ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" березня 2007 р. о 17:47 годині Справа № АС-16/72-07
вх. № 1804/6-16
Суддя господарського суду Харківської області Здоровко Л.М.
за участю секретаря судового засідання Федорова Т.О.
представників сторін :
1-го позивача -Бородавка К.П., довіреність № 919/10/10-025 від 12.03.07, гол. держ. податковий інспектор; Бережной Р.М., довіреність № 1895/10/10-025 від 31.05.06, гол.держ. под.інспектор юр. відділу;
2-го позивача - Рева Д.М., довіреність № 2734/10/10-020 від 26.02.07, нач. відділу; Обідник Т.С., довіреність № 1046/0/10-023 від 14.03.07, гол. держ. под. інспектор; Рильцева Т.С., довіреність № 1316/р/10-023 від 21.03.07, гол. держ. под.інспектор; Плескач І.С., довіреність № 10907/0/10-022 від 12.12.06, гол.держ. под. інспектор;
1-го відповідача - Усатюк І.В., довіреність № б/н від 04.12.06, гол. юрисконсульт;
2-го відповідача - Мартишина О.П., довіреність № 27/03 від 13.03.07, аудитор; Моісєєва О.В, довіреність № 26/03 від 13.03.07, юрисконсульт.
по справі за позовом 1- го позивача - Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дергачі
2- го позивача - Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова
до 1-го відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк "Аваль", м. Київ в особі Харківської обласної дирекції акціонерного товариства Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",
2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Агро-Трейд" м. Дергачі
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивачі, просять зобов'язати ТОВ "Реал-Агро-Трейд" та ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" в особі Харківської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" оплатити податкові вексел, видані при імпорті товарів на митну територію України на загальну суму 2 021 415,92 грн.
А саме такі векселі:
Дата видачі №Векселя Дата погашення Сума
04.09.2006 АА 0125391 03.10.2006 52 448,10
05.09.2006 АА 0125395 04.10.2006 57 526,21
05.09.2006 АА 0125396 04.10.2006 57 468,43
06.09.2006 АА 0125397 05.10.2006 149 473,45
11.09.2006 АА 0125398 10.10.2006 56 148,79
11.09.2006 АА 0125399 10.10.2006 126 844,44
12.09.2006 АА 0125400 11.10.2006 46 864,00
13.09.2006 АА 0054579 12.10.2006 107 033,66
14.09.2006 АА 0054587 13.10.2006 34 632,90
14.09.2006 АА 0054588 13.10.2006 55 871,67
14.09.2006 АА 0054589 13.10.2006 101 021,21
15.09.2006 АА 0054584 14.10.2006 15 738,33
15.09.2006 АА 0054586 14.10.2006 17 370,90
15.09.2006 АА 0054590 14.10.2006 70 198,12
04.10.2006 АА 0063485 02.11.2006 40 667,65
05.10.2006 АА 0063495 03.11.2006 21 595,28
05.10.2006 АА 0063490 03.11.2006 61 053,09
05.10.2006 АА 0063491 03.11.2006 64 988,34
05.10.2006 АА 0063492 03.11.2006 11 135,25
05.10.2006 АА 0063493 03.11.2006 22 388,23
06.10.2006 АА 0063496 04.11.2006 21 338,68
06.10.2006 АА 0063497 04.11.2006 10 011,36
06.10.2006 АА 0063498 04.11.2006 140 857,00
06.10.2006 АА 0063499 04.11.2006 134 821,39
06.10.2006 АА 0063500 04.11.2006 35 350,00
06.10.2006 АА 0063501 04.11.2006 11 253,28
06.10.2006 АА 0063502 04.11.2006 43 929,44
09.10.2006 АА 0063505 07.11.2006 100 791,44
09.10.2006 АА 0063506 07.11.2006 61 323,80
09.10.2006 АА 0063507 07.11.2006 62 459,65
09.10.2006 АА 0063508 07.11.2006 76 399,86
09.10.2006 АА 0063509 07.11.2006 23 024,25
09.10.2006 АА 0063511 07.11.2006 68 951,16
09.10.2006 АА 0063512 07.11.2006 32 996,90
10.10.2006 АА 0063514 08.11.2006 27 439,66
посилаючись на положення Закону України "Про податок на додану вартість" , та "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого Постановою КМУ від 01.10.97р. № 1104 та зазначаючи, що з 26.08.2004 р. по 15.01.2007 р. на обліку ДПІ у Фрунзенському районі знаходилось ТОВ "Реал-Агро-Трейд" з 15.01.2007 р. облікова картка підприємства була передана до Дергачівської МДПІ у зв’язку зі зміною місцезнаходження.
У судовому засіданні позивачі надали пояснення, вважають, що на дату поставки податкових векселів 2-й відповідач не мав підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, оскільки акт перевірки 2-го відповідача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень та серпень 2006 р. був складений ДПІ у Фрунзенському районі лише 20.10. 2006 р.
Відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на те, що на дату поставки податкових векселів, ТОВ "Реал-Агро-Трейд" мало підтверджену суму бюджетного відшкодування, і тому не повинно було проводити погашення векселів грошовими коштами, а зобов’язання по податковим векселям мають бути погашені за рахунок бюджетного відшкодування.
До канцелярії господарського суду Харківської області від 1-го відповідача, надійшло заперечення на позов, в якому вказує, що його повна та вірна назва: Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та вказує, що в якості аваліста, на податкових векселях є ХОД АППБ "Аваль", у зв'язку зі зміною Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" назви банку на Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (який є правонаступником за всіма правами та обов'язками АППБ "Аваль") та проведення відповідної реєстрації таких змін, авалістом є Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції акціонерного товариства Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", який і може бути Відповідачем-1.
Сторони не заперечують проти клопотання 1-го відповідачащодо уточнення найменування 1-го відповідача, суд задовольняє зазначене клопотання.
Справа розглядається в порядку КАС України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, судом встановлено, що у вересні-жовтні 2006 р. ТОВ "Реал-Агро-Трейд" органам митного контролю були поставлені податкові векселі, строк сплати яких припадає на дату, передуючу даті подання податкової декларації за звітний період на загальну суму 2 021 415,92 грн.
У жовтні 2006р. підприємство повинно було погасити 14 векселів на загальну суму 948 640,21 грн., термін сплати яких виник до закінчення терміну подачі податкової декларації за цей період. У листопаді 2006р. підприємство повинно було погасити 21 вексель на загальну суму 1 072 775,71 грн., термін сплати яких виник до закінчення терміну подачі податкової декларації за цей період.
Як вказують позивачі, зважаючи на те, що термін сплати зобов'язань по наданим ТОВ "Реал-Агро-Трейд" податковим векселям виник до закінчення терміну подачі податкових декларацій за вересень та жовтень 2006 р., у яких відбулася поставка векселів органу митного контрою, платник податку повинен був погасити векселі шляхом перерахування коштів до бюджету.
Позивачі мотивують свій позов тим, що на дату видачі вищенаведених податкових векселів відповідач, а саме ТОВ "Реал-Агро-Трейд", не мав підтвердженого податковим органом бюджетного відшкодування. А тому відповідач не мав права гасити дані векселі за рахунок бюджетного відшкодування, а тільки грошовими коштами.
Враховуючи те, що за строками погашення податкових векселів, вони не були оплачені грошовими коштами, позивачі вважають, що на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" та "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України”, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.97р. № 1104, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", як банк, що підтвердив вказані податкові векселя шляхом авалю, повинен сплатити зобов’язання по податковим векселям. З цими вимогами Позивач-2 – ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, зверталось до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" у листах до від 12.10.2006р., від 06.11.2006р., від 10.11.2006р., від 15.11.2006р. та 21.11.2006р.
Як наполягають відповідачі у запереченні на позовну заяву, та їхні представники в поясненнях в судовому засіданні, визначаючи податкові зобов'язання за вересень та жовтень 2006 р., підприємство керувалося приписами абз. 4 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому зазначено, що платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом, та абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про "Про податок на додану вартість", в якому зазначено, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право достроково погасити такі векселі за рахунок такого бюджетного відшкодування. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
З аналізу наведених норми випливає, що право на їх застосування у платника податку виникає в разі наявності на дату поставки податкового векселя органу митного контролю підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю.
Відповідачем до матеріалів справи надані докази того, що факт наявності у підприємства на дату поставки кожного зі спірних податкових векселів органу митного контролю відповідної суми бюджетного відшкодування підтверджується податковими деклараціями за липень та серпень 2006р., актами звірки розрахунків з бюджетом станом на 30.08.06р., 28.09.06р., також до матеріалів справи була надана особова картка платника ПДВ, яка ведеться відносно відповідача ТОВ "Реал-Агро-Трейд", в якій відображено, суму переплати по ПДВ (це заявлене по деклараціях за серпень-вересень 2006 р. бюджетне відшкодування).
Відповідач вважає, що на дату поставки податкових векселів, він мав підтверджене бюджетне відшкодування в розмірі, що перевищувало розмір зобов’язань по податковим векселям, і тому мало право на погашення податкових векселів не грошовими коштами, а за рахунок суми бюджетного відшкодування, у відповідності з нормами абзаців чотири та сім пункту 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість".
Таким чином, на підставі норм пункту п’ятого статті 11 Закону України "Про "Про податок на додану вартість", зобов'язання відповідача за спірними податковими векселями були самостійно погашені підприємством за рахунок бюджетного відшкодування.
У позовній заяві та поясненнях представників позивачів у судовому засіданні наполягають на тому, що дії відповідача є неправомірними, оскільки на дату видачі податкових векселів (з 04.09.06р. по 15.09.06р. та з 04.10.06р. по 10.10.06р.) відповідач не мав підтвердженого податковим органом бюджетного відшкодування. При цьому позивачі посилаються на положення "Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування порядку видачі та погашення податкових "векселів", доведених листом ДПА України № 25595/7/16-1517 від 22.12.05 р., із змінами від 30.08.06 р., в яких встановлено, що підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування - сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки (здійснених у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року N 350).
У п. 1.16. ст.. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Відповідно п. 11.5 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;
податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;
комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;
платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом;
якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає
вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;
якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка
органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;
якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Суд відхиляє твердження позивачів, що на дату поставки податкових векселів 2-й відповідач не мав підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, оскільки акт перевірки 2-го відповідача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень та серпень 2006 р. був складений ДПІ у Фрунзенському районі лише 20.10. 2006 р. Факт наявності у підприємства на дату поставки кожного зі спірних податкових векселів органу митного контролю відповідної суми бюджетного відшкодування підтверджується податковими деклараціями за липень та серпень 2006р., актами звірки розрахунків з бюджетом станом на 30.08.06р., 28.09.06р., також до матеріалів справи була надана особова картка платника ПДВ, яка ведеться відносно відповідача ТОВ "Реал-Агро-Трейд", в якій відображено, суму переплати по ПДВ (це заявлене по деклараціях за серпень-вересень 2006 р. бюджетне відшкодування).
Актом перевірки № 2310/23-516/33118886 від 20.10.2006 р ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було встановлено правильність визначення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за липень 2006 р. у розмірі 1 196 041 грн. та по податковій декларації за серпень 2006 р. у розмірі 2 096 985,00 грн. та підтверджено право 2-го відповідача на бюджетне відшкодування за липень-серпень 2006 р. на суму 3 293 026 грн. Діючим законодавством не передбачено , що видавати податкові векселі можливо лише за наявності акту перевірки ДПІ.
Суд вважає необхідним відмітити, що посилання позивачів на положення Методичних рекомендацій, які містяться у листі ДПА України, і у зв'язку з цим обмеженні права платника податку при використанні ним податкових векселів при розрахунку податкових зобов'язань є некоректним, оскільки і сам лист і доведені ним Методичні рекомендації не є нормативними актами, обов'язковими для застосування всіма платниками податку, носять рекомендований характер лише для органів ДПІ.
Також слід відмітити, що в п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачений різний порядок використання податкового векселя у залежності від обставин, які мають місце в господарській діяльності платника податку і обмежувати право платника податку використовувати той чи інший порядок при наявності для цього відповідних підстав органу ДПІ Законом повноважень не надано.
Крім того, суд зауважує, що у п. 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" не містить норми про те, що бюджетне відшкодування на дату видачі векселів повинно бути підтверджено саме актом виїзної документальної перевірки бюджетного відшкодування, а не в інший спосіб. Також п. 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" не містить механізму підтвердження суми бюджетного відшкодування на дату видачі векселів, з метою його зарахування в рахунок оплати податкових векселів.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись 1, 7, 11 Закону України "Про податок на додану вартість" статтями 7,9, 17, 79, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позову відмовити повністю.
Сторони та інші особи, якіберуть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 26.03.2007 р. ( 24 та 25 березня – вихідні дні).
Суддя Здоровко Л.М.