на місце пригоди. В ході опитування ОСОБА_3 пояснила, що між нею та ОСОБА_1 відбулася бійка, в результаті якої ОСОБА_1 зірвала у неї з шиї золотий ланцюжок. Він піднявся до квартири ОСОБА_1, але двері ніхто не відчинив. Потім спустилась якась жінка і сказала, що скоро прийде дочка ОСОБА_1 і відкриє двері. Дочекавшись дочки ОСОБА_1, яка відкрила двері в квартиру, він опитав ОСОБА_1, яка пояснила, що на неї напали ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і вона, обороняючись, випадково зірвала з шиї ОСОБА_3 золотий ланцюжок і викинула його кудись у траву. Однак у траві на подвір'ї будинку ланцюжок вони не знайшли. Під час опитування ОСОБА_1 тілесні пошкодження не пред'являла, про них не говорила і він їх у неї не бачив. Про подання заяви та одержання направлення на судово-медичний огляд ОСОБА_1 тоді не говорила. При опитуванні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 поводили себе спокійно і були тверезі. У ОСОБА_3 він бачив на шиї подряпини від нігтів, які вона пояснила тим, що їх зробила ОСОБА_1, коли зривала ланцюжок з шиї. На його пропозицію одержати направлення на судово-медичний огляд ОСОБА_3 відмовилась. Компанія людей, яка сиділа в альтанці, голосно розмовляла і він робив їм зауваження. Чи були серед них свідки, йому не відомо. Подальшу перевірку проводив дільничний інспектор міліції ОСОБА_8.

З долученої до справи копії матеріалу № 431 про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 вбачається, що 08.06.2009 р. ОСОБА_3 звернулася до Славутицького МВ ГУ МВС у Київській області з письмовою заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, яка цього дня близько 21 години біля будинку 11 Добринінського кварталу м. Славутича, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних стосунків влаштувала скандал, нецензурно висловлювалась на її адресу, намагалася з нею битись і зірвала золотий ланцюжок вагою близько 15 грамів, який викинула у траву газону і вона його не знайшла. За результатами перевірки заяви постановою дільничного інспектора міліції від 11.06.2009 р. у порушенні кримінальної справи було відмовлено за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України, оскільки грубо громадський порядок порушений не був, а сварка між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виникла на грунті неприязних стосунків. Згідно постанови при перевірці було встановлено, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки. 08.06.2009 р. у вечірній час ОСОБА_1 знаходилася на дитячій площадці разом зі своїми онуками біля будинку № 11 Добринінського кварталу м. Славутича. В цей час там знаходились і інші мешканці будинку. Близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_3 разом із своєю знайомою ОСОБА_4 вийшли прогулятися. Близько 21 години 30 хвилин, коли останні поверталися додому, їх побачила ОСОБА_1 і вирішила поговорити з ОСОБА_3. На грунті неприязних стосунків між ними виникла сварка, під час якої згідно пояснень ОСОБА_1 ОСОБА_4 схопила її за руки, а ОСОБА_3 вдарила її рукою в обличчя. Згідно пояснень ОСОБА_4 вона лише намагалася заспокоїти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та розборонити їх. Згідно пояснень ОСОБА_3 між нею та ОСОБА_1 виникла сварка, яку спровокувала ОСОБА_1. Під час сварки ОСОБА_1 схопила її за золотий ланцюжок, який був у неї на шиї та порвала його, а потім викинула його на газон. В той момент, коли ОСОБА_13 потягла її за ланцюжок, вона ударила її рукою в обличчя. Після нього вона з ОСОБА_4 шукала ланцюжок, але його не знайшла (а.с.94-109).

З оглянутого у судовому засіданні матеріалу № 430 про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 вбачається, що 09.06.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до Славутицького МВ ГУ МВС у Київській області з письмовою заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які 8.06.2009 р. побили її у дворі кварталу, а ОСОБА_4 погрожувала вкинути її до сміттєвого баку. За результатами перевірки заяви постановою дільничного інспектора міліції від 11.06.2009 р. у порушенні кримінальної справи було відмовлено за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 129 і ст. 296 КК України, оскільки грубо громадський порядок порушений не був, а сварка між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виникла на грунті неприязних стосунків, а також те, що реальних підстав побоюватись здійснення погроз з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 не мала. Згідно постанови при перевірці було встановлено, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки. 08.06.2009 р. у вечірній час ОСОБА_1 знаходилася на дитячій площадці разом зі своїми онуками біля будинку № 11 Добринінського кварталу м. Славутича. В цей час там знаходились і інші мешканці будинку. Близько 22 години ОСОБА_1 помітила ОСОБА_3, яка йшла зі своєю подругою ОСОБА_4. Побачивши їх, ОСОБА_1 вирішила поговорити з ОСОБА_3. На грунті неприязних стосунків між ними виникла сварка, під час якої згідно пояснень ОСОБА_1 ОСОБА_4 схопила її за руки, а ОСОБА_3 вдарила її рукою в обличчя. Після цього вона забрала онуків і пішла до дочки додому. Особисто вона погроз з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чула. Згідно пояснень ОСОБА_3 між нею та ОСОБА_1 виникла сварка, яку спровокувала ОСОБА_1. Під час сварки ОСОБА_1 порвала золотий ланцюжок, який був у неї на шиї. В той момент, коли ОСОБА_13 потягла її за ланцюжок, вона вдарила її рукою в обличчя. Погроз на адресу ОСОБА_1 вони з ОСОБА_4 не висловлювали. Згідно акту судово-медичного обстеження № 32 від 09.06.2009 р. у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно долученої до справи копії акту судово-медичного огляду № 32 від 09.06.2009 р. та згідно висновку експерта № 1 по медичній документації від 15.02.2011 р., одержаного судом, у ОСОБА_1 був крововилив на правій щелепі і на нижній повіці правого ока. Це тілесне ушкодження виникло від дії тупого предмета, що могло виникнути в строк і при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи, в т.ч. внаслідок одного удару рукою в обличчя в положенні ОСОБА_3 стоячи і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. У ОСОБА_1 були також крововиливи і садна на лівому плечі, крововилив на правому плечі. Ці тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, що могло бути в строк і за обставин, які зазначені у постанові про призначення експертизи, найбільш ймовірно від дії пальців рук при утримуванні за руки ззаду в положенні стоячи і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.8-9, 225-226).

Оцінивши показання підсудних, потерпілої, свідків, письмові докази, одержані та перевірені у судовому засіданні, у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про є, що складу злочину у діях підсудних немає і їх необхідно з цих підстав виправдати.

Суд вважає встановленим і доведеним у судовому засіданні, що підсудна ОСОБА_3 під час сварки з потерпілою ОСОБА_1, яка відбувалася на грунті особистих неприязних стосунків між ними, рукою нанесла їй один удар в обличчя, внаслідок чого у потерпілої виникли легкі тілесні ушкодження у виді крововиливу на правій щелепі і нижньому повіці правого ока.

Суд також вважає встановленим і доведеним у судовому засіданні, що підсудна ОСОБА_4 під час сварки ОСОБА_3 з потерпілою ОСОБА_1. яка відбувалася між ними на грунті особистих неприязних стосунків, утримувала її за руки ззаду своїми руками, наслідок чого у потерпілої виникли легкі тілесні ушкодження у виді крововиливів і саден на правому плечі, крововиливу на правому плечі.

Однак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у цих діях обох підсудних немає.

Як встановлено судом, між потерпілою ОСОБА_1 і підсудною ОСОБА_3 на протязі тривалого часу склалися особисті неприязні стосунки на грунті невдоволеності оклад Т.М. особистими відносинами, які склалися між її сином і ОСОБА_3. На тому грунті між ними неодноразово відбувалися сварки, які супроводжу валися претензіями ОСОБА_3 та її образами. Дізнавшись про те, що ОСОБА_3 зустрічається з її сином навіть у її квартирі, ОСОБА_1, зустрівши ОСОБА_3, затіяла з нею чергову сварку, під час якої у громадському місці, у присутності інших, сторонніх людей голосно висловлювала до неї претензії щодо стосунків з її сином, висловлювалась нецензурною лайкою на її адресу, а також зірвала з її шиї золотий ланцюжок з кулоном і викинула, подряпавши при цьому її шию. Підсудна ОСОБА_3 в цей час вдарила ОСОБА_1 рукою в обличчя, реагуючи на зазначені неправомірні дії потерпілої, якими вона ображала ОСОБА_3 і принижувала її гідність, тобто її дії були спрямовані на свій захист, а не заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень. Дії підсудної ОСОБА_4 були реакцією на неправомірні дії потерпілої ОСОБА_14 щодо її подруги ОСОБА_3 і були спрямовані на припинення подальшого розвитку конфлікту між ними, а не на заподіяння їй тілесних ушкоджень.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються підсудні, може бути вчинений лише з прямим умислом.

Встановлені у судовому засіданні обставини справи не свідчать про наявність у діях підсудних прямого умислу на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.

Як встановлено судом, конфліктну ситуацію створила своїми неправомірними діями щодо підсудної ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_1. Підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перед початком конфлікту у стані сп'яніння не перебувати, вели себе стримано і пристойно, побачивши потерпілу, намагалися уникнути зустрічі з нею з метою запобігання можливому конфлікту, тобто не створювали будь-яких умов для виникнення конфлікту. Після виникнення конфлікту з вини потерпілої підсудна ОСОБА_3 відреагувала на неправомірні дії потерпілої адекватно і в межах необхідного для свого захисту від неправомірних дій потерпілої. Підсудна ОСОБА_4 не перебувала з потерпілою у неприязних стосунках, у особисті відносини ОСОБА_3 та ОСОБА_14 не втручалась, неправомірних дій щодо потерпілої не допускала, умов для вчинення ОСОБА_3 неправомірних дій щодо ОСОБА_1 не створювала. Після виникнення конфлікту намагалась його припинити, взявши за руки потерпілу, яка своїми неправомірними діями створювала загрозу для ОСОБА_3, тобто вела себе адекватно і в межах необхідного для припинення неправомірних дій потерпілої. Після закінчення конфлікту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також вели себе правильно, викликавши працівників міліції для розслідування події. Наявність погроз з їх боку на адресу потерпілої як у судовому засіданні, так і під час проведення перевірки працівниками міліції не було встановлено і в порушенні кримінальної справи в цій частині було відмовлено.

Таким чином, суд вважає, що як у діях підсудної ОСОБА_3, так і в діях підсудної ОСОБА_4, не встановлено прямого умислу на заподіяння потерпілій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, оскільки вони були адекватною реакцією на неправомірні дії потерпілої і були спрямовані на припинення цих дій, а не заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій.

Виходячи з цього, складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України вирок суду може бути обвинувальний або виправдувальний. Згідно ч. 2 цієї статті обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. За правилом ч.4 цієї статті виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Оскільки у судовому засіданні не встановлено складу злочину у діях підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який їм інкримінується потерпілою ОСОБА_1, вони підлягають виправданню за відсутністю складу злочину.

Заявлений потерпілою до підсудних цивільний позов про відшкодування моральної шкоди за правилами ч. З ст. 328 КПК України необхідно залишити без розгляду.

Судові витрати потерпілої відшкодуванню не підлягають, оскільки за правилами ст. 93 КПК України вони покладаються лише на засуджених.

Керуючись ст. 323, 324, 327, 328, 331, 332, 333-335 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнати невинними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і виправдати.

Скасувати обрані щодо них запобіжні заходи у виді підписки про невиїзд з місця проживання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишити без розгляду. На вирок можуть бути апеляції до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя