Справа №33-587/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Едер П.Т.

Категорія ч.3 ст.122 КпАП України Доповідач: Валько Н.М.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року м. Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 09 серпня 2010 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 09 серпня 2010 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн. в дохід держави.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 05 червня 2010 року о 16.50 год. на 275 кілометрі автодороги Київ-Чоп керуючи мотоциклом НОМЕР_1 перевищив максимальну швидкість руху на ділянці дороги, що позначена дорожнім знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год» та рухався зі швидкістю 103 км/год, швидкість якого вимірювалась приладом Беркут №081097, чим порушив вимоги п.12.9 ПДР України.

На постанову суду адвокат ОСОБА_1 в інтересах гр-на ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на те, що вважає дану постанову суду незаконною, такою що підлягає скасуванню у зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для даної справи та порушення норм матеріального права. Крім цього, апелянт вважає, що вказане адміністративне стягнення є надто суворим, не відповідає особі правопорушника та вчиненому правопорушенню. Зокрема, скаржник зазначає, що ОСОБА_2 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, на момент вчинення правопорушення був зайнятий суспільно-корисною працею, проживає у фактичному шлюбі з гр-кою ОСОБА_3 та має на утриманні малолітню дитину. Просить постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 09 серпня 2010 року скасувати.

У засідання апеляційної інстанції 01 грудня 2010 року адвокат ОСОБА_1, як представник гр-на ОСОБА_4 юка В.І. не з’явився, причин своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

За наведених обставин суд розглядатиме справу у його відсутності.

Вивчивши матеріали справи № 3-1923/10, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої адвокатом ОСОБА_1, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Висновок судді про винуватість гр-на ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КпАП України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, які суддя перевірив, давши їм належну правову оцінку.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КпАП України та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 09 серпня 2010 року відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.122 КпАП України залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 – без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 245 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_5