Справа №33-227/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Пещук Р.Й.

Категорія ст.130 ч.1 КпАП України Доповідач: Валько Н.М.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» квітня 2010 року м. Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю – гр-на ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 25 лютого 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 25 лютого 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 17 січня 2010 року, о 22 год. 30 хв. по вул. В.Великого в м.Бориславі Львівської області, керував транспортним засобом марки «Опель-Омега» н.з. ВС6363ВХ в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України.

На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій покликається на те, що він повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся у скоєному, навчається на платному факультеті Дрогобицького державного педагогічного університету імені ОСОБА_2, проживає разом з мамою ОСОБА_3, яка не працює, батько з ними не проживає і матеріально не допомагає, штраф може вплинути на його навчання, оскільки сума є надто значною. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бориславського міського суду Львівської області від 25 лютого 2010 року, за наслідками розгляду його скарги просить оскаржувану ним постанову суду змінити та обрати щодо нього стягнення у виді громадських робіт.

Вивчивши матеріали справи № 3-75/10, заслухавши позицію гр-на ОСОБА_1, який повністю підтримав подану ним апеляцію, проаналізувавши доводи апеляції, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Як вбачається із позиції, заявленої гр-ном ОСОБА_1 у ході розгляду поданої апеляції, кваліфікація дій гр-на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України та доведеність його вини у вчиненні зазначеного правопорушення, апелянтом не оспорюється.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КпАП України, вірно призначив ОСОБА_1 стягнення за нормою ч.1 ст.130 КпАП України у вигляді штрафу.

Вважаю, що доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують, тому така до задоволення не підлягає.

Вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови Бориславського міського суду Львівської області від 25 лютого 2010 року підлягає поновленню, оскільки такий апелянтом пропущено з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП україни,-

П О С Т А Н О В И В :

Строк на апеляційне оскарження постанови Бориславського міського суду Львівської області від 25 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України – поновити.

Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 25 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а його апеляцію – без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст.295 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у ОСОБА_4

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області