Справа № 412/10632/2012
2/412/4591/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2012 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді –Башмакова Є.А.,
при секретарі –Чубенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КП “ДМБТІ”, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання договору дійсним та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом.
В своєму позові вона посилалась на те, що 17.01.2001 року нею було придбано гараж № 8 в дворі бдинку за адресою м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 45. Даний гараж їй був подарований відповідачем –ОСОБА_2. Даний договір було укладено в простій письмовій формі. За умовами зазначеного договору відповідач зобов’язався зареєструвати право власності позивача відповідно до закону. На протязі всього часу відповідач ухиляється від реєстрації договору та посвідченню нотаріально. 14.03.2007 року державним виконавцем було накладено арешт. Тому ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила визнати договір дарування дійсним, визнати право власності на гараж № 8 в дворі будинку № 45 по пр. К. Маркса, що у м. Дніпропетровську, виключити з акту опису та арешту майна гараж, а також стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 344,19 грн.
В судове засідання позивач не з’явилась, про час та дату судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач відповідач не з’явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав суду нотаріально посвідчену заяву, у якій пояснив, що позов визнає в повному обсязі.
Треті особи своїх представників у судове засідання не надали, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 15.10.93 р. № 1580 було дозволено будівництво гаражу по пр. К. Маркса, 45 зав.бюро обладміністрації ОСОБА_2, що мешкає за адресою пр. К. Маркса, 45/44.
17 січня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування в простій письмові формі.
Згідно умов даного договору ОСОБА_2 зобов’язується в місячний термін зареєструвати на ОСОБА_1 право приватної власності на гараж.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2007 року державним виконавцем Черновою Л.В. Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було складено акт опису та арешту майна, у зв’язку із перебуванням на примусовому виконанні 16 виконавчих документів про стягнення боргу на загальну суму 1 222 337,80 грн.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Цивільним кодексом України (1963 року) та Цивільним кодексом України (2003 року).
Стаття 41 ЦК України (1963 року) зазначає, що угодми визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Також, згідно ст. 42 ЦК України (1963 року) угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Частиною 2 ст. 47 ЦК України (1963 року) встановлено, що якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Статтею 86 ЦК України (1963 року) передбачено, що право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном.
Стаття 128 ЦК України (1963 року) визначає, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
При таких обставинах суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог в частині визнання договору дійсним та визнання права власності на гараж за позивачем.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, а згідно ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Згідно ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”державна реєстрація речових прав на нерухоме майно –це офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Щодо позовної вимоги про виключення з акту опису й арешту майна від 14.03.2007 року, суд вважає за необхідне відмовити, виходячи з наступного.
Стаття 181 ЦК України визначає, що до нерухомих печей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Вимогами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права та нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.
Тому суд, приходить до висновку про неможливість виключення майна з акта опису та арешту в даному провадженні, оскільки право власності на нерухоме майно виникає після державної реєстрації, а виключення майна з акту опису та арешту, що був складений 14.03.2007 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ може бути передчасним.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання лише частково.
Враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору, що підтверджуються квитанцією, яка наявна в матеріалах справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 42, 47, 86, 128 ЦК України (1963), ст.ст. 15, 16, 185, 319, 328, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КП “ДМБТІ”, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання договору дійсним та визнання права власності –задовольнити частково.
Визнати дійсним договір дарування гаража № 8, який розташований у дворі житлового будинку № 45 по пр. К. Маркса у м. Дніпропетровську, укладений 17 січня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати право власності за ОСОБА_1 право власності на гараж № 8, який розташований у дворі житлового будинку № 45 по пр. К. Маркса у м. Дніпропетровську.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судового збору 344,19 грн. (триста сорок чотири гривні 19 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Є.А. Башмаков