КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №2-759/2010

Провадження № 759

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2010 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді Кузіної Ж.В.

при секретарі – Дзюбенко Р.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним ,суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу посилаючись на те, що 29.03.2006 року між сторонами був укладений договір позики відповідно до якого відповідач отримав у позивача у борг грошову суму у розмірі 2 850 грн, що підтверджується розпискою. До цього часу кошти не повернуті, а тому звернувся до суду , де просив стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням індексу інфляції, 3 % річних та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом в якому просив визнати договір позики недійсним , оскільки розписка була ним написана для забезпечення зобов»язань по виплаті заборгованості по заробітній платі , оскільки на той час проти позивача за зустрічним позовом ,як директора підприємства порушена була кримінальна справа за фактом невиплати заробітної плати ; зобов»язати ОСОБА_3 повернути розписку; стягнути з ОСОБА_3 та звернути на користь держави суму вартості завдатку у розмірі 2 850 грн. , оскільки між сторонами склались неприязні відносини, також стягнути на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримав пославшись на викладені в позовній заяві обставини та просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4 843 грн. 72 коп., 3 % за користування коштами в сумі 320 грн. 68 коп. та судові витрати в розмірі 381 грн., з яких 300 грн. за надання правової допомоги, 51 грн. сплачений судовий збір, 30 грн. витрат на ІТЗ. Зустрічні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та такими , що не грунутуються на вимогах закону, просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги до нього не визнав та пояснив, що не отримував у борг від позивача ніяких коштів. Вимушений був написати розписку, оскільки на той час проти нього була порушена кримінальна справа та в провадження суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, тому просив відмовити у їх задоволенні. Свій позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини та просив задовольнити у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги ОСОБА_2 вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши сторони, третю особу, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 29 березня 2006 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 2 850 грн., які зобов»язався повернути до 01 жовтня 2006 року.

Зазначений факт підтверджується розпискою ОСОБА_2 та він підтвердив в судовому засіданні факт написання ним розписки та свій підпис.

На теперішній час ОСОБА_2 не повернув борг.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, а отже підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, що становить 320 грн. 68 коп., суми нарахованої з застосуванням індексу інфляції у розмірі 4 843 грн. 72 коп.

Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по справі, які складають з 300 грн. витрат на правову допомогу , 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ .

Пояснення ОСОБА_2 щодо примушення його написання розписки як завдатку по існуючій заборгованості підприємства по заробітній платі ,яка утворилась перед ОСОБА_3 , факт не отримання від позивача будь-яких коштів, не повернення розписки після виплати підприємством заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3, не є прийнятними, оскільки відповідач по зустрічному позову з дня написання розписки до правоохоронних органів по зазначеному факту не звертався , будь-яких дій щодо відновлення порушеного, на його думку права не здійснював.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що була свідком розмови між сторонами,коли ОСОБА_2 гарантував ОСОБА_3 своїми особистими коштами виплату заборгованості по заробітній платі. Свідком написання розписки, передачі чи відмови передачі грошових коштів між сторонами не була.

Крім того, діючими законодавством не передбачено стягнення та звернення на користь держави суми боргу,яка виникла між правовідносинами фізичних осіб.

За таких обставин зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 625, 1046, 10 49 , 1050 ЦК України, ст., ст.10, 11, 60,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4 843 грн. 72 коп., 3% за користування коштами в сумі 320 грн. 68 коп., 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 300 грн. за надання правової допомоги, а всього 5 545 грн. 40 коп.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня його винесення . Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча Ж.В.Кузіна