Справа № 2а-84/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23.03.2009 року, Кам’янобрідський районний суд м. Луганська в складі:

	головуючого           судді	КОТЛЯРОВОЇ І.Ю.
	при секретарі	КИРСАНОВІЙ М.О.
	за участю представників: відповідача третьої особи	ФІРСОВА І.С. МІНАЄВІЙ І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради, третя особа – Головне управління Державного казначейства у Луганській області про визнання неправомірними дій відповідача та стягнення недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року, в неї народився син ОСОБА_2 . Позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради з приводу оформлення допомоги за дитиною до досягнення трирічного віку. У 2007 році позивачка отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку у розмірі: за січень – 103,14 гривні,   за лютий – 103,14 гривні, за березень – 104,49 гривні, за квітень – 104,49 гривні, за травень – 104,49 гривні, за червень – 104,49 гривні, за липень – 105,93 гривні, за серпень – 108,18 гривні, за вересень – 109,62 гривні, за жовтень – 109,62 гривні, за листопад – 112,50 гривні, за грудень – 115,65 гривні. Позивачка вважає, що розмір допомоги за 2007 рік виплачений не в повному обсязі, всупереч чинному законодавству. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції від 22 березня 2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна надаватись у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. З цього приводу, 17.12.2008 року позивачка звернулася до відповідача з завою про перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, але відповідачем було офіційно відмовлено у задоволенні вимог позивачки. У зв’язку з чим позивачка була змушена звернутися до суду, просила визнати дії відповідача по нарахуванню та виплати їй суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік неправомірними та стягнути з відповідача недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по грудень 2007 року у розмірі 4204.26 гривень.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, дала пояснення, аналогічні викладеному в позові, просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав. В своїх запереченнях відповідач посилався на наступне. Позивачем пропущено строк позовної давності передбачений ст.99 КАС України. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для застрахованих осіб, та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Крім того, позивачем неправильно визначено суму заборгованості. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог позивачки, в обґрунтування чого вказав, що позивачка пропустила строк позовної давності, визначений вимогами Кодексу про адміністративне судочинство України, що є підставою для відмови у задоволенні вказаного позову; крім того, представник третьої особи зазначив, що єдиним законом України, який Конституція України відокремлює серед інших, є закон про Державний бюджет України, та відповідною конституційною нормою чітко окреслене коло питань, які можуть бути врегульовані цим Законом. А саме, виключно Законом “Про Державний бюджет України” визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону “Про Державний бюджет України”.  

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.

Судом встановлено, що позивачка має дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

    Позивачці виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  в розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». У 2007 році позивачці було нараховано та виплачено допомогу у розмірі: за січень – 103,14 гривні, за лютий – 103,14 гривні, за березень – 104,49 гривні, за квітень – 104,49 гривні, за травень – 104,49 гривні, за червень – 104,49 гривні, за липень – 105,93 гривні, за серпень – 108,18 гривні, за вересень – 109,62 гривні, за жовтень – 109,62 гривні, за листопад – 112,50 гривні, за грудень – 115,65 гривні (а.с.11).

17.12.2008 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок та виплату  допомоги у належному розмірі (а.с.7-8). Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради від 16.01.2009 року позивачці було відмовлено в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.9-10).

    Відповідно до ст.14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено.

    У ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    П.3 Розділу VIII Прикінцевих положень цього Закону в редакції від 25 березня 2005 року передбачено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

    Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, в черговий раз було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

    Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність.  

    З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.  

            Відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат не можуть бути причиною у відмові у позові, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від наявності коштів Державного бюджету України.

            Аналізуючи зазначене, можна прийти до висновку, що право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років виникає за період починаючи з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року. відповідно до частини 1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років. Тобто з моменту винесення Конституційним Судом України 09.07.2007 року вказаного рішення, відповідач мав провести розрахунок та виплати допомогу позивачці, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31  грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.

            Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривень, з 1 квітня - 463 гривень,               з 1 жовтня - 470 гривень.

    Таким чином, з урахуванням фактично виплаченої позивачці допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, позивачці не доплачено, за липень - 237.59 гривень (463:31х23-105.93), за серпень 354.82 гривень (463-108.18), за вересень 353.38 гривень (463-109.62), за жовтень 360.38 гривень (470-109.62), за листопад 357.50 гривень (470-112.50), за грудень 354.35 гривень (470-115.65), а усього 2018.02 гривень.

Суд вважає, що позивачкою строки звернення до суду не пропущено, оскільки вона дізналась про порушення своїх прав у жовтні 2008 року, а звернулась до суду із позовом 26.01.2009 року, тобто у межах встановленого ст.99 КАС України однорічного строку давності.  

                За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню у зазначеній частині.

             Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачкою, присуджуються їй відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8,21,22,46 Конституції України, ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,“Про державну допомогу сім’ям з дітьми” суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кам’янобрідської районної в м. Луганську ради, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , допомоги по догляду за дитиною Бондаренко Данилом Вікторовичем, ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, до досягнення  ним трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22 березня 2001 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення  Кам’янобрідської районої в              м. Луганську ради на користь ОСОБА_1  суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 2018 гривень 02 копійки за рахунок Державного бюджету.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 гривні 70 копійок.

    У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.  

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

СУДДЯ                                                                                                               І.Ю. КОТЛЯРОВА