Справа №33-200/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Гудим Л.Я.

Категорія ст.124 КпАП України Доповідач: Валько Н.М.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 року м. Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_1 на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 12 лютого 2010 року відносно нього за ст.124 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 12 лютого 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 15 січня 2010 року о 13 год. 40 хв., у м.Львові по вул.Б.Хмельницького, 189, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку (ожеледиця), не справився з керуванням, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який здійснював стоянку (розгрузку товара), що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.12.1 ПДР України.

На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на те, що вважає рішення суду прийнятим без врахування всіх обставин ДТП, пом’якшуючих обставин та яке не відповідає характеру та важкості вчиненого правопорушення. При цьому покликається на те, що судом при розгляді даної справи не було враховано складну дорожню обстановку; керування автомобілем в день настання ДТП здійснювалось у службових цілях, для виконання службових завдань; не враховано досвіду керування автомобілем більше семи років без порушень правил дорожнього руху; характеру та важкості вчиненого правопорушення, а саме те, що відсутні жертви, не нанесена шкода здоров’ю, матеріальні збитки відшкодовуються страховою компанією, відсутні претензії з боку потерпілої сторони. Крім цього, апелянт зазначає, що його робота пов’язана з службовими роз’їздами, а тому відсутність посвідчення водія категорії В підвищує ризик втрати роботи. Також, вказує, що він є єдиним годувальником сім’ї, має на утриманні дитину віком 2 роки 5 місяців і втрата місця праці залишить сім’ю без засобів для існування. Просить змінити постанову Бориславського міського суду Львівської області від 12 лютого 2010 року та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Вивчивши матеріали справи № 3-102/10, заслухавши позицію гр-на ОСОБА_1, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить її задоволити повністю, проаналізувавши доводи апеляції, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Як вбачається із позиції, заявленої гр-ном ОСОБА_1 у ході розгляду поданої апеляції, кваліфікація дій за ст.124 КпАП України та доведеність його вини у вчиненні зазначеного правопорушення, апелянтом не оспорюється.

Вважаю, що районний суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, прийняв рішення відповідно до вимог чинного КпАП України, наклавши на нього стягнення у межах санкції даної статті.

Доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують.

Підстав для зміни постанови не вбачаю.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Бориславського міського суду Львівської області від 12 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 – без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 245 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у ОСОБА_2

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області