ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року Справа №1-106/10

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі

головуючого-судді: Моніча Б.С.

при секретарі: Юрченко Т.Р.

з участю прокурора: Тарасюк М.О.

підсудного: . ОСОБА_1

його захисника: ОСОБА_2

представника потерпілої: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, 22.05Л967 р.н., уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, мас на утриманні одну неповнолітню дитину, не працює, згідно ст.89 КК України не судимий

за ч.2 стЛ56 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В один із днів вересня 2009 року в другій половині дня ОСОБА_1, попередньо вживши спиртне, перебував разом із малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в одній із кімнат будинку по вул.Ф.Котенка, 45 с.Вільськ Черняхівського району.

Скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які могли б завадити його злочинним діям, ОСОБА_1 поклав малолітню ОСОБА_4 на ліжко, після чого роздягнув її та, оголивши свої статеві органи, вчиняв непристойні дотики до оголених статевих органів та оголеного тіла малолітньої потерпілої ОСОБА_4, задовольняючи в такий спосіб свої статеві потреби та статеву пристрасть.

12.02.2010 року о 14 год. 30 хв., попередньо вживши спиртне, ОСОБА_1 перебував у власному будинку по місцю проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3

Скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які могли б завадити його злочинним діям, ОСОБА_1 поклав малолітню ОСОБА_4 на ліжко, після чого роздягнув її та, оголивши свої статеві органи, вчиняв непристойні дотики до оголених статевих органів та оголеного тіла малолітньої потерпілої ОСОБА_4, задовольняючи в такий спосіб свої статеві потреби та статеву пристрасть, посягаючи при цьому на нормальний моральний розвиток малолітньої ОСОБА_4, негативно впливаючи на її психіку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину в інкримінованих діях не визнав, категорично заперечив будь-які протиправні дії зі свого боку до 12.02.2010 року. Щодо дня 12.02.2010 року пояснив, що в той день знаходився в будинку разом з дочкою своєї співмешканки ОСОБА_3 малолітньою ОСОБА_3 ОСОБА_5. Перед цим зі співмешканкою розпили пляшку горілки. Співмешканка з їх спільною дочкою ОСОБА_6 пішли до сусідки по молоко, а ОСОБА_5 залишилась з ним вдома. Разом вони дивились телевізор, а оскільки в кімнаті було холодно то він запропонував дівчинці лягти до нього в ліжко. Через деякий час в кімнату повернулась ОСОБА_3 і вони стали сваритися. Сварка скінчилась тим, що ОСОБА_3 пішла з будинку і забрала дітей. Через деякий час до них додому приїхали працівники міліції і забрали його до ОСОБА_7 Категорично заперечив факт вчинення будь-яких розпусних дій по відношенню до потерпілої, зазначив, що дівчинку не роздягав і сам не роздягався.

Допитана в судовому засіданні з участю педагога-психолога малолітня ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що в один із днів вересня 2009 року ОСОБА_1 скористався відсутністю матері й тим, що дід з бабою п'яні спали в кімнаті та, закриваючи їй рота руками, вчиняв щодо неї сексуальні дії розпусного характеру, непристойно торкаючись до її оголеного тіла та статевих органів, намагаючись вчинити з нею насильницький статевий акт. Коли ОСОБА_1 вийшов, вона втекла з хати та побігла до тітки ОСОБА_8, яка її одягла та дала печива з компотом. Про те, що сталося їй не розповідала. В лютому 2010 року, коли мама з сестрою пішли по молоко ОСОБА_1 так само поклав її до ліжка, роздягнув та вчиняв щодо неї сексуальні дії розпусного характеру, непристойно торкаючись до її оголеного тіла та статевих органів, намагаючись вчинити з нею насильницький статевий акт. В цей момент до хати повернулась мама і побачила ОСОБА_1 та її без одягл. Почувши від неї про те, що сталося, мама відвела її до бабусі, а потім до лікаря, який її оглянув.

Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_3 підтвердила свої покази дані на досудовому слідстві про те, що 12.02.2010 року вона з дочкою ОСОБА_6 ходила до сусідки по молоко. Перед цим з підсудним вживали спиртне. Вдома з ним залишалася її дочка ОСОБА_5. Повернувшись додому вона побачила, що ОСОБА_5 з ОСОБА_1 лежать у ліжку під ковдрою. Після її приходу ОСОБА_5 схопилась ліжка та відкинула одіяло і на ходу підтягувала колготки та спідню білизну. ОСОБА_1 вона побачила х спущеними штанами та нижньою білизною. Зі слів ОСОБА_5 ОСОБА_1 торкався до неї, вчиняв розпуся намагався здійснити насильницький статевий акт. Почувши це, ОСОБА_1 став погрожувати їй фізич:-розправою, якщо вона про це комусь розкаже. Щоб заспокоїти ОСОБА_1 пообіцяла нікому нічоп розповідати, а коли він ліг спати - разом з дітьми побігли до фельдшера ОСОБА_9, якій ОСОБА_5 розповів про все, що з нею робив ОСОБА_1 В подальшому викликали «швидку» та працівників міліції (а.с.21. 66-~ 186).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 підтвердила суду свої покази, дані на досудоь; • слідстві, згідно яких восени 2009 року до неї прибігала ОСОБА_3 ОСОБА_5, яка була в одних трусиках, хоча б вже досить холодно. Дівчинка була налякана і вона пригостила її печивом. Коли повз її двір проходив ОСОБА_1, дівчинка сказала, що його боїться та сховалась (а.с.61-62).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 показала суду, що працює фельдшер с.Вільськ. 12.02.2010 року вона була вдома і побачила, що ОСОБА_3 зі своїми двома дочками йде до не; Зайшовши. ОСОБА_3 стала питати як викликати «швидку», а в подальшому розповіла, що застала ОСОБА_1 ' в ліжку зі своєї молодшою дочкою ОСОБА_3 ОСОБА_5. В ході розмови ОСОБА_5 розповіла їй, що ОСОБА_1 вчиняв розпусні дії сексуального характеру щодо неї, намагався вчинити з нею насильницькі статеві акти природним та неприродним способом. В подальшому ОСОБА_5 те саме розповіла лікарям «швидкої» та працівникам міліції. До приїзду «швидкої» вона переодягнула ОСОБА_5 в чистий одяг. На ОСОБА_5 залишились лише її трусики. Зі слів ОСОБА_5 подібне ОСОБА_1 робив уже не вперше.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 показала суду, що працює соціальним педагогом у Вільській загальноосвітній школі. Від класовода вона дізналась про те, що вітчим вчиняв розп. дії щодо ОСОБА_5. В подальшому вона поводила з нею бесіду і в ході бесіди дівчинка детально розповіла пре вчинені ОСОБА_1 дії щодо неї. В подальшому вона брала участь як педагог у допиті потерпілої ОСОБА_5 і вона давала аналогічні покази.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_11 показала суду, що працює педагогом у Вільській загальноосвітній школі і є класоводом у класі, де навчається ОСОБА_5. Вказала, що дівчина слухняна, розвинута в силу свого віку. В ході досудового слідства вона брала участь в допиті ОСОБА_5 і остання в присутност: слідчого та її присутності розповіла про те, що ОСОБА_1 восени 2009 року та в лютому 2010 року вчинив щодо неї розпусні дії сексуального характеру.

Згідно протоколу очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 остання підтвердила свої показ; і зокрема те, що в присутності ОСОБА_9 ОСОБА_5 детально розповіла про характер вчинених щодо неї дій сексуального характеру збоку ОСОБА_1 (ах.84).

Згідно протоколу очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 остання підтвердила свої покази щодо протиправних дій ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с.87-90).

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 не визнав своєї вини в інкримінованому йому злочині, його вина доводиться в повному обсязі вищезазначеними показами потерпілої, її законного представника та свідків. Його позицію вперто та надумано відхиляти докази його вини суд розцінює як намагання уникну відповідальності за скоєне. Вищевказані покази свідків узгоджуються між собою та не мають суперечностей. З них слідує, що потерпіла ОСОБА_3 ОСОБА_5, неодноразово різним людям, розповідала про обставини скоєних відносно неї розпусних дій сексуального характеру. Повідомлені іншим особам обставини цих дій співпадають з обставинами повідомленими нею суду та органу досудового слідства.

Відповідно до висновку судової амбулаторної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_4 як дл свого віку має достатній розвиток мови та мислення, порушень у сфері сприйняття не виявляє. В період часу, де якого відносяться інкриміновані ОСОБА_1 діяння психічними захворюваннями не страждала, однак в силу відсутності знань у сфері міжстатевих відносин не могла усвідомлювати значення подій, які з нею відбувались Ознак підвищеної схильності до фантазування не виявляє, однак в силу свого віку вона навіювана і залежна віл внутрішньо-сімейної ситуації. З урахуванням її віку вона спроможна формально правильно сприймати, запам'ятовувати та відтворювати обставини подій, однак в силу своєї незрілості її свідчення потребують об'єктивного підтвердження (а.с.144-145).

Оцінюючи даний висновок експертів в сукупності з іншими доказами, суд приходить до висновку, що він не суперечить встановленим судом обставинам справи. Враховуючи деталізацію показів потерпілої ОСОБА_4, в яких вона описує характер вчинених по відношенню до неї дій, суд приходить до стійкого внутрішнього переконання, що в силу свого віку та розвитку остання не могла вигадати такі обставини під впливом навіювання та внутрішньо-сімейної ситуації, як на це вказував підсудний ОСОБА_1, захищаючись ві" пред'явленого обвинувачення (зазначав, що його співмешканка погрожувала «посадити його тюрму» і цим пояснював покази ОСОБА_4 та її покази проти нього).

Висновки суду з цього приводу грунтуються на тому, що після виявлення ОСОБА_3 факту вчинення інкримінованих дій щодо потерпілої до того моменту як вона звернулась до фельдшера ОСОБА_9 пройшов

невеликий проміжок часу, за який неможливо навчити дитину такого віку як ОСОБА_5 настільки детально розповідати про обставини щодо яких вона не має відповідних знань.

На стадії досудового слідства таку спробу навіювання на потерпілу здійснив сам підсудний, який, будучи на волі, змусив її та її законного представника змінити свої покази. Незважаючи на це і малолітня потерпіла, і її законний представник розповіли суду дійсні обставини скоєного.

В ході досудового слідства були проведені ряд судово-імунологічних, цитологічних експертиз та досліджень з метою виявлення біологічних слідів намагання підсудного здійснити статевий акт (а.с. 106-114, 152-154, 161-162). За результатами проведених досліджень та експертиз сперми та крові на одязі потерпілої не було виявлено. Дані результати не суперечать дослідженим в ході судового розгляду справи доказам, оскільки з показів ОСОБА_9 та ОСОБА_3 сліди біологічного походження остання бачила на трусиках потерпілої, які не вилучались і в подальшому були випрані ОСОБА_3

Згідно висновку судово-наркологічної експертизи ОСОБА_1 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, потребує примусового лікування (а.с. 140).

Згідно висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1 був осудним на час вчинення інкримінованих йому дій та є осудним наданий час (а.с. 149-150).

За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 не досягла статевої зрілості, що значно підвищує суспільну небезпеку скоєних щодо неї дій (а.с.166).

Оцінюючи вищевказані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до стійкого внутрішнього переконання, що вина підсудного в скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 156 КК України як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, судом не встановлено. Розкаяння підсудного, висловлене ним під час судових дебатів та в останньому слові суд вважає нещирим і таким, що висловлене під тиском неспростовних доказів його вини.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та вчинення злочину повторно по епізоду за 12.02.2010 року.

Підсудний за місцем проживання характеризуються негативно, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак є не судимим на даний час, на обліках в нарко- та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с.99-103, 115, 135-137).

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудном) ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах розміру наближеного до максимуму санкції статті, яка передбачає відповідальність за скоєне. Підстав для призначення біль м'якого покарання підсудном) або звільнення його від покарання з випробуванням суд не знаходить.

Цивільний позов у справі не заявлено. Арешт на майно не накладався. Речові докази відсутні. Судових витрат немає.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу суд вважає за необхідне залишити попередній - взяття під варту, в строк відбуття покарання зарахувати час перебування підсудного під вартою з 16 год. 00 хв. 18.05.2010 року (а.с.220, 245).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - взяття під варту, зарахувавши йому в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 16 год. 00 хв. 18.05.2010 року.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області протягом 15-ти діб після його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя: Б.С. Моніч

Копія: вірно

Суддя: