Провадження № 2-3144/10 Справа № 2-3144/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року Комінтернівський районний суд м. Храоква у складі

головуючого судді - Білецької А.М.

при секретарі - Кошкної Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Комінтернівському районі м. Харкова, Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної держаної адміністрації про зобов’язання вчинення дій, в якому просить: Визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати йому, позивачу, щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати відповідачів провести йому перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як, особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007,2008,2009 роки в сумі 4591, 50 гривень з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати відповідачів призначити (встановити) йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 120 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 500,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що як особа котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії, відповідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних виплат.

Проте, нарахування та виплата вказаної допомоги здійснюється відповідачем в значно менших розмірах ніж передбачено законодавством, всупереч рішенням Конституційного суду України, в тому позивача звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за без його участі.

Відповідач, Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної держаної адміністрації, надав суду заяву з проханням справу розглядати та їх відсутності та заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вказав, що головним розпорядником коштів нижчого рівня є Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації. Районні управління праці та соціального захисту населення, здійснюють призначення та встановлюють суми належних соціальних виплат відповідно до діючого законодавства. В Харківській області існують дві системи виплат соціальних допомог та компенсацій: централізована та децентралізована. Але в обох системах функції призначення належать виключно районним управлінням праці та соціального захисту населення, до компетенції яких входить визначення статусу та права.

В умовах централізованої системи нарахування та виплати соціальних допомог, до якої відноситься і Комінтернівське управління праці та соціального захисту населення, на підставі розпоряджень про призначення допомог або компенсацій Центром проводиться нарахування, оформлення виплатних документів, їх подальша відправка до відділів зв’язку та банківських установ, складання звітності. Таким чином, на підставі розпоряджень Комінтернівського районного управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 були нараховані та виплачені всі соціальні виплати.

Представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради, надав до суду заяву з проханням справу розглядати за його відсутності та заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Вказав, що усі виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачу були нараховані та виплачені у відповідності до законів України про державні бюджети за відповідні роки, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської кактасрофи» та постанови КМУ від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині соціальних виплат було визнано неконституційним.

Механізм та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення у зв’язку із відповідним рішенням Конституційного суду України у 2007 та 2008 роках не визначено.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії, що підтверджується посвідченням А № 018636 від 17 квітня 1997 року , та має право на пільги і компенсації, встановлені законодавством України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постар жадали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постар жадали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до ІІІ категорії, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Зазначені виплати здійснюються до 5 травня щороку та мають разовий характер, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Із матеріалів справи вбачається, що у 2007-2010 роках позивачу, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії, призначалась допомога на оздоровлення в значно менших розмірах ніж передбачено законодавством.

Так, за 2005-2008 роки, позивачу призначалась допомога та оздоровлення у розмірі 75,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Наявність у позивача права на призначення йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві підлягає застосування ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з якої вбачається, що при визначенні розміру виплат за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не згадані вище постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Розмір виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відповідає визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру, кратному мінімальній заробітній платі.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.

Суд вважає, що посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов’язків, які встановлені ст. 46 Конституції України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати грошової допомоги є незаконним.

Судом також встановлено, що відповідача відмовив позивачеві у перерахунку розмірів допомоги, відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки відповідно до статті 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. (частина 7 статті 48 Закону № 796- ХІІ).

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому необхідно визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради щодо відмови позивачу в начисленні щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки відповідно до вимог ст.. 48 Закону України 2Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, зобов’язати відповідача провести йому перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру трьох мінімальних заробітних плат.

В частині стягнення витрат на правову допомогу, суд відмовляє, оскільки із доданих копій документів не вбачається, що саме фахівець у галузі права надавав такі послуги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 19, 46 Конституції України, ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст..ст. 214-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки відповідно до вимог ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру трьох мінімальних заробітних плат, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради провести перерахунок та відповідні виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки ОСОБА_1 відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру трьох мінімальних заробітних плат, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської районної в м. Харкові ради на користь ОСОБА_1 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня його проголошення, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_2