Справа № 33-653/ 2010 р. Головуючий: Тропак О.В.

Категорія: ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Валько Н.М.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року м. Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) гривень.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 04 серпня 2010 року в м. Броди Львівської області керував транспортним засобом марки «ВАЗ-11183» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.

У поданій апеляції ОСОБА_1 вказує на те, що вважає постанову суду необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, такою, що підлягає скасуванню. При цьому, покликається на те, що суддя підійшла до розгляду справи в спрощеному порядку, не вивчила матеріалів та порушила процедуру розгляду даної справи. Зазначає, що інспектори не дали йому ніяких приладів та засобів для перевірки контролю на тверезість, не зупинили жодного свідка, не взяли до уваги свідчень його свідка, насильно одягли на нього кайдани, хоча він не робив жодного супротиву, зробили обшук без санкції прокурора та рішення суду його автомобіля. Крім цього, вказує і на те, що працівники ДАІ всупереч інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09 вересня 2009 року №400/666 без його згоди повезли його на медичний огляд в м.Броди, хоча він наполягав на тому, щоб його відвезли в найближчий медичний заклад м.Броди. Також, стверджує, що проба за допомогою трубки «Контроль тверезості» до нього не застосовувався, що робить незаконним подальше його направлення на медичне освідування; аналізи біологічного середовища під час медичного огляду не бралися. Окрім цього, зазначає, що справу розглянуто з істотним порушенням його процесуальних прав, йому не надали можливості скористатися послугами адвоката, не викликали до суду свідка, суд завадив йому реалізувати його права, передбачені ст.268 КпАП України; суд не обґрунтував обрання виду адміністративного стягнення відносно нього, не вказав, які саме дані характеризують особу правопорушника. Вказує апелянт і на те, що судом порушено вимоги ст.33 КпАП України та вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень КпАП України». Просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити справу у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Апелянт ОСОБА_1 02 грудня 2010 року в засідання апеляційної інстанції не з’явився, причин своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи № 3-684/10, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої гр-ном ОСОБА_1, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, гр-н ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 04 серпня 2010 року о 03 год. 20 хв. Після чого він був направлений у Буську ЦРЛ для проходження медичного огляду щодо виявлення стану алкогольного сп’яніння та за результатами якого о 04.00 год. 04 серпня 2010 року встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп’яніння. З приводу даного факту лікарем ОСОБА_2 дано офіційний висновок щодо результатів медичного огляду (а.с.4). Від підпису у даному висновку ОСОБА_1 відмовився. О 04 год. 30 хв. інспектором ДАІ ОСОБА_3 у присутності понятих був складений протокол про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.2), а також подано рапорт (а.с.5).

Вважаю, що висновок судді про винуватість гр-на ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові.

Стосовно покликань апелянта щодо порушення судом, на його думку, його права на захист, вважаю за необхідне вказати на наступне.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 був присутній у суді під час розгляду адміністративних матеріалів відносно нього, давав пояснення, однак, жодних клопотань про запрошення захисника не заявляв. З уваги на викладене, за наведених обставин, порушень права на захист не встановлено.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Бродівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а його апеляцію – без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст. 245 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_4