Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

справа 2а-5180

2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2010 року Рівненський міський суд

Рівненської області в особі судді - Дужича С.П.

розглянувши в порядку скороченого письмового провадження в місті Рів­не справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управ­ління Пенсійного фонду України у м. Рівне про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -

встановив:

Позивач просить зобов'язати відповідача виплатити для неї невиплачене в повному об'ємі як дитині війни, підвищення до пенсії в роз­мірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року з врахуванням виплачених сум.

Представник відповідача позов не визнав і, посилаючись на те, що відсутня затверджена величина мінімальної пенсії за віком, від якої має обраховуватись 30% надбавка до пенсії дітям війни, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено. Також, відчут­ній порядок реалізації ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", просить суд в позові відмовити.

Ухвалою суду від 03 грудня 2010 року провадження в справі від­крито відносно частини позовних вимог, починаючи з 01 червня 2010 ро­ку, в решті залишено без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивач народи­лась 10 квітня 1937 року, є громадянкою України, на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) їй було менше 18 років, а тому вона, має статус "дитина війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року в ст. 6 зазначеного вище Закону внесені зміни, якими - ді­тям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про ста­тус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008, від 22 травня 2008 року, внесення зазначених змін визнано неконституційним.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, а також до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх

неконституційність.

Отже, з 22 травня 2008 року, Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" було поновлено право "дітям війни" на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван­ня", дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втра­тили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет Укра­їни на відповідний рік.

Відповідач здійснює виплату підвищення позивачу виходячи із роз­мірів встановлених п. 8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", які не відповідають вимогам зазначеного Закону і є значно нижчими ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а тому дії Управління є незаконними, порушене право підлягає захисту, а по­зовні вимоги задоволенню.

Поряд з тим, позов у частині зобов'язання управління пенсійного фонду України в місті Рівне нараховувати та виплачувати в подальшому соціальну допомогу як "дитині війни" відповідно до ст. 6 Закону Укра­їни "Про соціальний захист дітей війни" не підлягає до задоволення, оскільки позивачем на надано суду жодного доказу у підтвердження невизнання, оспорювання чи порушення його права відповідачем у майбутньому, а доказування наявності підстав для задоволення позову в цій частині не може ґрунтуватись на припущеннях.

Керуючись ст. 19, 92 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 3, 6-14, 18, 71, 94, ч.2 ст. 99, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - задовольнити.

Визнати дії управління пенсійного фонду України у місті Рівне щодо не нарахування та невиплати державної соціальної допомоги як дитині війни ОСОБА_1 з 01 червня по 31 грудня 2010 ро­ку - незаконними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Рівне здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни ОСОБА_1 з 01 червня по 31 грудня 2010 року в роз­мірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, щомісячно, з урахуван­ням виплачених сум.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підля­гає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційно­го адміністративного суду на протязі 10-ти днів з моменту отримання копії постанови. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отри­мання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя