ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» січня 2010 року м. Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 22 вересня 2009 року, о 08 год. 25 хв., в м. Сколе, Львівської області, по вул. Г.Маківки керував транспортним засобом марки «DAEWOO», номерний знак НОМЕР_1, який знаходився в стані алкогольного сп’яніння, порушивши п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення передбачене ст.130 ч.1 КпАП України.

На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2009 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому покликається на те, що він не вчиняв жодного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, дії працівників міліції відносно нього були упередженими та необ’єктивними. Також зазначає, що при розгляді даної справи були грубо порушені його процесуальні права, передбачені ст.268 КпАП України; крім цього, вказує, що його жодним чином не було повідомлено про час і місце розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи,проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої гр-ном ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2009 року, заслухавши його особисту позицію в Апеляційному суді, який повністю підтримав подану ним апеляцію, просить її задоволити, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, стверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серія ВС 042935 від 22 вересня 2009 року, протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння від 22 жовтня 2009 року яким встановлено, що на час вчинення правопорушення ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Перебування у стані алкогольного сп’яніння на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення стверджується ОСОБА_1 і у засіданні апеляційної інстанції.

Вважаю, що районний суд, дослідивши матеріали справи, дані, що характеризують особу ОСОБА_1, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України та вірно наклав на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, що відповідає вимогам чинного КпАП України.

Доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування постанови не вбачаю.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 22 жовтня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а апеляцію гр-на ОСОБА_1 – без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 295 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у ОСОБА_3

кримінальних справах Апеляційного суду

Львівської області