Справа № 2-а-363/10
№ провадження -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.04.2010 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
Головуючого - судді Андрущенко Н.М.
За участю секретаря - Каширіній О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова про покладення обов'язку нарахувати підвищення до пенсії як дитині війни, -
встановив:
Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м Хархова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова, в якому просив суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом пропушених прав, свобод та інтересів покладення на відповідача обов'язку нарахувати йому як дитині війни підвищення до пенсії, встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Таке підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком повинно було виплачуватись йому протягом 2008-2009 p.p., однак нарахувань та виплат у такому розмірі йому здійснено не було.
Закон "Про соціальний захист дітей війни" повинен був діяти з 1 січня 2006 року, однак у 2006 році не діяв через невизначеність порядку його реалізації (ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"), а у 2007 році - через зупинення його дії пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". »
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07р. (справа про соціальні гарантії громадян) пункт 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" був визнаний неконституційним, у зв'язку з чим втратив чинність з дня ухвалення зазначеного Рішення.
Посилаючись на те, що про порушення його прав, яке тривало понад півтора року, йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, позивач просив поновити річний строк на подання позову та покласти на відповідача обов'язок нарахувати йому як дитині війни за період з 01.01.08 по 31.10.09 підвищення до пенсії, встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у загальній сумі 2733,30 грн..
Відповідач позов не визнав та надав суду письмові заперечення, у яких послався на те, що виплати відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" повинен бую нараховувати не він, а інший орган, оскільки фінансове забезпечення зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Пенсійного фонду, а за рахунок Державногобюджету України. Окрім того, відповідно до ч.З ст.28 Закону України "Про загальнообавУпгове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком, встановлегіи|рЩИм Законом, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій за цим Закоаффі а не для інших виплат. До того ж, для окремих категорій населення встановлеатрщ величини показника мінімальної пенсії. Тому за відсутності механізму реалізаціїіЦЙМр№ь ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він не міг використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Сторони в судове засідання не прибули, про місце та час розгляду справи повідомлені, подали заяви про розгляд справи в їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням такого.
З пенсійного посвідчення позивача судом встановлено, що йому надано статус дитини війни.
З наданої відповідачем довідки вбачається, що з 01.01.08 по 22.05.08 підвищення до пенсії позивачу нараховувалось на підставі п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-У1 від 28.12.07, а починаючи з 22.05.08 - на підставі постанови КМУ "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.08.
За Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (ст.6 та п.1 Прикінцевих положень), пенсії дітям війни або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, мали підвищуватись з 1 січня 2006 року на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено, і це положення тривало до 02.04.06, тобто, до набрання чинності Законом України від
19.01.6 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
У той же час, з 02.04.06 почали діяти положення Закону України від 19.01.06 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", якими стаття 110 закону про бюджет була викладена в новій редакції, згідно з якою пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", мали запроваджуватись у 2006 році поетапно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з 1 січня 2007 року дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено. »
Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 (справа про соціальні гарантії громадян) пункт 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" був визнаний неконституційним та втратив чинність.
Відповідно до ст.ст.63,69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення Конституційного Суду України остаточні, оскарженню не підлягають і є обов'язковими до виконання.
Згідно зі ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому з дня ухвалення зазначеного Рішення відповідач повинен був діяти відповідно до приписів ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та з
09.07.7 нараховувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на щдставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно.
Підпунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-У1 від
28.12.7 редакцію ст.6 "Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено, і з 01.01.08 підвищення до пенсії дітям війни мало нараховуватись у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Як вбачається з довідки ПФУ, таке підвищення до пенсії позивачу нараховувалось від початку 2008 року, а тому дії відповідача до 22.05.08 були правомірними.
Однак 22.05.08 Конституційний Суд України ухвалив рішення №10-рп2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), яким визнав не конституційними певні положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", у тому числі, підпункт 41 закону.
Тому після 22.05.08 відповідач повинен був керуватись не постановою КМУ "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28.05.08, а ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та нараховувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки цього зроблено не було, дії відповідача після 22.05.08 були неправомірними.
Відхиляючи доводи відповідача у тій їх частині, що стосуються заперечення участі ПФУ в нарахуванні соціальної допомоги дітям війни, неможливість застосування в таких випадках мінімального розміру пенсії за віком та відсутність коштів, суд виходить з такого.
Відповідно до п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ №1261 від 24.10.07, ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені ним в установленому порядку управління в районах, містах і районах у містах.
Згідно з п.З зазначеного Положення, до основних завдань Пенсійного фонду України належить забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
У підпункті 7 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України ^в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), було чітко зазначено, що управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Отже, оскільки підвищення до пенсії позивача як дитини війни є соціальною виплатою, що здійснюються за рахунок інших джерел, визначених законодавством, тому його нарахування та виплата повинні були здійснюватись управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова за місцем проживання позивача.
Доводи щодо відсутності у Пенсійного фонду коштів на виплату підвищення до пенсії дітям війни суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не надав суду жодного доказу того, що він як орган виконавчої влади, відповідальний за своєчасну і в повному обсязі вишину пенсій та інших соціальних виплат, передбачених законодавством, прийняв участь у формуванні і реалізації державної політики у цій сфері та вчинив будь-які дії для реалізації завдань, покладених на нього п.п.2,8 Положення про Пенсійний фонд України, у тому числі, для з'ясування джерел формування коштів Пенсійного фонду для цих потреб.
Посилання відповідача на неможливість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком через неузгодження з ч.З ст.28 Закону України "Про
загальнообов'язкове пенсійне страхування" №1058 від 09.07.03 суд вважає помилковим на підставі такого.
В редакції зазначеного закону, яка діяла на час прийняття Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не містилось застереження щодо неможливості застосування мінімального розміру пенсії за віком в інших випадках.
Стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" була доповнена частиною 3 тільки з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України " №2005 від 25.03.05 ; зміни в інші закони у зв'язку з таким застереженням не вносились.
Отже, відповідач не мав права на власний розсуд не застосовувати закон, який не визнаний не чинним або неконституційним, однак був зобов'язаний керуватись чинними на той час положеннями ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" для нарахування позивачці з 09.07.07 соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 09.07.07 по 31.12.07., та з 22.05.08 по 31.12.08 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в первісній редакції Закону, тобто, з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Однак при нарахуванні та виплаті підвищення за період з 22.05.08 по 31.12.08 мають бути враховані кошти, нараховані та вже виплачені позивачеві за цей час.
З наданої відповідачем довідки вбачається, що протягом 2009 року позивачеві щомісяця нараховувалось та виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 49,80 грн. на підставі Постанови КМУ "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян №530 від 28.05.08.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), з 22.05.08 поновили дію положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції цьоЬо Закону від 18.11.04 №2195-1 У, відповідно до яких дітям війни до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України №1058-1У від 9.07.03 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 54 Закону України №835-У1 від 26.12.08 "Про Державний бюджет України на 2009 рік" іфожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у 2009 році установлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - 498 грн. (ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік"); розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Будь-яких застережень щодо нарахування та виплат підвищення дітям війни Закон України "Про державний бюджет України на 2009 рік" не містив.
Відповідно до ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, з 1.01.09 при нарахуванні та виплаті позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни відповідач згідно з загальними засадами правового порядку в Україні, встановленими ст.19 Конституції України, мав діяти відповідно до законодавчих актів, що мають більшу юридичну силу, а саме: ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням положень ст.54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст.58 Закону/України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".
Однак відповідач, керуючись підзаконним актом, який звужує обсяг існуючих прав і свобод, а тому суперечить наведеним законам України, проводив у 2009 році нарахування та виплату позивачеві підвищення у розмірі 49,80 грн. щомісяця, тобто, у розмірі, меншому, ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у зв'язку з чим його дії в зазначений період є неправомірними, такими, що не ґрунтуються на законі.
Відхиляючи доводи відповідача у тій їх частині, що стосуються заперечення участі ПФУ в нарахуванні соціальної допомоги дітям війни, неможливість застосування в таких випадках мінімального розміру пенсії за віком та відсутність коштів, суд виходить з такого.
Відповідно до п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ №1261 від 24.10.07, ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені ним в установленому порядку управління в районах, містах і районах у містах.
Згідно з п.З зазначеного Положення, до основних завдань Пенсійного фонду України належить забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенЬій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У підпункті 7 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), було чітко зазначено, що управління Пенсійного фонду Україн и в районах, містах і районах у містах призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Отже, оскільки підвищення до пенсії позивача як дитини війни є соціальною виплатою, що здійснюються за рахунок інших джерел, визначених законодавством, тому його нарахування та виплата повинні були здійснюватись управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова за місцем проживання позивача.
Доводи щодо відсутності у Пенсійного фонду коштів на виплату підвищення до пенсії дітям війни суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не надав суду жодного доказу того, що він як орган виконавчої влади, відповідальний за своєчасну і в повному обсязі виплату пенсій та інших соціальних виплат, передбачених законодавством, прийняв участь у формуванні і реалізації державної політики у цій сфері та вчинив будь-які дії для реалізації завдань, покладених на нього п.п.2,8 Положення про Пенсійний фонд України, у тому числі, для з'ясування джерел формування коштів Пенсійного фонду для цих потреб.
Посилання відповідача на неможливість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком через неузгодження з ч.З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" №1058 від 09.07.03 суд вважає помилковим на підставі такого.
В редакції зазначеного закону, яка діяла на час прийняття Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не містилось застереження щодо неможливості застосування мінімального розміру пенсії за віком в інших випадках.
Стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" була доповнена частиною 3 тільки з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України " №2005 від 25.03.05; зміни в інші закони у зв'язку з таким застереженням не вносились.
Отже, відповідач не мав права на власний розсуд не застосовувати закон, який не визнаний не чинним або неконституційним, однак був зобов'язаний керуватись чинними на той час положеннями ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" для нарахування позивачці соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно.
З урахуванням наведених норм та- встановлених судом обставин суд вважає, що управління ПФУ в Червонозаводському районі м.Харкова у 2009 році при нарахуванні та виплаті позивачеві як дитині війни підвищення до пенсії діяло без дотримання вимог п.З ч.З ст.2 КАС України, а тому його дії з 01.01.09 є неправомірними.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.09 відповідно до ст.6 Закону України *Про соціальний захист дітей війни" з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру, встановленого ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Однак при нарахуванні та виплаті позивачеві підвищення мають бути враховані кошти, вже нараховані та виплачені йому за цей час.
Вимогу позивача про зазначення в рішенні суми, яку йому необхідно нарахувати - 3231,90 грн., суд відхиляє, оскільки не може перебирати на себе функцію органу, на якого покладені повноваження проведення перерахунку.
Оскільки порушення прав позйвача тривало з 09.07.07 по 31.12.07, суд вважає, що строк, встановлений ч.2 ст.99 КАС України для звернення до суду, позивачем пропущений не був.
За змістом ч.2 ст.162 того ж Кодексу, у разі задоволення позову (у тому числі, часткового) рішення суду повинно містити висновок про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням цього, а також для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, вважає за можливе вийти за межі позовних вимог і, хоча позивач цього не просить, визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його після перерахування пенсії провести відповідні виплати позивачеві.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ч.З ст.94 КАС України.
На підставі зазначеного, керуючись наведеними нормативно-правовими актами та ст.ст. 6-14, 71,159-163,186,254 КАС України, суд-
постановив:
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова про покладення обов'язку нарахувати підвищення до пенсії як дитині війни задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з підвищенням пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати: за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року (з урахуванням виплачених за цей період сум).
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з підвищенням пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", починаючи з 1 січня 2009 року і до зміни відповідно до закону порядку визначення розміру державної соціальної підтримки дітей війни, встановленої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а також провести відповідні виплати за 2009 рік з урахуванням виплачених за цей період сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Харківського апеляційного адміністративного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Ксрія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Постанова суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку, якщо заява про її апеляційне оскарження не була подана. Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга у двадцятиденний строк не була подана, постанова набирає чинності після закінчення двадцятиденного строку для подачі апеляційної скарги. У випадку подачі апеляційної скарги постанова, якщо вона не буде відмінена, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова виготовлена у повному обсязі 04 травня 2010 року.
Суддя Н.М. Андрущенко
- Номер: 2-а-363/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-363/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Андрущенко Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.09.2015
- Дата етапу: 29.09.2015
- Номер: 6-а/157/8/17
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-363/10
- Суд: Камінь-Каширський районний суд Волинської області
- Суддя: Андрущенко Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.04.2017
- Дата етапу: 04.05.2017
- Номер:
- Опис: перерахунок пенсії та доплат
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-363/10
- Суд: Таращанський районний суд Київської області
- Суддя: Андрущенко Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.03.2010
- Дата етапу: 04.03.2010
- Номер:
- Опис: стягнення суми виплаченого забезпечення
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-363/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Андрущенко Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.10.2010
- Дата етапу: 21.10.2010
- Номер: б/н
- Опис: допомога д/в
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-363/10
- Суд: Кіцманський районний суд Чернівецької області
- Суддя: Андрущенко Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Подано апеляційну скаргу
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.10.2010
- Дата етапу: 03.12.2010