ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18.07.06 Справа № 3/276ад.
Суддя господарського суду Луганської області Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи № 3/276ад за позовом
Прокурора Лутугинського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, м. Лутугине Луганської області
до ТОВ Агрофірми "Світоч", с. Кам’янка Лутугинського району Луганської області
про стягнення 3743 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від заявника: Смирнов О.О.,
від позивача –Меженська Т.В. (дов. від 30.06.06 № 5805/07-05),
від відповідача –не прибув (явка обов'язкова),
в с т а н о в и в:
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 3743 грн. 00 коп. боргу по сплаті внесків на загальнообов"язкрве державне пенсійне страхування.
Представниками позивача та заявника подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників позивача та заявника, суд прийшов до наступного.
Засади і механізми системи функціонування загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон).
Відповідно до ст.1 Закону страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону страхувальники (роботодавці) зобов‘язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлений однойменною Інструкцією, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція).
Розміри страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України “Про збір на обов‘язкове державне Пенсійне страхування” (п.4 Інструкції).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Лутугинському районі Луганської області, як платник збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування та своєчасно не перераховує названий збір, у зв‘язку з чим за ним утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 3743 грн. 00 коп.
Згідно зі ст. 106 Закону позивач направив відповідачеві відповідну вимогу про сплату заборгованості від 10.05.06 № Ю-20/5 на суму 3743 грн. 00 коп., яку заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не спростував, доказів погашення заявленої у позові суми не надав.
Оцінивши доводи позивача, заявника, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю у сумі 3743 грн. 00 коп., з огляду на наступне.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості (недоїмки) в сумі 3743 грн. 00 коп. відповідають чинному законодавству, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у тому числі розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-квітень 2006 із додатками, тому підлягають до задоволення у сумі 3743 грн. 00 коп.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач та заявник звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку не передбачено чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з ТОВ Агрофірми "Світоч", Луганська область, Лутугинський район, с. Кам’янка, вул. Радянська, код 03738657,
- на користь Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, Луганська область, м. Лутугине, вул. Гагаріна, 13, код 21792548, недоїмку по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 3743 грн. 00 коп..
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 21.07.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Л. Доманська