АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3417/12 Справа № 2-231/10 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого – Михайловської С.Ю.

Суддів – Дерев’янко О.Г., Чубукова О.П.

При секретарі – Бондаренку В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 26 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 26 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволенні частково.

Розірвано договір купівлі-продажу шкіряної куртки укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.  

           Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову суму у розмірі 1600 гривень, судові витрати сплачені позивачем в сумі 381 гривня 60 копійок, всього стягнути суму в розмірі 1981 гривню 60 копійок.  

        В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення неустойки та моральної шкоди відмовити.  

 Зобов’язано ОСОБА_3 повернути приватному підприємцю ОСОБА_2 шкіряну куртку.  

         Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 19 гривень 81 копійку.  

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та неповне з’ясування обставин по справі.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивача встановив, що 14 лютого 2009 року на речовому ринку в м. Дніпродзержинську позивачка придбала у відповідача шкіряну куртку за 1600 гривень. Вдома позивач побачила, що куртка має недоліки у вигляді дірок на рукаві, на спині які були заклеєні і не були виявлені позивачем при придбанні товару. 19 лютого 2009 року ОСОБА_3 прийшла на ринок та попросила обміняти куртку на іншу, на що отримала відмову від відповідача. Також ОСОБА_2 відмовилася видати чек на придбаний товар. 26 лютого 2009 року позивач звернулася в присутності двох свідків з письмовою претензією про безоплатне усунення недоліків товару або заміну куртки на іншу належної якості. ОСОБА_2 відмовилася від отримання претензії та усунення недоліків або заміну товару.  

Суд визнав доведеним факт купівлі-продажу товару позивачем у ПП ОСОБА_2, окільки це підтверджується доказами наданими позивачем у їх сукупності, підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_4, желатої І.М. та ОСОБА_5. Судом не встановлено доказів щодо неправдивості їх пояснен. ОСОБА_2 не змогла пояснити суду, чому саме на неї як на продавця товару посилається позивач, хоча сама вказувала, що ОСОБА_3 зверталася також до інших підприємців щодо продажу куртки. Суд не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які є заінтересованими особами в розгляді справи, ОСОБА_6 працює на ОСОБА_2, крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знають про обставини які вони пояснили зі слів ОСОБА_2.

Стосовно заперечень відповідача щодо того, що позивач не надав належних доказів про час та причини виникнення недоліків товару, суд не прийняв їх до уваги, оскільки судом був оглянутий в судовому засіданні речовий доказ – куртка, недоліки товару були явними, інших доказів суду на обґрунтування заперечень відповідачем не надано.

Суд задовольнив вимоги позивача щодо розірвання договору купівлі-продажу та стягнення на користь позивача вартості куртки, оскільки позивачем придбаний товар неналежної якості, те що товар неналежної якості не заперечували сторони по справі, тобто ця обставина визнана сторонами згідно вимог ст. 61 ЦПК України і не підлягає доказуванню.  

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення неустойки, суд визнав, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на законі, так як розірвання договору купівлі-продажу має наслідком повернення продавцем сплаченої за товар суми, а покупцем – товар. Відповідно до ч.5 ст. 709 ЦК України та ч.3 п.9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець сплачує покупцеві неустойку за кожний день прострочення усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків. Закон не передбачає сплати продавцем неустойки за затримку вимоги продавця про розірвання договору купівлі-продажу у разі придбання товару неналежної якості.    

Також суд прийшов до висновку про те, що відповідно до вимог п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги позивача про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст. ст. 700, 708, 709 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи, зазначені ОСОБА_2 в апеляційні скарзі про порушення судом норм матеріального та процесуального права, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки колегією суддів не встановлено таких порушень норм матеріального та процесуального права які могли б потягнути скасування законно ухваленого рішення.

Посилання ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі на неповне з’ясування обставин по справі, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 26 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.

Судді :