21.06.2011 Єдиний унікальний номер 2-826/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа КП «ДМБТІ» про анулювання права власності на частину домоволодіння, анулювання реєстрації права власності, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа КП «ДМБТІ» про анулювання права власності на частину домоволодіння, анулювання реєстрації права власності, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що її чоловіку ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу належало 2/3 частини домоволодіння № 28 по вул. Орловській у м. Дніпропетровську. Інша 1/3 частина зазначеного домоволодіння належала ОСОБА_4 Позивач з чоловіком побудували житловий будинок А-1, вбиральню Г, літній душ Д, № 1 – паркан. Старий будинок спочатку було переобладнано під літню кухню Б. Внаслідок прибудов змінилися частки співвласників у домоволодінні, згідно акту ДМБТІ від 02 квітня 1987 року ОСОБА_3 належало 90/100 частин домоволодіння, а ОСОБА_4 – 10/100 частин. ОСОБА_5 старий будинок з літньої кухні було переобладнано під сарай ОСОБА_5 було збудовано літню кухню Г, гараж Д, погріб В, навіс И, навіс М, № 1-5, І-ІІІ – споруди, які було узаконено. З 2000 року вони перестали користуватися сараєм Б, який знаходився у спільній частковій власності. Внаслідок того, що ним протягом тривалого часу ніхто не користувався, сарай зруйнувався.

01 грудня 2005 року помер ОСОБА_3 Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після його смерті є позивач.

У 2007 році позивачем було самовільно збудовано сарай Л та зроблено перепланування в житловому будинку А-1, з кухні 1-3 площею 9,3 кв.м. було переобладнано в житлову 1-3 площею 9,3 кв.м.

Уточнивши позовні вимоги, просила суд анулювати право власності на 1/3 частину домоволодіння № 28 розташованого по вул. Орловській ж/м Таромське в м. Дніпропетровську, зареєстроване за ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.10.1981 р., в зв’язку з руйнуванням житлового будинку Б; анулювати реєстрацію права власності на 1/3 частину домоволодіння № 28 розташованого по вул. Орловській ж/м Таромське в м. Дніпропетровську, зареєстроване згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.10.1981 р. за ОСОБА_4; визнати за нею право власності на домоволодіння № 28 розташованого по вул. Орловській ж/м Таромське в м. Дніпропетровську, яке складається з житлового будинку А-1 (1-1 – коридор площею 5,4 кв.м., 1-2 – кухня, площею 4,7 кв.м., 1-3 – житлова, площею 9,3 кв.м., 4-1 – житлова, площею 20,6 кв.м., 5-1 – житлова, площею 9,2 кв.м., 6-1 – житлова, площею 7,2 кв.м., 7-1 – коридор, площею 4,8 кв.м., 8-1 – житлова, площею 11,6 кв.м., 9-1 – санвузол, площею 3,8 кв.м., загальна площа по будинку А-1 – 76,6 кв.м., житлова – 57,9 кв.м., допоміжна – 18,7 кв.м.), погребу В, літньої кухні Г, гаражу Д, душу Е, убиральні Ж, навісу И, навісу М, споруд № 1-5, І-ІІІ в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3, померлого 01 грудня 2005 року; визнати за нею право власності на самовільно збудований сарай Л, розташований у домоволодінні № 28 розташованого по вул. Орловській мкр-н Таромське в м. Дніпропетровську.

ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи Ленінська районна у м. Дніпропетровську рада, КП «ДМБТІ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

09 квітня 2010 року померла ОСОБА_4

30 листопада 2010 року до суду надійшла заява ОСОБА_2, правонаступника ОСОБА_4, про відмову від позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2011 року було прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та провадження в цій частині закрито.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав.

Представник Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, у попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнавала.

Представник КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить 2/3 частини домоволодіння № 28 по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську на підставі договору купівлі-продажу від 02 квітня 1981 року, посвідченого нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, за реєстром № 1-2864, зареєстрованого в ДМБТІ в реєстрову книгу під № 5-129 13 квітня 1981 року.

Інша 1/3 частина домоволодіння № 28 по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 жовтня 1981 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_7

Згідно акту ДМБТІ від 02 квітня 1987 року змінилось ідеальне співвідношення у домоволодінні № 28 по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську в зв’язку з побудовою ОСОБА_3 житлового будинку А-1, вбиральні Г, душу Д, паркану № 1. У користуванні ОСОБА_3 знаходиться житловий будинок А-1, 2/3 частини літньої кухні Б, 2/3 частини входу в погріб В, 2/3 частини колодязя К, вбиральня Г, душ Д, паркан № 1, що складає 90/100 частин зазначеного домоволодіння.

У користуванні ОСОБА_4 знаходиться 1/3 частина літньої кухні Б, 1/3 частина входу в погріб В, 1/3 частина колодязя К що складає 10/100 частин домоволодіння № 28 по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську.

Рішенням виконавчого комітету Таромської селищної ради народних депутатів від 15 лютого 1990 року № 31/2 узаконено побудову літньої кухні розміром 4х4м, гаражу розміром 4х6м, а літню кухню Б розміром 10,4х5,7м переобладнано під сарай у № 28 по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську.

Рішенням виконавчого комітету Таромської селищної ради народних депутатів від 14 червня 1990 року № 90/2 затверджено акт закінчення будівництва та прийняття до експлуатації індивідуального домоволодіння, що належить ОСОБА_3, розташованого п. Таромське, вул. Орловська, 28, побудованого в 1985 році та узаконено домоволодіння ОСОБА_3, розташоване п. Таромське, вул. Орловська, 28, що складається з чотирьох кімнат, житловою площею 48,6 кв.м., корисною площею 73,1 кв.м. та сарай Б, погріб В, літню кухню Г, гараж Д, літній душ Е, вбиральню Ж, споруди № 1-3, колодязь К.

Рішенням виконавчого комітету Таромської селищної ради народних депутатів від 13 вересня 1990 року № 145 ОСОБА_3 було дозволено добудову ванної до будинку № 28 по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську.

У відповіді КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 11 жовтня 2007 року зазначено, що в 1985 році ОСОБА_3 побудував новий житловий будинок А-1 та ввів до експлуатації, після чого старий житловий будинок Б-1 – зніс, що також підтверджується актами квартального комітету № 4 від 18 травня 2007 року, від 15 лютого 2008 року та 19 лютого 2008 року.

На підставі ч. 1 ст. 349 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі знищення майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 349 Цивільного кодексу України у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

01 грудня 2005 року помер ОСОБА_3 Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є дружина померлого, ОСОБА_1, яка проживала та була зареєстрована зі спадкоємцем на момент його смерті. Інших спадкоємців немає. Згідно відповіді Другої ДДНК від 04 грудня 2009 року після смерті ОСОБА_3 з заявою про прийняття (відмову від) спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього ж Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до технічного паспорту КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 03 жовтня 2007 року в домоволодінні № 28 по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську ОСОБА_1 в 2007 році самовільно побудувала сарай Л та переобладнала у житловому будинку А-1 приміщення 1-3 у житлову, площею 9,3 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 5 ст. 376 Цивільного Кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Позивачем не надано суду правовстановлюючих документів на земельну ділянку та акту відводу землі в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного Кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва (далі - закінчені будівництвом об’єкти) відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Приймальна комісія утворюється інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі письмової заяви замовника об’єкта будівництва, форма якої затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю свідоцтва.

Відповідно до п. 1.6 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 0.18.02.2002 року за № 157/6445 (із змінами та доповненнями станом на 19.05.2005 року) «Реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти».

Також право власності на об’єкти нерухомого майна провадяться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети за наявності акта комісії про прийняття об’єкта та введення його в експлуатацію.

Відповідно до ст. 301 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, як визначено ч. 2 п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортним магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Позивач до Дніпропетровської міськради та Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради з проханням оформити право власності та про видачу свідоцтва про право власності на самовільно збудоване нерухоме майно не зверталась.

Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», ст.ст. 331, 349, ч. 5 ст. 376, ст.ст. 1261, 1268 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 14, 60, 212-215 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Анулювати право власності на 1/3 частину домоволодіння № 28, розташованого по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську, зареєстрованого за ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.10. 1981 року.

Анулювати реєстрацію права власності на 1/3 частину домоволодіння № 28, розташованого по вул. Орловській мкр. Таромське в м. Дніпропетровську, зареєстрованого за ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.10. 1981 року.

Визнати за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частини домоволодіння, розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, мкр. Таромське, вул. Орловська, 28 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3, померлого 01.12.2005 року.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Н.В. Залімська