Справа № 2-а-1440
2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009р. М елітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Ніколовой І.С.
при секретарі – Бєлінськой А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, відкриту за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС відділу ДАІ по обслуговуванню м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач зазначив, що постановою про адміністративне правопорушення серії АР №056433 від 11 березня 2009 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення в розмірі 300 гривень, оскільки 11 березня 2009р., приблизно о 10.50 год., позивач зупинив автомобіль ДЕУ, державний номерний знак АР317ВЕ, яким керував, навпроти магазину «Сільпо» по ОСОБА_3 в м.Мелітополі, в зоні дії дорожнього знаку «зупинку заборонено». Вважає, що при накладення стягнення відповідачем не був врахований факт здійснення зупинки з технічних причин через несправність автомобіля, а саме – витік охолоджуючої рідини, хоча позивач зазначає, що надав відповідачу такі пояснення як в усній, так і в письмовій формі в протоколі. Об 11.30 год. позивач буксиром доставив автомобіль на станцію техобслуговування ПП «ОСОБА_4В.», де в машині встановили несправність та замінили патрубок.
Просить скасувати зазначену постанову, а також стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000 гривень.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність не подавав.
Суд, вислухавши позивача, свідка, дослідивши інші матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.
У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з вимогами ч. 2 зазначеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АР №056433 від 11 березня 2009 року, винесеною відповідачем як суб’єктом владних повноважень, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення в розмірі 300 гривень, оскільки 11 березня 2009р., приблизно о 10.50 год., він зупинив автомобіль ДЕУ, державний номерний знак АР317ВЕ, яким керував, навпроти магазину «Сільпо» по ОСОБА_3 в м.Мелітополі, в зоні дії дорожнього знаку «зупинку заборонено» (а.с.7).
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 04 березня 2009р., приблизно об 11.00 год., йому зателефонував позивач, пояснив, що в нього зламалася машина, попросив під ’ їхати до магазину „Дитячий світ” про ОСОБА_3 в м.Мелітополі, ближче до супермаркету „Сільпо”, та відбуксирувати його на станцію техобслуговування для ремонту. Приїхавши на місце, свідок побачив, що під машиною позивача була калюжа з характерним запахом тосолу, автомобіль вони відбуксирували на станцію техобслуговування ПП „ОСОБА_4В.” по вул.Ломоносова в м.Мелітополі.
До матеріалів справи також доданий товарний чек №646 від 04 березня 2009р. ПП „ОСОБА_4В.” на суму 15 гривень за заміну патрубка, згідно позначки в якому автомобіль прибув на станцію об 11.30 год (а.с.4).
Зазначені докази по справі відповідачем не спростовані.
Ч.1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями правил ПДР, зокрема, правил зупинки та стоянки. Суб ' єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає навмисну форму вини або необережність.
В судовому засіданні наданими позивачем доказами встановлено, і відповідачем не спростовано, що правила зупинки та стоянки порушені позивачем внаслідок поломки машини, тобто в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КоАП України.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним позов задовольнити, скасувавши постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №056433 від 11 березня 2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених на правову допомогу, суд враховує, що, згідно ст.94 КАС України, їх слід стягувати з Державного бюджету України, а не з відповідача. Крім того, при визначенні суми компенсації понесених позивачем витрат на правову допомогу, згідно Постанови Кабінету Міністрів України „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” від 27 квітня 2006р. N590, суд враховує: заробітну плату адвоката в сумі 242 гривні, виходячи з 40% розміру мінімальної зарплати за годину його роботи (605:100х40) за період до 01 квітня 2009р., та 250 гривень з 01 квітня 2009р., витрачений час (12 березня 2009р. – 1 год. на вивчення матеріалів справи та нормативної літератури, та 1 год. на складання позову, фактична участь у справі 12 травня 2009р. з 14.02 до 14.17 год.), та вважає, що компенсації за рахунок Держбюджеу підлягають 546 гривень 50 копійок понесених та документально підтвержених ордером № 1 від 12 березня 2009р. (а.с.5) витрат позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,69,71,94 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст.ст.122 ч.1,247 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС відділу ДАІ по обслуговуванню м.Мелітополя та Мелітопольського району ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №056433 від 11 березня 2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, мешкає: АДРЕСА_1, 546 (п’ятсот сорок шість) гривень 50 копійок судових витрат.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови або з дня складання її у повному обсязі.
Суддя: