Справа № 2-2365/09

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                      І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

19.06.2009р.                                                                                                                        м. Вінниця

    Ленінський районний суд м. Вінниці в складі

Головуючого судді Грабика В.В.

При секретарі Скотинянець С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про стягнення  коштів за договором позики , -                                                          

                                                            В С Т А Н О В И В:

    В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1. з позовом до СПД  ОСОБА_2. про стягнення коштів за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 01.02.2004р. ОСОБА_2 позичив у нього  кошти в сумі 1000 доларів США під  2,5% щомісячно. 02.01.2008р. відповідач отримав від нього в борг кошти в сумі 8000 доларів США  під 2% щомісячно. Одержання відповідачем зазначених сум підтверджується розписками. На його письмову вимогу відповідач кошти не повертає, що й стало підставою звернення до суду. Загальна сума боргу з врахуванням процентів становить 96 866грн..

    В судовому засіданні позивач та його представник уточнили та збільшили позовні вимоги та просили стягнути з фізичної особи ОСОБА_2. станом на 01.04.2009р.  заборгованість за договором позики від 01.02.2004р. 2550 дол. США (з врахуванням процентів) та за договором позики від 02.01.2008р. в сумі 10 400 дол. США ( з врахуванням процентів) , а всього  99 715грн. з врахуванням офіційного курсу НБУ 7,7 грн. за 1 дол. США станом на 01.04.2009р..      ОСОБА_1. надав суду оригінали письмових розписок від 01.02.2004р. та 02.01.2008р..Позивач суду повідомив, що надана відповідачем розписка дійсно написана ним, але вона стосується інших грошових  зобов»язань з відповідачем .

    В судовому засіданні відповідач позов визнав частково та суду пояснив наступне. Заборгованість за договором позики від 01.02.2004 в нього     відсутня, що підтверджує надана ним суду розписка видана ОСОБА_1..За розпискою від 02.01.2009р. він визнає борг частково , а саме в сумі 40 000 грн. та  проценти з цієї суми за період з 2.01.2008р. по 29.10.2008р.. За усною домовленістю з ОСОБА_1. кошти він мав повернути по курсу 5 грн. за 1 дол. США і саме 29.10.2008р. , але ОСОБА_1. почав його уникати.

    При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно розписки від 01.02.2004р. ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 1000 доларів США з виплатою 2,5% щомісячно.

Згідно розписки від 02.01.2008р. ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 8000 доларів США з виплатою щомісячно 2%.

Станом на 19.06.2009р.  офіційний курс  гривні до долара США  становить 761,74грн. за 100 доларів США.

28.01.2009р. ОСОБА_1. звертався із письмовою вимогою до  ОСОБА_2. про повернення боргу та процентів за договорами позик від 01.02.2004р. та 02.01.2008р.  позики в строк до 02.02.2009р., що підтверджується квитанцією про оплату поштового відправлення від 28.01.2009р..

В розписці наданій суду відповідачем зазначається про те, що 30.12.2007р.  ОСОБА_1. отримав гроші в повному об»ємі. Претензій не має.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №228-П від 13.05.2009р.. рукописний текст «с виплатой ежемесячно 2% от суммы» в розписці від 02.01.2008р., виконана від імені ОСОБА_2., виконаний ОСОБА_2

  Згідно ст..533ч.2 ЦК України якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим  актом.

Згідно ст..545ч.1,ч.3 ЦК України Прийнявши виконання зобов»язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним  свого обов»язку.

Згідно ст..1046ч.1 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій  стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або  таку ж кількість  речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст..1047ч.1,ч.2 ЦК України  договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ,який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст..1048ч.1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст..1051ч.2 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що 01.02.2004р. ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 1000 дол. США зі сплатою щомісячно 2,5%, а 02.01.2008р. – 8000 дол. США зі сплатою щомісячно 2% .Зазначені обставини підтверджуються оригіналами письмових розписок наданих позивачем суду. Вимога позивача  про повернення коштів відповідачем в строк до 02.02.2009р. підтверджується письмовими доказами.

Заперечення відповідача в частині відсутності боргу по договору позики від 01.02.2004р. з посиланням на розписку від 30.12.2007р. судом до уваги не можуть бути прийняті оскільки надана ним розписка не містить письмового посилання на договір позики від 01.02.2004р. та спростовується наявністю у позивача оригінала розписки від 01.02.2004р..

Заперечення відповідача частини позовних вимог по розписці від 02.01.2008р. спростовуються як текстом оригіналу розписки наданої суду позивачем, так і висновком експерта від 13.05.2009р.. Із змісту ст..1047ч.1 ЦК України вбачається , що договір позики у сумі , що перевищує 1700 грн. (станом як на 01.02.2004р. так і на 02.01.2008р.) повинен укладатися у письмовій формі , відповідно у письмовій формі зазначаються всі його істотні умови. Посилання відповідача на існування усних домовленостей суперечить чинному законодавству , а тому судом до уваги не може бути прийняте.

Разом з тим, суд вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем при проведенні розрахунку заборгованості був використаний офіційний курс гривні до долара у співвідношенні 7,7 грн. за 1 дол. США станом на 01.04.2009р. . При проведенні розрахунку слід застосовувати курс на час винесення рішення, який становить 7,61грн. за 1 дол. США. Таким чином , з відповідача належить стягнути на користь позивача заборгованість за договором позики від 01.02.2004р. в сумі 19405,5грн.(з врахуванням процентів в сумі 1550 дол. США) , а за договором від 02.01.2008р. 79 144 грн. (з врахуванням процентів в сумі 2400дол. США).

Враховуючи наведене, керуючись ст..ст.533ч.2,545ч.1.ч.3,1046ч.1.1047ч.1,ч.2,1048ч.1 ЦК України, ст..ст.10,58-60,212-218 ЦПК України, -

                                                              В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позик від 01.02.2004р. та 02.01.2008р.  в загальній сумі 98 549,5грн.,  витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі в сумі 985,49 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн..

    В задоволенні решти частини позову відмовити.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: