Єдиний унікальний номер 2-101/2010

Номер провадження 2/70/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2010 Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

Головуючого - судді: Вівдиченко Т.Р.

при секретарі: Маринюк Н.О.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в березні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування.

Посилався на те, що 12 вересня 2005 року в м. Чернівці з вини відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 не була застрахована.

Внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6 Розмір завданих збитків становить 2974 грн. 89 коп., в тому числі ПДВ 495 грн. 81 коп.

У зв’язку з настанням страхової події, позивач МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 2479 грн. 08 коп., виконавши свій обов’язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою відповідальність.

Просив стягнути з відповідача, в порядку зворотної вимоги, кошти в розмірі понесених витрат в розмірі 2479 грн. 08 коп. та понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Пояснила, що ОСОБА_5 страховим бюро України було укладено договір страхування автомобіля НОМЕР_2. Внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди 12.09.2005 року, позивач відшкодував потерпілому шкоду в сумі 2479 грн. 08 коп. Просила в порядку регресу стягнути з відповідача кошти в розмірі 2479 грн. 08 коп. та понесені судові витрати. Крім того, просила стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, яку вона надавала ОСОБА_5 (транспортному) бюро України, в сумі 1000 гривень.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що шкода була завдана 12.09.2005 року, а тому по справі минув трирічний строк позовної давності. Також зазначила, що ОСОБА_2 не є власником автомобіля НОМЕР_1, а тому не несе цивільно-правової відповідальності у зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Просила в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача коштів в розмірі понесених витрат 2479 грн. 08 коп.

Судом встановлено, що 12 вересня 2005 року о 15 год. 20 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3 та здійснюючи лівий поворот на регульованому перехресті вулиць Незалежності-Головна не дав дорогу транспортним засобам, які рухались в зустрічному напрямку, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6

Згідно постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12.10.2005 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. 00 коп. (а.с.13).

Відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На час розгляду справи в суді дана постанова є чинною, не скасовувалася, а тому суд вважає встановленим факт вини ОСОБА_2 в настанні дорожньо-транспортної пригоди 12.09.2005 року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

З висновку спеціаліста - автотоварознавця №704 вбачається, що сума матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_5, внаслідок пошкодження його транспортного засобу становить 4105 грн. 56 коп. (а.с.14-22).

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13.10.2006 року, з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_6 - 1626 грн. 48 коп. завданої матеріальної шкоди внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди 12.09.2005 року.

Судом також встановлено, що 12.09.2005 року потерпілий ОСОБА_6 звернувся з заявою до позивача про виплату страхового відшкодування на підставі договору страхування цивільної відповідальності від 24 лютого 2005 року (а.с.7, 10).

Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило страхове відшкодування ОСОБА_6 у розмірі 2479 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 22.03.2006 року (а.с.44).

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Твердження представника відповідача про те, що в позові слід відмовити, оскільки по справі сплинув термін позовної давності та крім того, ОСОБА_2 не є власником автомобіля НОМЕР_6, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується наступними доводами.

Так, згідно ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як було встановлено судом, позивач виплатив страхове відшкодування потерпілому 22.03.2006 року, в той час як з позовом до суду звернувся 17.03.2009 року. Таким чином, термін позовної давності по справі не сплив.

Також, безпідставним є посилання на ту обставину, що позов задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_2 не є власником автомобіля НОМЕР_6, оскільки, як вбачається з змісту ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Крім того, згідно заяви-анкети на добровільне страхування транспортного засобу від 17.03.2005 року – автомобіля НОМЕР_7, судом встановлено, що власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_7, водієм, який допущений до управління автомобілем є ОСОБА_2.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_5 страхового бюро України підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вимога представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1000 гривень задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 надала суду довіреність, згідно якої вона є представником МТСБУ та була допущена судом до участі у розгляді даної справи у якості представника позивача ОСОБА_5 страхового бюро України, а дані витрати не є судовими витратами.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1167, 1187, 1191 ЦК України, п.9, ст.ст.8, 10,60,209,212,215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 страхового бюро України задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев’ять) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 страхового бюро України судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Т. Р. Вівдиченко