Справа № 33-606/ 2010 р. Головуючий: Рибачук А.І.
Категорія: ч.2 ст.130 КпАП України Доповідач: Валько Н.М.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 року м. Львів
Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 20 серпня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 20 серпня 2010 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 22 травня 2010 року близько 00.10 год. у м.Трускавець по вул. Героїв УПА, повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2104», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, порушивши вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України.
У поданій апеляції ОСОБА_1 вказує на те, що вважає постанову міського суду винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому покликається на те, що в момент його затримання він своїм автомобілем не керував, а знаходився біля нього, він спиртні напої не вживав і був тверезим. Стверджує, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не були ні на місці його затримання, ні на місці складання протоколу, дані особи є водіями таксі і знаходяться в прямій залежності від працівників місцевого ДАІ, які постійно здійснюють нагляд за їх діяльністю. Крім цього, зазначає, що лікар ОСОБА_4, відмовивши йому в зборі крові з метою уточнення наявних речовин впливу, не ознайомив його з Актом освідчення та Висновком, а також не вручив екземпляр Висновку, грубо порушив Інструкцію «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», порушив його право на оскарження результатів медичного огляду. Зазначає, що його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення незаконно, з порушенням ст.ст.245, 251, 252, 266 КпАП України, суд дав оцінку доказам вибірково, які не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи. Просить постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 20 серпня 2010 року скасувати та закрити провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи № 3-684/10, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої гр-ном ОСОБА_1, заслухавши його позицію з приводу поданої ним апеляції, яку він повністю підтримав, уточнивши свої вимоги, у яких просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, вважаю, що така до задоволення не підлягає.
До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.
Висновок судді про винуватість гр-на ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові.
Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КпАП України та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті.
Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 20 серпня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КпАП України залишити без змін, а його апеляцію – без задоволення.
Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 245 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
Суддя Судової палати у
кримінальних справах
Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_5