ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року Справа №1-122/10

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Моніча Б.С.

при секретарях: Пилипчук Ю.В., Юрченко Т.Р.

з участю прокурора: Михалевич Н.І.

підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4.,

потерпілого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні маючого малолітню дитину, не працюючого, такого, що не є інвалідом, депутатом, постраждалим від аварії на ЧАЕС, раніше не судимого

за ч.З ст. 185 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця сСали Черняхівського р-ну Житомирської області, вул.Московська 65, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, не працюючого, такого, що не є інвалідом, депутатом, постраждалим від аварії на ЧАЕС, раніше не судимого

за ч.З ст.185 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.ісаківка Володарськ-Волинського р-ну Житомирської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, на утриманні маючого неповнолітню дитину, не працюючого, такого, що не є інвалідом, депутатом, постраждалим від аварії на ЧАЕС, раніше не судимого за ч.2 ст.185 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, не працюючого, такого, що не є інвалідом, депутатом, постраждалим від аварії на ЧАЕС, згідно ст.89 КК України не судимого

за ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2010 року після 14 год. ОСОБА_1 га ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, реалізуючи злочинний умисел, з метою крадіжки чужого майна прийшли до приміщення корівника, розташованого в с.Сали Черняхівського р-ну. Переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та не завадить вчиненню злочину, через двері з тильної сторони проникли до приміщення молочного блоку, звідки підготували до викрадення холодильні установки, після чого зайшли до приміщення корівника та з метою викрадення почали розбивати ногами на частини металеві жолоби. В цей час на стукіт, який доносився з приміщення на вулицю, до корівника зайшли місцеві мешканці ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які не мали умислу на викрадення чужого майна.

Зрозумівши, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 викрадають чуже майно, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вирішили приєднатися до них та викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 викрали з приміщення корівника три частини металевих жолобів довжиною кожної по 4 метри, а також дві холодильних установ-ки з компресорами, радіаторами та електричними двигунами з приміщення молочного блоку корівника. Зазначене майно загальною вагою 400 кг. та вартістю 480 грн., як непридатне до подальшого використання, ОСОБА_2, ОСОБА_1,

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здали на металобрухт, а виручені кошти розділили між собою.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому злочині визнав повністю та показав, що 14.02.2010 року разом з ОСОБА_9 поверталися з рибалки. Під час розмови вирішили здійснити крадіжку з колгоспу в с.Сали Черняхівського р-ну. Для цього проникли в приміщення корівника через напіввідкриті двері молочного блоку. З приміщення викрали дві розукомплектовані холодильні установки. Також виявили в приміщенні металеві жолоби, а також вмонтовані металеві труби, які почали розбивати. На ці звуки до приміщення прийшли ОСОБА_3 та його дядько ОСОБА_4 Дізнавшись, що вони скоюють крадіжку, запропонували приєднатися до них. Після цього всі разом розбили металеві жолоби, а викрадене вивезли та продали на металобрухт. Виручені кошти поділили між собою.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому злочині визнав повністю та підтвердив, що 14.02.2010 року разом з ОСОБА_1 здійснювали крадіжку обладнання з приміщення корівника у с.Сали Черняхівського району. На звуки, які лунали з корівника, прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які запропонували приєднатися до крадіжки. Після цього всі разом розбили металеві жолоби, також забрали розукомплектовану холодильну установку, які здали на металобрухт, а виручені кошти поділили між собою.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 підтвердив покази підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі, вину в інкримінованих діях визнав повністю та показав, що 14.02.2010 року разом із своїм дядьком ОСОБА_4 проходили повз приміщення корівника і почули якійсь звуки, коли зайшли подивитися, що там відбувається, то побачили там ОСОБА_10 і ОСОБА_1, які викрадали обладнання. Після цього запропонували їм свою допомогу, на що останні погодилися. Далі всі разом розбили металеві жолоби та викрали їх частини разом з холодильною установкою. Викрадене продали на металобрухт, а гроші поділили між собою.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованому злочині визнав повністю дав суду аналогічні покази, що і решта підсудних щодо обставин його участі у крадіжці.

В зв'язку з повним визнанням підсудними своєї вини та інкримінованих обставин скоєння злочину суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку ст.299 КПК України, не досліджуючи доказів, щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд переконався в істинності та добровільності позиції підсудних з цього приводу та інших учасників розгляду справи.

Крім визнання вини підсудними, їх вина у скоєнні інкримінованих їм злочинів доведена повністю та стверджується нижчезазначеними доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що у співвласників майнових паїв с.Сали Черняхівського району придбав приміщення корівника ферми, в якому проводить ремонтні роботи. 12.02.2010 року він приїжджав до приміщення і все майно було в наявності. 22.02.2010 року виявив пропажу двох холодильних установок з компресорами, радіаторами та електродвигунами, також були викрадені три частини металевих жолобів довжиною кожної до 4-х метрів. Дане майно було непридатним для використання, а тому для нього є металобрухтом. Загалом викрадено 400 кг. металу, вартість якого складає 480 грн. Пізніше з'ясувалось, що крадіжку скоїли мешканці с.Сали ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які відшкодували йому всі матеріальні збитки та моральну шкоду в розмірі 1500 грн. кожен.

З заяви ОСОБА_5 від 23.02.2010 року вбачається, що з приміщення корівника в с.Сали Черняхівського р-ну скоєно крадіжку його майна (а.с.З).

Протоколом огляду місця події встановлено місце проникнення до корівника та факт відсутності викраденого майна (а.с.4-9).

З свідоцтва про право власності на майновий пай вбачається, що ОСОБА_5 є власником корівника, з якого скоєно крадіжку (а.с.21).

З довідки TOB «Втормет-Житомир» вбачається, що вартість 1 кг. металобрухту складає 1,20 грн.

(а.с.22).

На підставі викладеного, суд приходить до стійкого внутрішнього переконання, що вина підсудних в скоєнні інкримінованих їм злочинів, доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.З ст.185 КК України, як про таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, оскільки умисел на здійснення крадіжки у них виник після проникнення до приміщення

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, суд визнає шире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Всі підсудні за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліках в нарко- та психоневрологічному диспансерах не перебувають, ОСОБА_2, ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, (а.с.23-38). ОСОБА_4 притягувався до кримінатьної відповідальності раніше, однак згідно ст.89 КК України не судимий. Згідно даних ВІТ проти ОСОБА_3 порушувалась кримінальна справа, однак, враховуючи, що дані про результати її розгляду відсутні суд вважає його таким, що не притягувався до кримінальної відповідальності (суд тлумачить сумніви з цього приводу на його користь).

Обираючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кожним з них злочинів, їх особи, обставини що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують їх покарання і приходить до висновку про необхідність призначення їм покарання у виді позбавлення волі кожному, вважаючи, що саме обрані судом види та міри покарання будуть достатніми для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів, запобігати скоєнню злочинів іншими особами.

Разом з тим, суд вважає за можливе виправлення підсудних без ізоляції від суспільства а тому звільняє їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільний позов в справі не заявлявся. Арешт на майно підсудних не накладався. Речові докази відсутні, судових витрат немає.

Запобіжний захід підсудним до вступу вироку в законну силу суд залишає попередній - підписку про невиїзд (а.с.51, 60, 71, 80).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст. 185 КК України, та призначити їм покарання у виді З років позбавлення волі кожному.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити їм покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік та 6 місяців.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області протягом 15-ти діб після його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя: Б.С. Моніч

Копія: вірно

Суддя: