Провадження № 2-48/10 Справа № 2-48/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Комінтернівського районний суд міста Харкова у складі :

головуючого – судді Білецької А.М.

при секретарі – Кошкіній Л.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського комунального підприємства «Міськелетротранс», третя особа Харківська міська рада, ОСОБА_2 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом до відповідача, Харківського комунального підприємства «Міськелетротранс» про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом. Просив стягнути з відповідача на совою користь моральну шкоду в сумі 100 000 гривень, шляхом одноразової виплати, зобовязати сплачувати щомісячно втрачений середній заробіток.

В обґрунтування позову зазначив, що він, позивач ОСОБА_1, працював водієм тролейбусу в тролейбусному депо №2 в м. Харкові. 10 травня 1997 року, повертаючись додому, він знаходився в трамваї, який їхав в напрямку по вул. . Тракторобудівників в м. Харкові. Виходячи на зупинці вул. Блюхера, він, з вини водія трамваю, отримав каліцтво. Коли трамвай зупинився і він почав виходити з нього, водій, не переконавшись в тому, що він вийшов з салону, різко почав рух з відкритими дверима. Щоб не випасти з трамваю, він рефлекторно ухопився за поручень дверей трамваю. Оскільки трамвай не зупинився, його затягло під нього. Отямившись в лікарні, він зрозумів, що в нього відірвана рука. Вказана подія трапилась виключно з вини водія трамвая. Відповідач ніяким чином не відшкодував йому шкоду, заподіяну каліцтвом. Внаслідок протиправних дій відповідача, йому заподіяно моральна шкода.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги доповнив, просив стягнути з відповідача, КП «Міськелектротранс» втрачений заробіток за період з 1997 по 2010 рік у сумі 268 тисяч 628 гривень 12 копійок та моральну шкоду в сумі 100 000 гривень, а всього 368 628 гривень 12 копійок шляхом одноразової виплати. Стягнути з відповідача середню заробітну плату у розмірі не нижче мінімальної, встановленої законом у сумі 888 гривень з подальшим перерахунком у разі підвищення та відповідно до встановлених до встановлених показників індексів інфляції щомісячно.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, пояснив, що підстав для задоволення позову не має, оскільки позивач допустив грубу необережність, вина водія трамваю в задоволенні каліцтва позивачу не встановлена.

Треті особи, Харківська міська рада, ОСОБА_2, в судове засідання не зявились, причини неявки не повідомили, по час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, в звязку з чим, суд розглядає справу за їх відсутності.

Суд вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ім. правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював водієм міського пасажирського тролейбусу 1 класу, в тролейбусному депо № 2 в м . Харкові у Харківському комунальному підприємстві «Міськелектротранс» з 17 жовтня 1995 року по 25 червня 1997 року.12 травня 1997 року в 0 годин 10 хвилин по пр. Тракторобудівників, з боку вул. ОСОБА_3 в напрямку до вул. Салтівське шоссе в м. Харкові рухався трамвай Т-З № 357 -658, який належив Салтівському трамвайному депо ХТТУ під керування водія ОСОБА_2 На шляху пересування, в районі перетинання пр. Тракторобудівників та вул. Блюхера, вищезазначеним трамваєм був скоєний наїзд на пішохода ОСОБА_1, внаслідок чого йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження та він був відправлений в лікарню. Вказані обставини встановлені в постанові про закриття кримінальної справи від 29 серпня 1997 року. Із зазначеної постанови вбачається, що подія даної дорожньо – транспортної пригоди настала внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. 5.1. ОСОБА_3 дорожнього руху України, а він знаходячись у стані алкогольного спяніння, намагався сісти в трамвай на ходу, через попередні двері першого вагону. Не втримавшись ОСОБА_1 впав, при цьому його права рука потрапила під переднє колесо другого вагону трамваю. В діях водія трамваю ОСОБА_2 склад злочину відсутній. Після звільнення з Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс» 25 червня 1997 року, позивач ОСОБА_1 з 10 лютого 2000 року по 08 вересня 2000 року працював кур’єром у Акціонерному товаристві «Універмаг Україна». З 01 липня 2003 року по 19 жовтня 2005 року у приватному підприємстві «Світ Меблів» - двірником. Позивачу ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності, що вбачається із довідки МСЄК. ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності.

Відповідно до ст. 440,445,457 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяв на момент заподіяння каліцтва, відповідач повинен відшкодувати заподіяну шкоду, а саме виплачувати позивачу з 01 липня 2003 року – мінімальну заробітну плату з вирахуванням пенсії по інвалідності. За період з 10 лютого 2000 року по 08 вересня 2000 року та з 07 липня 2003 року по 19 жовтня 2005 року, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав доказів щодо його заробітної плати за цей період. Оскільки з 2004 року введений в дію новий цивільний кодекс України, ст. 1195 якого встановлює, що пенсія по втраті здоровя не враховується, то з 01 листопада 2005 року відповідач повинен виплачувати позивачу ОСОБА_1 мінімальну заробітну плату щомісячно з подальшим перерахуванням у відповідності з діючим законодавством без врахування пенсії по інвалідності..

В частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди суд відмовляє, оскільки вина водія трамваю ОСОБА_2, яка знаходилась в трудових відносинах з відповідачем на момент настання заподіяння шкоди здоровю позивача ОСОБА_1 – відсутня.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, 440,455,457 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 1195 ЦК України (в редакції 2003 року),

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити часткового.

Стягнути з Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс» на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом з 01 липня 1997 року по 01 лютого 2000 року мінімальну заробітну плату з вирахуванням пенсії по інвалідності, з 01 листопада 2005 року мінімальну заробітну плату щомісячно з подальшим перерахуванням у відповідності з діючим законодавством.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Комінтернівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_4