№2-1372/09

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2009 року    Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого                                             Багбая Є.Д.

при секретарі                          Чорній О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та неповнолітнього сина ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання право на житлове приміщення , -

    ВСТАНОВИВ:

         Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в своїх інтересах та неповнолітнього сина ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання право на житлове приміщення. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 20 червня 1992 року по 21 квітня 2009 року. На момент реєстрації шлюбу чоловік був зареєстрований та мешкав постійно за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 був квартиронаймачем вищезазначеної квартири та її єдиним мешканцем. Після реєстрації шлюбу в 1992 році позивач стала проживати в квартирі разом з чоловіком. ІНФОРМАЦІЯ_1 року в них народився син – ОСОБА_1 який також став проживати разом з ними. Позивач та її дитина проживали в вищезазначеній квартирі без реєстрації. 21.04.2009 року ОСОБА_3 помер. На теперішній час позивач та її син продовжують проживати в вищезазначеній квартирі. Позивач просить визнати за нею та сином право на житлове приміщення за вищезазначеною адресою.

           Позивач в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, просить задовольнити позов повністю.

Представник відповідача - Виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська  в судове засідання з’явилася, позов не визнала повністю, проти його задоволення заперечує, надала письмові заперечення проти позову. На обґрунтування заперечень вказує, що вищезазначена квартира є комунальною власністю, виконком згідно своїх повноважень здійснює ведення обліку та здійснює розподіл та надання жилих приміщень в будинках комінальної та державної власності. Спірне приміщення після смерті квартиронаймача, є вільним і підлягає розподілу в порядку черговості. Також представник відповідача вказує, що в позивача немає письмової згоди померлого на їх вселення з дитиною, позивач та дитина зареєстровані за іншою адресою, мають у власності частину квартира з місцем реєстрації, тому відповідач вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

         Представники третіх осіб без самостійних вимог ВАТ «Абонент ХХІ», Відділу ГРІФО Дгніпровского РВ, та сектору опіки та піклування служби у справах дітей виконкому Дніпровської міської ради в судове засідання не з ’ явилися, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують, позовні вимоги підтримують. Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представників третіх осіб згідно вимог ст. 158 ч.2 ЦПК України.

            Судом досліджені докази по справі:

- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх  у судовому засіданні;

             Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

          Згідно зі ст.  3 ЦК України одним з принципів цивільного права є справедливість, добросовісність та розумність.

            Згідно зі ст. 1 ЖК України відповідно до Конституції громадяни мають право на житло.

            Згідно ст. 47 Конституції України кожен громадянин має право на житло.

           Згідно ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

          Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами…. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти….

          Згідно зі ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей.… Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням.

          Згідно зі ст. 106 ЖК України Повнолітній член сім’ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь якому членові сім’ї наймача.

           Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» Віршуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з’ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім’ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім’ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

      Зг ідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» …наявність  чи  відсутність  прописки  самі  по собі не можуть бути підставою для визнання права  користування  жилим  приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

            Згідно зі ст.. 57 ЦПК України  докази встановлюються на підставі...пояснень сторін... допитаних як свідків...

            У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

            Позивач ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 20 червня 1992 року по 21 квітня 2009 року. На момент реєстрації шлюбу чоловік був зареєстрований та мешкав постійно за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 був квартиронаймачем вищезазначеної квартири та її єдиним мешканцем. Після реєстрації шлюбу в 1992 році позивач стала проживати в квартирі разом з чоловіком. ІНФОРМАЦІЯ_1 року в них народився син – ОСОБА_1 який також став проживати разом з ними. Позивач та її дитина проживали в вищезазначеній квартирі без реєстрації. 21.04.2009 року ОСОБА_3 помер. На теперішній час позивач та її син продовжують проживати в вищезазначеній квартирі. Будинок в якому знаходиться спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 міської ради від 11.07.2007 року та 24.11.2006 року та Дніпровської районної ради від 18.07.2007 року переданий у комунальну власність міста.

          Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача та необґрунтовані заперечення представника відповідача, з таких мотивів .

           Позивач ОСОБА_2 вселилася в квартиру в 1992 році де проживає протягом 17 років по теперішній час, в даній квартирі проживає з моменту народження по теперішній час неповнолітній син наймача ОСОБА_1 Згідно рекомендацій Пленуму Верховного суду України судом встановлено, що порядок вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дотриманий, про згоду на їх вселення позивача свідчить проживання цих осіб в спірній квартирі протягом 17 років, за цей час наймач з вимогами про їх виселення не звертався, це питання жильцями квартири не підіймалося, що свідчить про його згоду на їх вселення, письмова згода на це законом не вимагається, як про це зазначає представник відповідача, оскільки вимоги ст. 65 ЖК України вимагають письмову згоду лише членів сім’ї наймача, а не його самого. Тому суд вважає, доведеним факт згоди наймача на вселення вищезазначених осіб в спірну квартиру. Крім того спірна квартира була постійним місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 протягом більш 15 років, в якій вони вели разом з квартиронаймачем спільне господарство про що свідчать надані письмові докази по справі. Відсутність прописки зазначених осіб в вищезазначеній квартирі не є підставою для відмови у  визнанні права  користування  жилим  приміщенням позивачу та його дитині оскільки це є порушенням їх конституційних прав. Наявність в позивача та її дитини іншої реєстрації та перебування у їх власності частки квартир за іншою адресою не є перешкодою в задоволенні позову, оскільки це не суперечить вимогам закону. Суд керуючись Конституцією України та принципами справедливості, добросовісності та розумності вважає необхідним захистити права позивача та її неповнолітньої дитини та задовольнити позов в повному обсязі.

          Встановлені судом факти і обставини справи підтверджуються крім пояснень сторін:

- копією паспорту позивача /а.с. 4/, згідно якого підтверджується місце реєстрації позивача;

- свідоцтвом про народження /а.с. 5/, згідно якого підтверджується наявність дитини в позивача та квартиронаймача;

- актом про проживання /а.с. 6/, згідно якого підтверджується проживання позивача з дитиною в спірній квартирі з 1992 року;

- особовим рахунком /а.с. 7/, згідно якого підтверджується реєстрація померлого наймача в спірній квартирі;

- свідоцтвом про смерть /а.с. 8/, згідно якого підтверджується факт та дата смерті наймача спірної квартири;

- квітанціює про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги по спірній квартирі /а.с. 9/, згідно якої підтверджується сплата комунальних послуг позивачем після смерті наймача;

- довідкою з ліцею №15 /а.с. 9/, згідно якого підтверджується навчання дитини в навчальному закладі за місцем знаходження квартир;

- свідоцтвом про укладання шлюбу /а.с. 10/, згідно якого підтверджується укладання шлюбу між позивачем та квартиронаймачем в 1992 році;

- довідкою з дитячого садку /а.с. 11/, згідно якого підтверджується навчання дитини в дитячому садку за місцем знаходження спірної квартири;

- актом про порушення ПКЕЕ ВАТ «Дніпрообленерго» /а.с. 12/,  згідно якого підтверджується реєстрація порушення користування енергією в спірній квартирі здійснене позивачем та підтверджується проживання позивача в спірній квартирі в 2005 році;

- повісткою, договором страхування, карткою дородового патронажу, медичною карткою первісного лікарняного патронажу за дитиною, епікризом /а.с. 13-18/, згідно яких підтверджується проживання позивача та дитини в спірній квартирі протягом останніх 15 років;

- рішенням Дніпродзержинської міської ради /а.с. 33-36/, згідно якого підтверджується повноваження відповідача щодо здійснення обліку та розподілу житлових приміщень;

- довідкою ОКП «Дніпродзержинське БТІ» /а.с. 37/, згідно якої підтверджується наявність у позивача у власності частини квартирі за адресою її реєстрації;

          На підставі ст.  1, 64, 65, 106 ЖК України, ст. 3 ЦК України, ст. 1, 3, 47 Конституції України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» , п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», керуючись ст. 8, 10, 59, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд ,-

                                                        ВИРІШИВ :

            П озов ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та неповнолітнього сина ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання право на житлове приміщення – задовольнити повністю.

           Визнати за ОСОБА_2 та її неповнолітнім сином ОСОБА_1 право на житлове приміщення за адресою: м. АДРЕСА_1

          Зо бов’язати відділ по справам громадянства, міграції, реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ УМВС України в м. Дніпродзержинськ зареєструвати в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1.                            

          Зо бов’язати ТОВ «Абонент ХХІ» внести відповідні зміни в особистий рахунок на квартиру яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відповідно до рішення суду.

            Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції та безпосередньо до апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська                                                                                     Є.Д. Багбая