Справа № 2-а-301/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 січня 2010 року Кролевецький районний суд Сумської області в особі судді Ольховик А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Кролевці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2007-2009 роки ,

в с т а н о в и в:

позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до ст.1 Закону України №2195-ІV від 18.11.2004 р. "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і згідно зі ст.6 зазначеного закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалась.

З січня 2008 року щомісячну соціальну допомогу почали виплачувати, але лише у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком замість 30%, встановлених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до розрахунку, зазначеного у позові, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", сума невиплаченої соціальної допомоги за 2007 р. становить 1442 грн. 70 коп., сума недоплаченої соціальної допомоги за 2008 рік становить 1211 грн. 00 коп. та січень-грудень 2009 року становить 976 грн. 20 коп.

При цьому позивачка зазначила, що про факт порушення її права вона дізналася тільки у вересні 2008 року після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, коли в сюжетах теленовин почали розповідати про масові звернення дітей війни до суду з позовами про доплату соціальної допомоги.

Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 р., якими зупинялась дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Тому на підставі викладеного, враховуючи преюдиціальне значення вказаного рішення Конституційного Суду України, відповідно до ч.2 ст.3, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, керуючись ст.ст. 6, 17, 18, 19, 104-108 КАС України, позивачка просить відновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі нарахувати та виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області (далі - УПФУ в Кролевецькому районі) свого представника в суд не направив, надавши письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без свого представника.

Частина 3 статті 122 КАС України передбачає, що судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

З урахуванням зазначеного положення КАС України та клопотань сторін судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідач позову не визнав, свою позицію в письмовому запереченні обґрунтував тим, що позивачка не отримує надбавку до пенсії як дитина війни, оскільки вона отримує надбавку до пенсії, як член сім’ї загиблого військовослужбовця (4 категорія), відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 25 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Станом на 01 жовтня 2009 року розмір надбавки становить 143,25 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України. Ст.19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в України ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов»язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України.

П.9 Положення « Про пенсійний фонд України» передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

На підставі вказаного, вважають, що дії управління ПФУ в Кролевецькому районі є такими, що відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивача - безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У справі встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України №2195-ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон №2195-ІV) є дитиною війни, згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є членом сім’ї загиблих військовослужбовців, що вбачається з ксерокопій пенсійного посвідчення та паспорта позивача (а.с.6, 8).

Згідно зі ст.6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Із довідки відповідача вбачається, що позивачка не отримує надбавку до пенсії як дитина війни, а отримує надбавку до пенсії, як член сім’ї загиблого військовослужбовця (4 категорія), відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Станом на 01 грудня 2009 року розмір надбавки становить 143,25 грн. (а.с.15).

Судом встановлено, що позивачка не отримує щомісячну соціальну допомогу як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни", а отримує надбавку до пенсії, як член сім’ї загиблого військовослужбовця (4 категорія), відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі 25% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже позивачка, будучи недостатньо обізнаною з законодавством, помилково в позові зазначила вид та розмір допомоги який вона отримує.

Протягом періоду, за який пред’явлено позовні вимоги, діяло таке законодавство:

- на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено пунктом 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни;

- рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 ст.71, ст.111 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік";

- пунктом 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни;

- рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 р. (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»;

- Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 25.12.2008 року № 835-VI не передбачено зупинення на 2009 рік дії положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають.

Аналізуючи наведені вище норми, з урахуванням положень ч.3 ст.152 Конституції України, суд прийшов до висновку про те, що саме з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року УПФУ в Кролевецькому районі повинно було проводити нарахування та виплачувати позивачці підвищення до пенсії відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції Закону №2195-ІV від 18.11.2004 р.), а позовні вимоги в частині нарахування такого підвищення до зазначених дат є безпідставними, оскільки дії суб’єкта владних повноважень, відповідача у справі, відповідали чинному на той час законодавству. При цьому відповідач повинен був також провести нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з січня по грудень 2009 року, оскільки на 2009 рік дія положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась, і сам відповідач не надав належного обґрунтування підстав, виходячи з яких ним не проводилось нарахування та виплата вказаного підвищення до пенсії позивачки за цей період.

Щодо розмірів підвищення, які встановлені в п.8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, то вони суперечать ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і тому не можуть бути застосовані, виходячи з норми ч.4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При цьому необхідно враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція України не надає права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

При вирішенні цієї справи суд також бере до уваги положення п.4 рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, відповідно до якого вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в ч.2 ст.95 Конституції України, положення якої конкретизовано у ст.38 Бюджетного кодексу України. Встановлений даними нормативними актами перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним, у зв’язку з чим Законом України "Про Державний бюджет України" не можуть вноситись зміни, не може зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами, з чого є достатні підстави зробити висновок про те, що законом "Про Державний бюджет України» не може встановлюватись розмір гарантій, визначений відповідними законами.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні гарантії, встановлені дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якою визначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, покладено на УПФУ в Кролевецькому районі, за місцем проживання позивачки.

Крім того, суд не вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Беручи до уваги вищезазначене, суд прийшов до висновку про те, що позивачці у 2007 році за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року необхідно було нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни в сумі 742 грн. 65 коп., зокрема за:

- липень 2007 року (4,06+406) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.

- серпень 2007 року (4,06+406) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.

- вересень 2007 року (4,06+406) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.

- жовтень 2007 року (4,11+411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.

- листопад 2007 року (4,11+411) х 30% = 415,11 х 30%= 124,53 грн.

- грудень 2007 року (4,11+411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн., а всього – 742 грн. 65 коп.

За період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року необхідно було нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за:

- травень 2008 року 481 х 30% = 144 грн. 30 коп.

- червень 2008 року 481 х 30% = 144 грн. 30 коп.

- липень 2008 року 482 х 30% = 144 грн. 60 коп.

- серпень 2008 року 482 х 30% = 144 грн. 60 коп.

- вересень 2008 року 482 х 30% = 144 грн. 60 коп.

- жовтень 2008 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- листопад 2008 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- грудень 2008 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп., а всього - 1170 грн. 60 коп.

За період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року необхідно було нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за:

- січень 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- лютий 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- березень 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- квітень 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- травень 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- червень 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- липень 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- серпень 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- вересень 2009 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.,

- жовтень 2009 року (498 х 30%) - 149 грн. 40 коп.

- листопад 2009 року (573 х 30%) - 171 грн. 90 коп.

- грудень 2009 року (573 х 30%) - 171 грн. 90 коп., а всього – 1837 грн. 80 коп.

Таким чином, позивачці ненараховано та невиплачено підвищення до пенсії як дитині війни:

- за 2007 рік - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 742 гривні 65 копійок,

- за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 1170 гривень 60 копійок.

- за 2009 рік - з 1 січня по 31 грудня 2009 року в розмірі 1837 гривні 80 копійок.

Тому є достатні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача провести відповідні нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за вищезазначені періоди у вказаних розмірах.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за їх безпідставністю.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ у Кролевецькому районі Сумської області, по невиконанню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 по 31 грудня 2009 року положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, що призвело до порушень прав позивачки на своєчасне нарахування та виплату їй вказаного підвищення до пенсії.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (зі змінами від 15.03.2007р.), Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.10 ст.3, ст.ст.8, 11, 94, 99-100, ч.3 ст.ст. 122, 160-163 КАС України,-

п о с т а н о в и в:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії дитині війні ОСОБА_1 в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

3. Зобов’язати правління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області здійснити нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати:

за 2007 рік - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 742 грн. 65 коп.,

за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 1170 грн. 60 коп.

за 2009 рік - з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 1837 грн. 80 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України

Суддя А.І.Ольховик