0555                                                                                                                                Справа 2-1206/2009

Р  І   Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

11 червня 2009 року                                                                                                м. Ясинувата

    Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

                        головуючий   суддя       Бичков П.Ю.

                        при секретарі                 Галкіної М.С.

                                                                             за участю позивачки     ОСОБА_1

                                                                             відповідача                     ОСОБА_2                                                                                    

розглянувши  у  попередньому відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

    7 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи вимоги тим, що відповідач добровільно не бере участі у матеріальному утриманні дитини, чим порушує її права на достатній рівень життя.

    У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 13 липня 2002 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, та від спільного проживання мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею і повністю перебуває на її утриманні. Вона не може самостійно забезпечити неповнолітній донці належний рівень життя, однак ОСОБА_2 не надає достатньої матеріальної та  іншої допомоги. З ОСОБА_2 вони проживають за різними адресами, однак у зв’язку з неправомірною поведінкою, ОСОБА_2 не виявляє до доньки батьківської турботи і піклування, не виконує свій обов’язок з її матеріального забезпечення. Вона працює, однак ціх грошей не вистачає для того, щоб самостійно забезпечити донці належні потреби. Добробут її родини складається з її заробітної плати, що не забезпечує належної потреби неповнолітньої доньки. ОСОБА_2 працює в Управлінні механізації Донецької залізниці на посаді монтажника, має постійний заробіток, разом з тим ухиляється від добровільної матеріальної допомоги на утримання доньки. Домовленості щодо способу утримання доньки між нею та ОСОБА_2 не досягнуто. Він здоровий, на його утриманні немає інших непрацездатних членів родини.  

    Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, пояснивши, що у зв’язку з ситуацією в сім`ї він згодний виплачувати аліменти на утримання дитини у встановленому законом порядку. У добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Офіціально працює в Управлінні механізації Донецької залізниці на посаді монтажника, має регулярну заробітну плату. Він здоровий, на його утриманні немає інших непрацездатних членів родини.

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

    ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 13 липня 2002 року у відділі реєстрації актів громадського стану Ясинуватського міського управління юстиції Донецької області, про що зроблено актовий запис за № 121.

    Від спільного проживання сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що виховується матір`ю.

    Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХII) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

    Обов’язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов’язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).

Відповідач ОСОБА_2 фізично здоровий, на утриманні відповідача інші неповнолітні діти й непрацездатні члени родини (утриманці) не перебувають.

           Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов’язку утримання неповнолітньої доньки судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання доньки не досягнуто.

    Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

            Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні свого неповнолітньої доньки передбачене сімейним законодавством батьківські обов’язки з її утримання, чим порушує право доньки на достатній рівень життя. Визнання ОСОБА_2 позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

            Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану ОСОБА_2 і визначає аліменти на утримання доньки у відсотковому співвідношенні – у розмірі ј однієї четвертої частини від заробітку (доходу) їх батька.

            Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривень.

            Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положенням статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

            На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 81, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :    

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

            Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у розмірі ј однієї четвертої, але не менш, ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, на утримання доньки – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1 , яка мешкає та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісяця, починаючи з 7 травня 2009 року, до досягнення донькою повноліття.

            Стягнути з ОСОБА_2  в дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривню.

            Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривень (р/р 31216259700004, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, утримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьк, Банк ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу – Ясинуватський міськрайонний суд – 40).  

            Рішення суду в частині стягнення суми з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки за один місяць підлягає негайному виконанню.

 Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

            Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                                                        Бичков П.Ю.